Постанова

від 07.10.2015 по справі 914/917/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа № 914/917/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Матущак О.І.

ОСОБА_1

при секретарі Довгополові А.О.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) В«Червоноградський завод залізобетонних виробівВ» б/н від 08.06.2015р. (вх. № ЛАГС 01-05/3157/15 від 14.07.2015р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2015 року

у справі №914/917/15 (суддя - Н.Є. Березняк)

за позовом ПАТ В«Червоноградський завод залізобетонних виробівВ» , м. Червоноград Львівської області

до Червоноградської міської ради Львівської області, м. Червоноград

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи).

Причини зміни складу колегії визначено у відповідних розпорядженнях голови та в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. та від 08.09.2015р.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило у зв'язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Причини відкладення розгляду справи викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р.

Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів, зокрема, рішення (розпорядження) на підставі котрого було укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 27.12.2011р. та проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки за адресою м. Червоноград, вул. Львівська, 36, Львівська обл.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заявленого клопотання з підстав його необгрунтованості.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що подане клопотання задоволенню не підлягає, так як рішення Червоноградської міської ради № 163 від 17.11.2011р., що стало підставою для укладення спірного договору оренди, наявне у матеріалах справи. Проект ж землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою . Червоноград, вул. Львівська, 36, Львівська обл., при укладенні даного договору не виготовлявся, відтак його витребоваваня є недоцільним.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2015р. у цій справі (суддя Н.Є. Березняк.) в задоволенні позову ПАТ В«Червоноградський завод залізобетонних виробівВ» до Червоноградської міської ради Львівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2011р. відмовлено.

До висновків, викладених в рішенні, місцевий господарський суд дійшов на підставі ст. ст. 11, 203, 627, 629 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 17, 18 Закону України «Про оренду землі», встановивши, що договір оренди земельної ділянки від 27.11.2011р. укладений на підставі рішення Червоноградської міської ради № 163 від 17.11.2011р. «Про продовження терміну оренди земельних ділянок», відповідно до вимог чинного законодавства, пройшов державну реєстрацію, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - 4611800000:06:001:0075, відтак підстави для визнання такого недійсним відсутні. Інвентаризаційні матеріали орендованих земельних ділянок, затверджені рішенням Червоноградської міської ради від 13.03.2008р. № 253 «Про затвердження матеріалів з інвентаризації земель».

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням, ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» оскаржило його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм чинного законодавства України не досліджувалось питання наявності на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Сам проект відведення земельної ділянки, вважає відповідач, має бути належно затверджений рішенням органу місцевого самоврядування, після чого земельній ділянці мало бути присвоєно кадастровий номер.

У відзиві на апеляційну скаргу Червоноградська міська рада заперечила викладене позивачем в апеляційній скарзі, зазначаючи при цьому, що спірний договір укладений на підставі рішення сесії Червоноградської міської ради від 17.11.2011р. № 163 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок», державна реєстрація якого відбулася в Управлінні Держкомзему у місті Червоноград Львівської області 27.01.2012р., що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельних ділянок і чинності самого договору. Також відповідач зазначає про безпідставність тверджень апелянта про відсутність кадастрового номера земельної ділянки.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши в судовому засіданні думку присутніх представників учасників процесу, дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга скаржника є необґрунтованою і не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 792 ЦК України констатує, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. У частині 3 цієї ж норми права вказано, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», що відповідає ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

27 грудня 2011р. між Червоноградською міською радою та ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться в м. Червонограді на вул. Львівській , 36, загальною площею 22, 4530 га (п. 1, 2 договору).

Строк дії даного договору визначено на 3 роки (п. 8 договору), тобто до 27 грудня 2014р..

17 березня 2015р. ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» звернувся з позовом про визнання недійними зазначеного договору оренди земельної ділянки від 27.12.2011р. з підстав порушення умов чинного законодавства при його укладенні, зокрема позивач вважає, що передача земельної ділянки відбулася без розробки проекту землеустрою щодо її відведення та без його належного затвердження рішенням органу місцевого самоврядування, а також без належного присвоєння кадастрового номера замельній ділянці, що передавалась в оренду.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорення передбачено ст. 15 ЦК України.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 цієї ж статі містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також, зазначена норма матеріального права надає особі можливість на захист свого права та інтересу і в інший спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 статті 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Стаття 152 ЗК України, якою визначено способи захисту прав на земельні ділянки, одним із таких способів визначає зокрема є визнання угоди недійсною (п. в) ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до положень частин 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначає, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Як зазначено вище, підставою звернення з позовною заявою позивач визначає порушення норм чинного законодавства при укладенні договору, зокрема, те, що передача земельної ділянки відбулася без розробки проекту землеустрою щодо її відведення та без його належного затвердження рішенням органу місцевого самоврядування, а також без належного присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, що передавалась в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Червоноградcької міської ради від 13.03.2008 року № 253 «Про затвердження матеріалів з інвентаризації земель» затверджено матеріали з інвентаризації земель ВАТ «Червоноградcький завод залізобетонних виробів», зокрема на вул. Львівській,36, площею 22, 4530 га для обслуговування виробничої бази та пунктом 4 цього рішення надано у короткострокову оренду, терміном на 3 роки земельну ділянку площею 22, 4530 га, встановлено річну орендну плату у розмірі 3% від її грошової оцінки.

На виконання вказаного вище рішення виготовлено технічну документацію на зазначену земельну ділянку та укладено 18.03.2008р. договір оренди земельної ділянки загальною площею 22, 4530 га за адресою м. Червоноград, вул. Львівська, 36.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (чинна на час укладення договорів) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на час укладення договору від 18.03.2008р.) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 17, 18 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення договору від 18.03.2008р.) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Зазначений вище договір зареєстрований у Червоноградському міському відділі Львівської регіональної філії державного земельного кадастру 14.05.2008р. №040844700029.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» (на час укладення договору від 18.03.2008р.) існував факт укладення договору, оскільки його пункт 2 визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок (що відповідає ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).

Строк дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2008р. визначено у 3 роки.

02 червня 2011р. від ПАТ Червоноградський завод залізобетонних виробів звернулось до Червоноградської міської ради із заявою про продовження терміну дії договору оренди, зокрема, земельної ділянки площею 22, 4530 га для обслуговування виробничої бази в м. Червоноград, вул. Львівська, 36, Львівська обл.

Рішенням Червоноградської міської ради від 17.11.2011 року №163 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» відповідач продовжив ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» на 3 (три ) роки, з дня державної реєстрації договору оренди землі, термін короткострокової оренди земельної ділянки площею 22, 4530 га на вул. Львівській, 36 для обслуговування виробничої бази, встановивши річну орендну плату за частину земельної ділянки площею 22, 3585 га у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, а за частину земельної ділянки, яка зайнята об'єктом торгівлі площею 0, 0945 га у розмірі 12 % від її нормативної грошової оцінки.

На виконання рішення сесії Червоноградської міської ради від 17.11.2011р. № 163 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» Червоноградська міська рада та ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» 27.12.2011р. уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 22, 4530 га, що знаходиться за адресою вул. Львівська, 36, м. Червоноград, Львівська обл.

Розмір плати за орендовані земельні ділянки відповідає розміру визначеному 27.12.2011р. Головним управлінням держкомзему у Львівській області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 23.11.2011р. № 751 (щодо земельної ділянки площею 223585 кв. м.) та № 752 (щодо земельної ділянки площею 945 кв. м.)

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки від 27.01.2012 року, з якого вбачається, що орендодавець передає, а орендар приймає у короткострокову оренду, терміном на 3 роки, земельну ділянку на вул. Львівській площею 22, 4530 га для обслуговування виробничої бази, згідно рішення Червоноградської міської ради від 17.11.2011р. № 163. Даний акт підписано і скріплений печатками обох сторін договору.

Згідно п. 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється в день державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009р. «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянку, договору оренди землі» (чинна на момент укладення договору оренди від 27.12.2011р.) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням.

Реєстрація договору оренди земельної ділянки від 27.12.2011р. відбулася в Управлінні Держкомзему у м. Червоноград Львівської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.01.2012р. № 461180004000140.

Слід відмітити, що рішення Червоноградської міської ради від 13.03.2008р. № 253 «Про затвердження матеріалів з інвентаризації земель» та її ж рішення від 17.11.2011р. №163 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» не оскаржувались і є чинними на сьогоднішній день, що у свою чергу підтверджує наміри позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка передана в оренду (площею 22, 4530 га на вул. Львівській, 36 у м. Червонограді) не містить кадастрового номера, не знаходять підтвердження, оскільки, додатком до цього договору є план земельної ділянки, який і містить її кадастровий номер, зокрема, 4611800000:06:001:0075, крім того, посилання на цей кадастровий номер земельної ділянки площею 22, 4530 га вчинено і самим позивачем при зверненні до відповідача із заявою від 30.05.2011р. про продовження терміну дії договору оренди, зокрема даної земельної ділянки.

Крім того, судова колегія погоджується також із висновком місцевого господарського суду про те, що помилковими також є й твердження позивача на те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений без розробки проекту землеустрою. В судовому засіданні представник позивача в підтвердження цієї думки послався на п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Державним комітетом України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010р..

Згідно вказаного пункту (у редакції чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 27.12.2011р.) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186 Земельного кодексу України:

- технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками;

- технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, у тому числі при поділі чи об'єднанні земельних ділянок (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про землеустрій") або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про землеустрій") - при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та комунальної власності, а також із земель приватної власності у разі зміни її меж або цільового призначення при поділі чи об'єднанні земельних ділянок перед заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або бланка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677 - проект відведення земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користуванні або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення не розробляється .

Оспорюваний договір містить акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.01.2012р.

З наведеного вбачається, що не обгрунтованими є твердження скаржника про те, що обов'язковим для укладення договору оренди земельної ділянки при даних правовідносинах є наявність проекту відведення земельної ділянки.

Крім того, у ст. 15 Закону «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення договору від 27.12.2011р.) проект відведення земельної ділянки обов'язковою умовою договору оренди землі також не визначено.

Враховуючи наведені вище обставини справи та норми матеріального права, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене вище положення постанови пленуму та виходячи із норм ст. 49 ГПК України, колегія суддів вважає, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2015р. у даній справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ПАТ В«Червоноградський завод залізобетонних виробівВ» .

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.10.2015 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Матущак О.І.

ОСОБА_1