Постанова

від 21.05.2015 по справі 810/1037/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року 10 год. 45 хв. 810/1037/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А.,

представника позивача: Петришак М.Я.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» (далі - ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0000022201.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо надання послуг між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протекшн ЛТД» (далі - ТОВ «Протекшн ЛТД») мали реальний характер, послуги надано, прийнято й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Протекшн ЛТД», а викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються виключно на неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Протекшн ЛТД» без надання оцінки наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2015 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача, який про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання призначене на 21.05.2015 не з'явився. Жодних заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Заслухавши думку представника позивача, беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез», ідентифікаційний код 38273970, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 58, корпус 18, кімната 6, 7, зареєстроване як юридична особа 31.07.2012. Як платник податків позивач узятий на облік з 02.08.2012 за №93.

Позивач з 01.10.2012 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з реєстру платників на додану вартість №1426504501271 (том І а.с.44).

Видами діяльності ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» є рекламні агентства; діяльність агентств працевлаштування; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; інші види видавничої діяльності; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

У період з 26.11.2014 по 03.12.2014 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі на підставі наказу від 26.11.2014 №1138, направлення на перевірку від 26.11.2014 №1077 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Протекшн ЛТД» (код ЄДРПОУ 39238810) за липень 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 09.12.2014 №636/10-13-22-03-38273970 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки, про порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 307233,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання послуг у ТОВ «Протекшн ЛТД».

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач зазначив, що ним від ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві отримано лист від 25.09.2014 №4663/7/26-50-22-08, у якому зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Протекшн ЛТД» по взаємовідносинам з ТОВ «Регіонвуглебуд».

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку із тим, що стан платника податку « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім цього, відповідач зазначив, що згідно бази даних ІС «Податковий блок», ТОВ «Протекшн ЛТД» та ТОВ «Регіонвуглебуд» були виписані на користь контрагентів покупців податкові накладні у кількості 379 та 382, відповідно, у яких сума податку на додану вартість не перевищує 10000,00 грн.

Вказану обставину відповідач вважає свідченням того, що ТОВ «Протекшн ЛТД» та ТОВ «Регіонвуглебуд» навмисно не реєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, приховуючи таким чином від контролюючих органів номенклатуру реалізованих товарів, робіт, послуг, що свідчить про фіктивність їх діяльності та відсутність факту реальної поставки товарів, виконання робіт, надання послуг по ланцюгу постачання.

Відтак, право позивача на формування податкового кредиту поставлено у залежність від добросовісності ТОВ «Протекшн ЛТД» та контрагента ТОВ «Протекшн ЛТД». При цьому, з контрагентом ТОВ «Протекшн ЛТД» позивач не перебував у жодних відносинах.

Інших підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не зазначено.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0000022201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 384041,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 307233,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 76808,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між замовником - ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» та виконавцем - ТОВ «Протекшн ЛТД» укладено договір про надання послуг від 01.07.2014 №010714У, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати роботи/надати послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи/надані послуги.

Відповідно до пункту 1.2 договору види робіт та послуг визначаються сторонами у додаткових угодах/додатках до договору.

Так, у липні 2014 року між сторонами договору про надання послуг від 01.07.2014 №010714У укладено п'ять додатків до нього, а саме:

- додаток №2JTI від 01.07.2014, відповідно до якого виконавцем надаються послуги з: розробки механіки презентації продукції групи компаній JTI, необхідної для надання споживачам тютюнової продукції інформації про неї; придбання для подальшого використання замовником презентерів та уніформи, до складу якої входить блуза, спідниця, сумка тканина, капелюх, куртка у кількості 137 штук;

- додаток №17F від 07.07.2014, відповідно до якого виконавцем надаються послуги з розробки шаблону анкети для опитування персоналу;

- додаток №19F від 14.07.2014, відповідно до якого виконавцем надаються послуги з проведення аналізу відвідуваності магазинів мережі «Фокстрот» в торгово-розважальних центрах міста Києва, Одеси, Вінниці, Херсону та Борисполя з метою з'ясування динаміки відвідувань;

- додаток №20F від 14.07.2014, відповідно до якого виконавцем надаються послуги з розробки шаблону правил проведення рекламної акції в мережі Інтернет;

- додаток №21F від 14.07.2014, відповідно до якого виконавцем надаються послуги з розробки шаблону механіки проведення БТЛ.

Відповідно до пояснень представника позивача, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Протекшн ЛТД», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагента документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість, на підтвердження чого надав суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Протекшн ЛТД» (том ІV а.с.171).

Лише після отримання всіх документів позивачем були укладені відповідні договори.

У зв'язку з цим, судом встановлено, що позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ «Протекшн ЛТД», наявності дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться податковим органом.

На підтвердження надання ТОВ «Протекшн ЛТД» на користь позивача послуг, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт від 30.07.2014 №3007/123, від 31.07.2014 №3107/425, від 19.07.2014 №1907/003, від 20.07.2014 №2007/004, від 20.07.2014 №2007/005, від 20.07.2014 №2007/006. На підтвердження передачі ТОВ «Протекшн ЛТД» уніформи і презентерів позивачем до перевірки та матеріалів справи надані акт прийому-передачі уніформи від 31.07.2014 та акт прийому-передачі обладнання від 30.07.2014.

Крім цього, на підтвердження надання ТОВ «Протекшн ЛТД» на користь позивача послуг позивачем надані доповнення №1 від 19.07.2014 до додатку №17F від 07.07.2014, доповнення №1 від 20.07.2014 до додатку №19F від 14.07.2014, доповнення №1 від 20.07.2014 до додатку №20F від 14.07.2014, доповнення №1 від 20.07.2014 до додатку №21F від 14.07.2014, доповнення №1 від 30.07.2014 до додатку №2JTI від 01.07.2014, з яких вбачається, що виконавцем послуг було передано замовнику: шаблон анкети для опитування персоналу; аналіз відвідуваності магазинів мережі «Фокстрот» в торгово-розважальних центрах міста Києва, Одеси, Вінниці, Херсону та Борисполя; шаблон проведення рекламної акції в мережі Інтернет; шаблон механіки проведення БТЛ; механіку презентації продукції групи компаній JTI, необхідної для надання споживачам тютюнової продукції інформації про неї.

За результатами господарських операцій ТОВ «Протекшн ЛТД» видано на користь ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» податкові накладні від 30.07.2014 №317, від 31.07.2014 №318, від 19.07.2014 №126, від 20.07.2014 №129, від 20.07.2014 №128, від 20.07.2014 №127.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту за липень 2014 року.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Протекшн ЛТД» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (том І а.с.81-88).

У ході розгляду справи представник відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Крім того, судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Протекшн ЛТД», ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, позивач та його контрагент були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового кодексу України.

Статус позивача та його контрагента, як платників податку на додану вартість, не заперечувався сторонами.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України 30.01.2014 №10 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім цього, на неодноразову вимогу суду відповідач не надав жодних доказів того, що контрагент позивача не звітував до податкового органу, не відображав результати господарських операцій з позивачем та не сплатив до бюджету обов'язкових платежів.

У зв'язку з цим, у суду не виникає сумнівів щодо належного відображення результатів господарських операцій між позивачем та його контрагентом у податковій звітності.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання були визначені позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагенту в складі вартості придбаних послуг та товарів.

Оскільки, на думку податкового органу, послуги фактично не надавались, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угода є безтоварною, а тому формування податкового кредиту за нею вчинено позивачем незаконно.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про безтоварність правочину та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Однак, як вбачається із змісту Акта перевірки, податковим органом не перевірялось ТОВ «Протекшн ЛТД» на предмет наявності у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів виробництва, наявності матеріальних ресурсів, кваліфікованого персоналу, господарсько-правових відносин з іншими суб'єктами господарювання у зв'язку з укладанням договорів оренди основних засобів виробництва, транспортних засобів; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи суд відповідно до ухвали від 19.03.2015 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду витребував у відповідача, зокрема, письмову інформацію про наявність у контрагента позивача основних фондів виробництва (власних чи орендованих), управлінського персоналу тощо; форму № 1ДФ ТОВ «Протекшн ЛТД»; письмову інформацію про наявність заборгованості у ТОВ «Протекшн ЛТД» щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідачем надано лише форму № 1ДФ ТОВ «Протекшн ЛТД», відповідно до якої, станом на липень 2014 року (місяць у якому ТОВ «Протекшн ЛТД» надавало послуги позивачеві) на підприємстві працювало 8 осіб (том ІV а.с.234).

Тобто, у ТОВ «Протекшн ЛТД» були наявні трудові ресурси для виконання господарських зобов'язань перед контрагентами.

В іншій частині, відповідач вимог ухвали суду не виконав, запитуваних документів не надав та не повідомив суд про причини неможливість їх надання.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування та проведення перевірки контрагентів позивача замість сторони у справі - суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою.

У зв'язку з цим суд констатує, що відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентом зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, як доказ безтоварності господарських операцій, на наявність пояснень директора ТОВ «Протекш ЛТД» ОСОБА_2, оскільки відповідачем на неодноразову вимогу суду не було надано протоколу допиту ОСОБА_2

Крім цього, суд констатує, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на первинних документах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає безтоварними та здійснення господарських операцій, і позивач і його контрагент були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім цього, як встановлено судом, усі документи від імені ТОВ «Протекш ЛТД» підписані ОСОБА_2, який, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на дату виникнення спірних правовідносин та складання документів первинного бухгалтерського і податкового обліку був керівником зазначеного підприємства, тобто особою, яка уповноважена діяти від її імені без довіреностей.

За переконанням суду перевірка автентичності підписів на кожному документі, представленому контрагентом, виходить за межі розумної обачливості позивача. Адже платник не може проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Водночас належних та переконливих доказів того, що особа, яка підписала податкові накладні та інші документи від імені контрагента позивача, не мала відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачеві, податковим органом не надано.

Слід також зазначити, що дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на первинних документах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком безтоварності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

Разом з цим, позивачем надано суду нотаріально завірену копію заяви громадянина ОСОБА_2, у якій він зазначив, що створив ТОВ «Протекш ЛТД» з метою здійснення господарської діяльності та всі документи стосовно фінансово-господарської діяльності товариства, а саме, договори, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні та інші документи підписував особисто (том ІV а.с.245).

Вивчивши надані документальні підтвердження, судом не встановлено відсутності мети у позивача щодо реального настання правових наслідків та укладення правочинів задля заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.

Факт надання контрагентом послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Як встановлено судом, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме послуги надавались, за якою ціною, між якими контрагентами.

Так, позивач зазначив, що замовлення у ТОВ «Протекшн ЛТД» послуг з розробки механіки презентації продукції групи компаній JTI, необхідної для надання споживачам тютюнової продукції інформації про неї та придбання для подальшого використання замовником презентерів та уніформи було обумовлено необхідністю виконання позивачем своїх господарських зобов'язань перед АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» у межах виконання договору від 27.02.2014 №02/01-2014 JTI (том І а.с.99-115).

Крім цього, позивач зазначив, що під час виконання ним своїх господарських зобов'язань перед АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» у межах виконання договору від 27.02.2014 №02/01-2014 JTI, зокрема, під час підбору консультантів, він також використовував розроблений ТОВ «Протекшн ЛТД» шаблон анкети для опитування персоналу.

Шаблон цієї ж анкети позивач використовував і у ході виконання своїх господарських зобов'язань і перед ТОВ «Рекламне агентство «Твіст» за договором від 22.01.2014 №22/01-14.

Аналіз відвідуваності магазинів мережі «Фокстрот» в торгово-розважальних центрах міста Києва, Одеси, Вінниці, Херсону та Борисполя, який зроблений ТОВ «Протекшн ЛТД» у межах виконання додатку №19F від 14.07.2014 до договору про надання послуг від 01.07.2014 №010714У, було використано позивачем у ході виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Рекламне агентство «Твіст» за договором від 22.01.2014 №22/01-14.

Щодо використання розроблених ТОВ «Протекшн ЛТД» шаблонів правил проведення рекламної акції в мережі Інтернет та механіки проведення БТЛ у межах виконання додатків №20F від 14.07.2014 та №21F від 14.07.2014 до договору про надання послуг від 01.07.2014 №010714У, позивач зазначив, що вказані шаблони використовуються ним у ході здійснення господарської діяльності, на підтвердження чого надав накази ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» про запровадження та використання шаблонів від 01.08.2014 №01/0815/О та від 01.08.2014 №02/0815/О (том ІV а.с.184-189).

Також позивач зазначив, що залучення ТОВ «Протекшн ЛТД» було обумовлено тим, що у липні 2014 році ТОВ «Фулл Контакт Маркетинг Сервісез» надавало широкий спектр рекламних послуг, супроводжувало велику кількість рекламних проектів, здійснювало організацію та проведення рекламних заходів та акцій у різних містах України, що передбачало значне навантаження та необхідність залучення до участі великої кількості штатних співробітників так й найманих працівників та субпідрядників.

Крім цього позивач зазначив, що залучення ТОВ «Протекшн ЛТД» було економічно вигідним для позивача.

Так, вартість послуг, які надані ТОВ «Протекшн ЛТД» та у подальшому були використані позивачем в межах виконання господарських зобов'язань перед АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» склали 1750814,00 грн., у той час як прибуток, який отриманий від АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» склав 11139804,85 грн.

Водночас, з дослідженого Акта перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу факти надання послуг та поставки товарів не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні висновки посадових осіб податкового органу щодо осіб по ланцюгу постачання контрагента позивача.

Відтак, суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом є формальними та не об'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачем.

Враховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Протекшн ЛТД» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання послуг та товарів. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних послуг та товарів у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту надання послуг та поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з цим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.12.2014 №0000022201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 травня 2015 р.