Постанова

від 19.05.2015 по справі 922/4716/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 922/4716/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

прокурора прокуратури Харківської області - Гайдамаки А.М., службове посвідчення видане 13.10.2012р. №009115;

позивача - Стулікова А.В., за довіреністю від 21.07.2014р.

1-го відповідача - Тарасової С.В., за довіреністю від 05.01.2015р. №01-31/11;

2-го відповідача - Тарасової С.В., за довіреністю від 05.01.2015р. №01-31/11;

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - не з'явився;

3-ї третьої особи - Кабашної В.А. - директор; Ловчиновської А.В., за довіреністю від 18.03.2015р., б/н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД, м. Слов'янськ (вх.№1479Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2015р.

у справі № 922/4716/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД, м. Слов'янськ

до 1-го відповідача Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, м. Харків

до 2-го відповідача Харківського міського управління юстиції Харківської області, м. Харків

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Харківської міської ради, м. Харків

2.Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Шафран", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2015р. у справі № 922/4716/14 (суддя Лаврова Л.С.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД відмовлено повністю. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а відтак не може бути стороною у справі щодо визнання такого права, оскільки не є особою від якої відповідне право перейшло, або особою яка може претендувати на таке право.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2015р. у справі № 922/4716/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД, м. Слов'янськ на нежитлову будівлю літеру "Ы-1" загальною площею 1663,3 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, буд.№19; повернути зайво сплачену суму судового збору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, зауважує на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд залишив поза увагою той факт, що правовстановлюючий документ засновника ТОВ «Шафран» ЛТД, відповідно до якого зареєстровано право власності на спірне майно та подання якого до органу державної реєстрації є для позивача обов'язковим втрачено, у зв'язку з набранням чинності рішення Апеляційного суду Харківської області від 24.12.2013р.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу Терещенко О.І.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 березня 2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 24.03.2015р.

23.03.2015р. на адресу суду від прокуратури Харківської області надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. (вх.№4758).

24.03.2015р. на адресу суду від Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної документації" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. (вх.№4777).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. розгляд справи відкладено на 28.04.2015р., у зв'язку з задоволенням клопотання представника 2-ї третьої особи про відкладення розгляду справи.

21.04.2015р. прокуратурою Харківської області до суду апеляційної інстанції подано повідомлення про вступ у розгляд справи в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України (вх.№6466 від 21.04.2015р.). В обґрунтування вказаного повідомлення зазначає, що у справі №922/4716/14 безпосередньо вирішується спір про права та обов'язки держави в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Харківської міської ради, а тому прокуратура Харківської області здійснює вступ у розгляд вказаної справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» встановлено, що згідно з частиною п'ятою статті 36 1 Закону України "Про прокуратуру" , прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді у формі участі прокурора у розгляді вже порушеної справи. Прокурор може вступити з власної ініціативи у справу, провадження в якій порушено за позовом інших осіб, на стороні як позивача, так і відповідача, або третьої особи чи особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки. Прокурор може брати участь також у вже порушеній справі про банкрутство й представляти інтереси громадянина і держави в особі учасників справи про банкрутство.

Згідно з частиною третьою статті 29 ГПК про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Телефонограмою від 23.04.2015р. №09-71/363 повідомлено прокуратуру Харківської області про розгляд справи.

28.04.2015р. від позивача надійшла заява (вх.№6940) про долучення до матеріалів даної справи додаткових доказів.

28.04.2015р. від Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№6939), в яких останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У судовому засіданні 28.04.2015р. прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. розгляд справи відкладено на 19.05.2015р., у зв'язку з задоволенням клопотання прокурора про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи.

12.05.2015р. від Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника (вх.№7429).

12.05.2015р. від прокуратури Харківської області надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких прокурор просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. (вх.№7412).

19.05.2015р. від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення прокуратури на апеляційну скаргу. (вх.№7822).

У судовому засіданні 19.05.2015р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Представник 1-го та 2-го відповідачів заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2015р. у справі № 922/4716/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник 3-ї третьої особи підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники 1-ї та 2-ї третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102215020737, №6102215020745, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні (а.с.124-125, т.4).

Враховуючи, що представники 1-ї та 2-ї третіх осіб належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта, прокурора, відповідачів та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що на підставі договору №389 купівлі продажу державного майна цілісного майнового комплексу магазину №115 і складу №11 від 29.01.1996 року, укладеного між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області, з одного боку, та членами трудового колективу магазину №115 і складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч", з іншого боку викупили (приватизували) нежитлові приміщення що розташовані по вулиці Єнакієвська №19 в м. Харків.

Даний договір був посвідчений Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-733 від 02.04.1997 року.

Товариством покупців членів орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч" було отримано свідоцтво про право власності від 02.04.1997 року за №499.

Надалі, товариство покупців членів трудового колективу магазину №115 і складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч" було перереєстровано у ТОВ фірму "Шафран" ЛТД.

Відповідно до п.10 Статуту даного товариства його статутний фонд складається із грошових та майнових внесків учасників, де вартість майнового внеску - складу №11 структурного підрозділу орендного підприємства "Вікторія" об'єднання "Харківплодоовоч", який належить учасникам на підставі договору купівлі-продажу №389 від 29.01.1996року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, становить - 16 603,33грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що право власності на склад № 11 загальною площею 1456,8 кв.м. по вул. Єнакіївська, 19 було зареєстровано за ТОВ фірма "Шафран" ЛТД згідно з реєстраційним посвідченням на об'єкт нерухомого майна від 29.07.1996 року реєстровий номер № 964 на підставі договору купівлі - продажу від 29.01.1996 року, акту передачі майна від 04.04.1996 року та свідоцтва про право власності, виданого 02.04.1997 року Фондом державного майна України по Харківській області.

Крім того, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року у справі № 2-2755/10 за позовом ТОВ фірми "Шафран" ЛТД до Дашкова О.С., третя особа Дроздов О.О. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнано за ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД право власності на нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19

Як вбачається з Витягу про державну реєстрацію прав №28428883 від 20.12.2010 року, на підставі заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі №2-2755/10 від 28.09.2010 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Шафран" ЛТД на нежитлову будівлю, літ. "Ы-1" загальною площею 1663,3 кв. м. розташованих за адресою: м.Харків, вул. Єнакіївська, 19.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.12.2013 року скасовано рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року у справі № 2-2755/10 та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У позовній заяві позивач вказує на те, що 05.02.2014 року на установчих зборах ТОВ фірма "Шафран" ЛТД було засновано ТОВ "Гриналит" ЛТД. Відповідно до затвердженого 05.02.2014 року на установчих зборах статуту ТОВ "Гриналит" ЛТД , внеском ТОВ фірма "Шафран" ЛТД до статутного фонду ТОВ "Гриналит" ЛТД є нежитлове приміщення складу загальною площею 1663,3 кв. м., літ. "Ы-1" за адресою м. Харків, вул. Єнакіївська, 19. Внесок у статутний фонд ТОВ "Гриналит " ЛТД було здійснено ТОВ фірма "Шафран" ЛТД відповідно до акту прийому-передачі.

Матеріли справи не містять доказів підтвердження фактів, викладених позивачем у позовній заяві.

Також, матеріали даної справи містять Статут ТОВ "Гриналит" ЛТД, затверджений позачерговими Загальними зборами учасників ТОВ "Гриналит" ЛТД протоколом №2 від 17.02.2014 року, та зареєстрований у державному реєстрі за номером 12771050001004975 від 24.02.2014 року, з якого не вбачається, що засновником ТОВ "Гриналит" ЛТД є ТОВ "Шафран" ЛТД.

Також, в матеріалах справи міститься постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року у справі №820/12049/14, якою встановлено факти заснування ТОВ "Гриналит" ЛТД та передачі внесків до статутного фонду останнього ТОВ "Шафран" ЛТД.

Колегія суддів зазначає, що згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як вбачається з постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 року у справі №820/1249/14 за позовом ТОВ "Гриналит" ЛТД до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії вбачається, що загальними зборами ТОВ фірми "Шафран" постановлено внести в статутний фонд новоствореного ТОВ "Гриналит" ЛТД майновий внесок, який складається з приміщення складу загальною площею 1663,3 кв.м. по вул. Єнакіївській, 19. Загальна вартість внеску склала 20 000 грн.

Відповідно до Протоколу загальних зборів ТОВ фірми "Шафран" № 7 від 10.01.2014року, ТОВ фірма "Шафран" увійшла до складу новоствореного ТОВ "Гриналит" ЛТД та стала його інвестором.

Загальними зборами ТОВ фірма "Шафран" було постановлено внести в статутний фонд новоствореного ТОВ "Гриналит" ЛТД майновий внесок, який складається з приміщення складу загальною площею 1663,3 кв.м. по вул. Єнакіївська, 19, літ. "Ы-1", м. Харків. Загальна вартість внеску склала 20 000 грн.

Протоколом позачергових загальних зборів ТОВ фірми "Шафран" № 8 від 14.02.2014року затверджено рішення про вихід ТОВ фірми "Шафран" зі складу учасників ТОВ "Гриналит" ЛТД та запропоновано останньому придбати частку ТОВ фірми "Шафран" ЛТД в статутному капіталі, яка складає 80% або 20000 грн.

Крім того, адміністративним судом встановлено, що між ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД (продавець) та ТОВ "Гриналит" ЛТД (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 18.02.2014року, відповідно до пункту 1 якого, ТОВ "Гриналит" ЛТД набув права власності на 80 % в статутному капіталі ТОВ фірмі "Шафран".

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області та зареєстровано в реєстрі за № 348.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2014р. представник ТОВ "Гриналит" ЛТД звернувся до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції із заявою № 5913062 щодо реєстрації права власності на виробничий будинок, загальною площею 1663,3 кв.м. літ. "Ы-1" за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19.

Проте, державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби встановлено наявність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації прав власності та прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12239311 від 07.04.2014 року та мотивовано це тим, що в процедурі розгляду заяви № 5913062 проведені пошуки інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в результаті чого, встановлено наявність записів про обтяження в актуальному стані (заборона на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження № 8955367, іпотека реєстраційний номер обтяження № 8955447) на об'єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, р. № 2142 від 10.08.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І., в яких власником вищезазначеної нежитлової будівлі зазначена інша фізична особа, а також наявність запису в актуальному стані щодо реєстрації права власності (РПВН № 27717487) на нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1" загальною площею 1663,3 кв.м. по вул. Єнакіївська, 19 за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Шафран" ЛТД, в якому підставою виникнення права власності зазначене рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010року по справі № 1-2755/10 ( документ відмінний від наданого до заяви).

На думку позивача, Реєстраційна служба безпідставно не визнала права власності ТОВ "Гриналит" ЛТД на зазначену нежитлову будівлю.

Зазначене вище стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, в якій останній просив визнати за собою право власності на нежитлову будівлю нежитлового приміщення складу загальною площею 1663,3 кв.м., літ "Ы" за адресою : м. Харків, вул. Єнакіївська, будинок № 19.

12.02.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Державну реєстраційну службу України, на яку було покладено функції з реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також функції Міністерства юстиції України з реалізації державної політики у сфері реєстрації.

Державна реєстраційна служба України діє на підставі Положення "Про Державну реєстраційну службу України", затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011.

Пунтом 7 Положення "Про Державну реєстраційну службу України" встановлено, що Державна реєстраційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України.

Згідно пункту 12.19 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за №760/19498, функції з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень покладено на відповідні реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції.

Вчинення реєстраційних дій, зокрема, проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не є компетенцією Харківського міського управління юстиції.

Безпосереднє проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється державними реєстраторами прав на нерухоме майно реєстраційних служб районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції.

Обов'язковість державної реєстрації прав та їх обтяжень передбачає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004, процедуру державної реєстрації прав та надання інформації з Державного реєстру прав визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013, та інші нормативно-правові акти України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у повноваження реєстраційної служби входить проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оспорювати чи не визнавати права власності власника на нерухоме майно реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції є перебиранням на себе повноважень, не обумовлених Конституцією України, нормами матеріального та процесуального права.

В частині 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

А отже, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, прийняття рішення про проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень або відмову в проведенні такої реєстрації є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією державного реєстратора.

Рішення про державну реєстрацію речових прав приймається державним реєстратором за результатом всебічного вивчення документів заявника у випадку відповідності заявленого права та документів вимогам законодавства України.

Прийняття відповідного рішення є виключною компетенцією державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, як представника органу виконавчої влади.

А отже, твердження апелянта про неправомірність дії Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції є необґрунтованими та такими, що не приймаються колегією суддів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з позовом до суду на дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця.

Предметом спору даної справи є визнання права власності на нерухоме майно, а, тому, до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Відповідно до приписів статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вже зазначалось вище, позивач звернувся до господарського суду з позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, Харківського міського управління юстиції, треті особи Харківська міська рада, КП "Харківське міське БТІ", ТОВ фірма "Шафран" ЛТД, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Приписами статті 392 Цивільного кодексу України встановлено, що позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності, а такі факти звернення позивача саме до відповідача у встановленому законом порядку для оформлення права власності, порушення чи заперечення прав позивача відповідачем в матеріалах справи - відсутні, оскільки останній право власності на об'єкт нерухомого майна не оспорював в судовому порядку та не заявляв претензій до позивача.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що статею 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на нерухоме майно звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

А отже, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а тому і не може бути стороною у справі щодо визнання такого права, оскільки не є особою від якої відповідне право перейшло, або особою яка може претендувати на таке право.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності.

Також, Реєстраційна служба не є самостійною юридичною особою, не має процесуальної дієздатності, а є структурним підрозділом Харківського міського управління юстиції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що між позивачем та відповідачами у цій справі не виникло спору про право, а тому позовні вимоги про визнання права власності не підлягають до задоволення.

За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД, м. Слов'янськ слід залишити без задоволення.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів:

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД, м. Слов'янськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2015р. у справі №922/4716/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 21.05.2015р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.