Рішення

від 18.05.2015 по справі 914/917/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 р. Справа№ 914/917/15

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів», м.Червоноград Львівська область

До відповідача : Червоноградської міської ради Львівської області, м. Червоноград

Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : Цюпа В.П. - представник

Суть спору : Подано позов Публічного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» до Червоноградської міської ради Львівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року.

Ухвалою суду від 23.03.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2015 року.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалі суду.

Позивач в жодне із судових засідань участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.05.2015 року проти позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві (вх. № 15375/15) та наданих поясненнях.

В судовому завданні 18.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.12.2011 року між Червоноградською міською радою (надалі Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (надалі Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки, згідно умов якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться в м. Червонограді на вул. Львівській , 36, загальною площею 22,4530 га.

Згідно п. 20 договору, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється в день державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі.

27.01.2012 року, складено та затверджено акт прийому - передачі земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у короткострокову оренду, терміном на 3 роки, земельну ділянку на вул. Львівській площею 22,4530 га для обслуговування виробничої бази, згідно рішення Червоноградської міської ради від 17.11.2011 року, № 163.

Даний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Червоноград Львівської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.01.2012 року, № 461180004000140.

ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» 19.03.2015 року звернувся з позовом про визнання недійними зазначеного Договору оренди земельної ділянки від 27.12.2011 року з підстав невідповідності його Закону, а саме: передача земельної ділянки відбулася без розробки проекту землеустрою щодо її відведення та без його належного затвердження рішенням органу місцевого самоврядування , а також без належного присвоєння кадастрового номера.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до норм ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Стаття 152 ЗК України передбачає способи захисту прав на земельні ділянки. Одним із способів захисту зокрема є визнання угоди недійсною.

Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначені у ст. 215 ЦК України, частина 1 якої передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 вищенаведеної правової норми визначено, що у разі, коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Схожі за змістом положення містить і ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається із позовної заяви, підставою визнання недійсними Договору оренди земельної ділянки від 27.12.2011, яка знаходиться за адресою: м. Червонограді на вул. Львівській , 36, загальною площею 22,4530 га. позивач зазначає ті обставини, що передача земельної ділянки відбулася без розробки проекту землеустрою щодо її відведення та без його належного затвердження рішенням органу місцевого самоврядування , а також без належного присвоєння кадастрового номера.

Доводи позивача необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Червоноградcької міської ради від 13.03.2008 року № 253 «Про затвердження матеріалів з інвентаризації земель» затверджено матеріали з інвентаризації земель ВАТ «Червоноградcький завод залізобетонних виробів», зокрема на вул.Львівській,36, площею 22,4530 га для обслуговування виробничої бази та пунктом 4 цього рішення надано у короткострокову оренду, терміном на 3 роки земельну ділянку площею 22,4530 га, встановлено річну орендну плату у розмірі 3% від її грошової оцінки.

На виконання зазначеного рішення Червоноградcької міської ради від 13.03.2008 року № 253 «Про затвердження матеріалів з інвентаризації земель» ВАТ «Червоноградcький завод залізобетонних виробів» виготовлено технічну документацію та укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,4530 га за адресою м.Червоноград, вул.Львівська,36 від 18 березня 2008 року зареєстрованого 14 травня 2008 року №040844700029 (строк дії договору 3 роки).

Відповідно до ст.ст. 17,18 ЗУ «Про оренду землі» (чинного на час укладення договору оренди від 14 травня 2008 року №040844700029) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №2073 від 25 грудня 1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» (далі Порядок) (діюча на час державної реєстрації договору оренди та прийняттям рішення сесією Червоноградської міської ради) існував факт укладення договору, оскільки виходячи з пункту 2 Порядку чітко вбачається, що Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок .

Відповідно до рішення Червоноградської міської ради від 17.11.2011 року №163 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» публічному акціонерному товариству «Червоноградський завод залізобетонних виробів» продовжено на 3 ( три ) роки, з дня державної реєстрації договору оренди землі, термін короткострокової оренди земельної ділянки площею 22,4530 га на вул.Львівській, 36 для обслуговування виробничої бази, встановивши річну орендну плату за частину земельної ділянки площею 22,3585 га у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, а за частину земельної ділянки, яка зайнята об'єктом торгівлі площею 0,0945 га у розмірі 12 % від її нормативної грошової оцінки.

На виконання рішення сесії Червоноградської міської ради від 17.11.2011 року № 16 3 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» 27.01.2012 року подав підписану ним заяву про державну реєстрацію земельної ділянки та державного акта або договору оренди земельної ділянки в Управління Держкомзему у м.Червонограді разом із оспорюваним договором оренди земельної ділянки , технічною документацією із землеустрою та іншими документами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1021 від 09 вересня 2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянку, договору оренди землі» (діюча на час державної реєстрації договору оренди та прийняттям рішення сесією Червоноградської міської ради) Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Червоноград Львівської області, про, що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.01.2012 р. №461180004000140.

Відповідно до ст.18 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Слід зазначити те, що рішення Червоноградської міської ради від 13.03.2008 року № 253 «Про затвердження матеріалів з інвентаризації земель», від 17.11.2011 року №163 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» не оскаржувались і є чинними на сьогоднішній день, що у свою чергу підтверджує наміри позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі.

В обґрунтування своїх позовних вимог , позивач посилається на те, що в земельної ділянки площею 22,4530 га на вул.Львівській, 36, яка була надана йому в оренду немає кадастрового номера.

Зазначені твердження необґрунтовані і спростовуються самим договором, оскільки в тексті договору оренди земельної ділянки від 27.01.2012 року та заяві про державну реєстрацію земельної ділянки чітко вказується визначений кадастровий номер земельної ділянки - 4611800000:06:001:0075.

Не заслуговує на увагу суду посилання позивача на те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений без розробки проекту землеустрою,

оскільки відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення

земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26

травня 2004 року №677 - проект відведення земельної ділянки , межі якої визначено

в натурі (на місцевості), надається у користуванні або безоплатно передається у

власність без зміни її цільового призначення не розробляється.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» до Червоноградської міської ради Львівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.05.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.