Рішення

від 11.08.2009 по справі 18/221пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/221пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09                                                                                 Справа № 18/221пд.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом  малого приватного підприємства «МАРКА-93», м. Первомайськ Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ІНВЕСТ М», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 12000 грн. та розірвання договору та додаткової угоди

за участю представників:

від заявника:                    не прибув;

від позивача:                Красюк Р.О. за дов. від 01.07.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:  

-          про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 12000 грн. за оренду свердловини, розташованої за адреси: м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в), переданої відповідачу в оренду за договором від 01.02.2008 № 01/08;

-          про розірвання договору від 01.02.2008 № 01/08 та додаткової угоди до нього від 01.04.2008 № 1, які укладені між сторонами за позовом.

                    Заявою від 15.12.2008 позивач збільшив розмір заявленої до стягнення заборгованості по орендній платі до суми 15000 грн. та заявив нові додаткові вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 120,60 грн., втрат від інфляції в сумі 397,06 грн. та 3-х процентів річних в сумі 100,73 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не є власником орендованої відповідачем свердловини.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.2008 між сторонами за позовом був укладений договір № 01/08 згідно якому, позивач передав відповідачу в орендну строком до 18.01.2011 свердловину № 1, яка розташована за адресою м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в, для господарсько-питного водопостачання підприємства.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати позивачу оренду плату в сумі 1500 грн. в місяць не пізніше 30 числа кожного поточного місяця.

01.04.2008 між сторонами був укладений додатковий договір № 1 до вищевказаного договору від 01.02.2008 № 01/08, яким було доповнено цільове призначення орендованого майна (орендований об'єкт надається для господарсько-питного водопостачання підприємства, збору, очищення та розливу води, а також оптової і роздрібної торгівлі).

Додатковим договором від 01.04.2008 також була збільшена орендна плата до 3000 грн. в місяць.

Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач починаючи з липня 2008 року не сплачує орендну плату за користування свердловиною і у нього за період: 01.07.2008 –30.10.2008 виник борг в сумі 12000 грн.

На підставі вказаних доводів позивач заявив вимоги:

-          про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 12000 грн. за оренду свердловини, розташованої за адреси: м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в), переданої відповідачу в оренду за договором від 01.02.2008 № 01/08;

-          про розірвання договору оренди від 01.02.2008 № 01/08 та додаткової угоди до нього від 01.04.2008 № 1, які укладені між сторонами за позовом.

                    Заявою від 15.12.2008 позивач збільшив розмір заявленої до стягнення заборгованості по орендній платі до суми 15000 грн. та заявив нові додаткові вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 120,60 грн., втрат від інфляції в сумі 397,06 грн. та 3-х процентів річних в сумі 100,73 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не є власником свердловини, яку він передав відповідачу в оренду.

Відповідач зазначив, що власником цієї свердловини є він –відповідач. Тому, вказані договір та додаткова угода є незаконними, так як він є власником свердловини і не може її орендувати у позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.2009 по справі № 18/20пн, яке набрало законної сили, визнано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Аква-Інвест М»(відповідачем по справі) на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в, до складу якої входить і свердловина, яка є предметом договору від 01.02.2008 № 01/08.

Право власності на вказану будівлю, у тому числі і зазначену свердловину, зареєстровано в БТІ за позивачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.05.2009 № 22704738.

Рішенням господарського суду від 14.04.2009 по справі № 18/20пн встановлено, що мале приватне підприємство «МАРКА-93»(позивач по справі) 25.05.2007 передав відповідачу у власність як вклад до статутного капіталу нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в.

Таким чином, право власності на вказану будівлю, в тому числі свердловину, виникло у відповідача 25.05.2007.

Договір про передачу зазначеної свердловини в оренду відповідачу укладено 01.02.2008, тобто в той час, коли відповідач вже був власником цієї свердловини.

Тобто відповідачу в оренду було передано його же майно, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства (справедливості, добросовісності та розумності).

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.  

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України:

-          зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-          волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-          правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що договір від 01.02.2008 № 01/08 та додатковий договір до нього від 01.04.2008 № 1, які укладені між сторонами за позовом, суперечать загальним засадам цивільного законодавства (ст. 3 Ц України), вказані договори є недійсними.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України  Господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.   

Враховуючи викладене, суд визнає недійсними договір від 01.02.2008 № 01/08 та додатковий договір до нього від 01.04.2008 № 1, які укладені між сторонами за позовом.

За таких обставин, в позові слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

          Відповідно до ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Позивач одержав за недійсним договором від відповідача грошові кошти в сумі 10500 грн. (у якості орендної плати), що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 23.04.2008 № 104, від 18.02.2008 № 40, від 25.07.2008 № 237, від 11.06.2008 № 169.

          Таким чином, вказані кошти підлягають поверненню позивачем відповідачу (вказані кошти стягуються з позивача на користь відповідача).

          Відповідач нічого не одержав за недійсним договором, так як орендоване майно перебувало в його власності.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на держмито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, п. 1 ч. 1 ст. 83, ст. ст. 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Визнати недійсними договір від 01.02.2008 № 01/08 та додатковий договір до нього від 01.04.2008 № 1, які укладені між малим приватним підприємством «МАРКА-93» (м. Первомайськ Луганської області) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА-ІНВЕСТ М»(м. Первомайськ Луганської області).

2.          В позові відмовити.

3.          Судові витрати покласти на позивача.

4.          Сягнути з малого приватного підприємства «МАРКА-93», м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в, ідентифікаційний код 20171072, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ІНВЕСТ М», м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 26-в, ідентифікаційний код 34724746, одержані за недійсним договором грошові кошти в сумі 10500 грн., наказ видати.

11 серпня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України підписано 12 серпня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                В.В. Корнієнко