Ухвала

від 12.05.2015 по справі 826/1427/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1427/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі ЛебедєвійЮ.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "11" березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопласт Україна" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "11" березня 2015 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 11.03.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "11" березня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 14.07.2014 р. по 01.08.2014 р. згідно зі ст. 77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 03.07.2014 № 1322 відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Логопласт Україна» (код ЄДРПОУ 36335505) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 08.08.2014 р. № 894/26-54-22-03/36335505. Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем: п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 р., 2012 р., 2013 р. на загальну суму 1 028 674 грн.; пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2088,24 грн. На підставі висновків, зафіксованих в акті перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 року № 0009862203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 028 674,00 грн., за штрафними санкціями 214 136,75 грн. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2015 року позов було задоволено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України. Статтею 138 Податкового кодексу України визначено склад витрат та порядок їх визнання. Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Тобто первинні документи (акти приймання-передачі послуг, тощо) мають відповідати вимогам обов'язкових реквізитів, викладеним у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 ПК України. Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Господарська діяльність згідно з підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Зі змісту підпункту 14.1.231 ПКУ, випливає що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. З матеріалів справи вбачається, що витрати позивача у період, що перевірявся, сформовано, зокрема, за рахунок витрат, сплачених на рахунок Компанії «Логопласт Консульторіа Текнікос ЕсЕй». До основних видів діяльності позивача відноситься код КВЕД 22.22 - виробництво тари з пластмас, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Логопласт Україна» (Компанія), в особі генерального директора Мазова В.М. та Компанією «Логопласт Консульторіа Текнікос ЕсЕй» (Виконавець), в особі директора Ф.М. Боттон, укладено Договір № 2010-009 про надання консультаційних послуг від 28.01.2010 р., згідно з умовами якого Компанія доручає, а Виконавець зобов'язується надавати експертні консультації та консалтингові послуги за функціональними напрямками визначеними Договором № 2010-009 із врахуванням додатку № 1 - Перелік послуг, додатку № 2 - Перелік послуг з погодинним ставками. Пунктом 1.2. Договору № 2010-009 встановлено, що повний перелік послуг, що надаються за цим Договором, визначений в додатку № 1 що є невід'ємною частиною даного Договору. До Договору № 2010-009 укладені додаткова угода № 1 від 31.07.20-10 р., додаткова угода № 2 від 06.12.2010 р., додаткова угода № 3 від 03.01.2012 р. Відповідно до п. 2.1. Договору № 2010-009 вартість послуг, що надаються Виконавцем, визначається на підставі Додатка № 2 до договору й становить загальну вартість наданих послуг, зазначених в актах за цим договором, які складаються сторонами щомісяця. Згідно з п. 2.2. Договору № 2010-009 Виконавець щомісяця до 30 числа кожного місяця складає і надає Компанії щодо послуг, наданих за попередній місяць підписані і скріплені печатками: рахунок, деталізований звіт про надані послуги, два екземпляри акту приймання-передачі наданих послуг. На підтвердження реального виконання сторонами умов Договору № 2010-009, в матеріалах справи наявні копії первинних документів, складених в ході їх виконання, а саме: договір № 2010-009 від 28.01.2010 р. з додатками; додаткову угоду № 1 від 31.07.2010 р., додаткову угоду № 2 від 06.12.2010 р., додаткову угоду № 3 від 03.01.2012 р.; звіти про надані послуги б/н до рахунку № 6010000380 від 01.12.11, б/н до рахунку № 6010000381 від 01.12.11, б/н до рахунку 6010000412 від 30.12.11, б/н до рахунку 6010000413 від 30.12.11, б/н до рахунку 6010000508 від 29.03.12, б/н до рахунку 6010000573 від 06.06.12, б/н до рахунку 6010000606 від 21.06.12, б/н до рахунку від 6010000703 від 20.09.12, б/н до рахунку 6010000729 від 28.12.12, б/н до рахунку 6010000744 від 31.07.13, б/н до рахунку від 31.07.13, б/н 6010000773 до рахунку 6010000778 від 31.07.13, б/н до рахунку 6010000854 від 30.09.13, б/н до рахунку 6010000940 від 31.12.13; акти здачі-прийняття робіт б/н від 01.12.11, б/н від 01.12.11, б/н від 30.12.11, б/н від 30.12.11, б/н від 29.03.12, б/н від 06.06.12, б/н від 21.06.12, б/н від 20.09.12, б/н від 28.12.12, б/н від 31.07.13, б/н від 31.07.13, б/н від 31.07.13, б/н від 30.09.13, б/н від 30.12.13; рахунки на оплату послуг; акти цінової експертизи ДП «Держзовнішінформ» № 1/13910-2 від 23.12.2013 року, № 1/2360 від 22.11.2013 року. За результатом здійснення господарських операцій з контрагентом «Логопласт Консульторіа Текнікос ЕсЕй» позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суму у розмірі 5 210 345,00 грн. із врахуванням вимог пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в саме в обсязі, що не перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передує звітному. Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній акт, передбачений п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується звисновком суду першої інстанції та вважає недоведеними зазначені відповідачем обставини про ненадання позивачем необхідних документів для проведення перевірки. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Таким чином, для надання платнику податків права на включення витрат до складу витрат в цілях визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В свою чергу, первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства, а їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "11" березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С