Ухвала

від 19.05.2015 по справі 826/1734/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1734/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство публічне акціонерне товариство «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012372201 від 09.09.14р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 717 096, 00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 18.08.14р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 18.08.2014р., за результатами якої складено акт від 26.08.2014р. №1342/26-59-22-01/00376308, яким встановлено порушення ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод»: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 478063,8грн., в т.ч. по періодам: за березень 2013р. на суму - 478063,8грн.

На підставі акту перевірки від 26.08.2014р. №1342/26-59-22-01/00376308 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014р. №0012372201 на загальну суму 794861,00грн., з яких 478064,0грн. - за основним платежем, 239032,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України )

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» мало господарські відносини з ТОВ «Північтрансагро» на підставі договору поставки №ПТА 12-2405/ОХ від 24.05.2012р., відповідно до якого постачальник зобов'язується передати товар в кількості, асортименті, визначеному цим договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

В результаті господарських взаємовідносин з ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод», ТОВ «Північтрансагро» сформувало податкові зобов'язання на підставі податкової накладної від 18.03.14р. №34. Товар був отриманий від ТОВ «СФГ ім.Гречко».

На виконання умов договору поставки №ПТА 12-2405/ОХ від 24.05.12р. виписано Специфікацію від 18.12.12р. поставці підлягали соєві боби, генетично не модифіковані, для технічних потреб, українського походження, врожаю 2012 року у кількості 600 (+/- 10%) тонн в строк до 30.04.13р.

Отриманий позивачем товар був призначений для експорту, тому у специфікації зазначалась адреса місцезнаходження морського торгового порту де і відбувалась передача товару від Постачальника до Покупця.

Умови поставки були викладені у відповідності до Міжнародних правил щодо тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» ( в редакції 2010 року) - СРТ (перевезення сплачено до ...) - в залізничних вагонах на залізничній станції Одеса-порт-експорт, Одеської залізниці, на території ПрАТ «Укрелеваторпром», на території Одеського морського торгівельного порту та/або в автомобільному транспорті на території ПрАТ «Укрелеваторпром» на території Одеського морського торгівельного порту.

Оскільки розпорядження товаром, який надійшов до терміналу ПрАТ «Укрелеваторпром» було доручено комісіонеру - ТОВ «Агропромислова група» за договором комісії № К12-1405ЮХ від 14.05.2012 року, то саме ТОВ «Агропромислова група» зазначалось в ТТН як вантажоодержувач та представляло інтереси ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» у відносинах з перевізниками та вантажовідправниками.

На виконання договору складено акт приймання-передачі товару № 1803/2 від 18.03.2013 року.

З метою подальшого розпорядження товаром між позивачем та ТОВ «Північтрансагро» додатково було укладено Договір доручення ПТА13-0301/ОХ від 03.01.2013 року, відповідно до умов якого Довіритель (ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод») зобов'язує Повіреного (ТОВ «Північтрансагро») в особі його повноважних представників, перелік яких затверджується сторонами в додатку №1 до цього договору, здійснити від імені та за рахунок Довірителя певні юридичні дії. Предмет доручення складають наступні юридичні та фактичні дії: - приймання товару від постачальника за укладеними Довірителем договорами поставки зерна; визначення кількісних та якісних показників зерна, що приймається, та оформлювати їх результати шляхом підписання актів приймання-передачі або інших прибуткових документів від імені Довірителя; укладання договорів складського зберігання зерна, перевезення зерна, або договорів транспортного експедирування зерна з метою доставки його у вказане Довірителем місце; передавати зерно на комісію за укладеним Довірителем, як комітентом, договором комісії та оформлювати результати шляхом підписання актів приймання-передачі на комісію; робити всі інші законні дії, зв'язані з належним виконанням обов'язків Повіреного за цим Договором.

В обґрунтування можливості та фактичного використання придбаного товару у власній господарській діяльності, позивачем надано договір комісії № К12- 1405ЮХ укладений між позивачем та ТОВ «Агропромислова група» .

Згідно п. 1.1. Договору комісії № К12-1405ЮХ Комісіонер (ТОВ «Агропромислова група») зобов'язується за дорученням Комітента (ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод») за винагороду укласти від свого імені та за рахунок Комітента у строки та в порядку, встановленому цим договором, зовнішньоекономічні контракти, з продажу товарів, наданих Комітентом за номенклатурою, наведеною в Специфікаціях до даного Договору, за ціною не нижче вказаною в цих Специфікаціях.

19 грудня 2012 року між Сторонами було підписано специфікацію до Договору комісії № К12-1405ЮХ від 14.05.2012 року, відповідно до якої Комітент мав передати на комісію, а Комісіонер прийняти на комісію соєві боби, генетично не модифіковані для технічних потреб, українського походження, врожаю 2012 року у кількості 600 (+/- 10%) тонн в строк до 30.04.2013 року.

Товар мав бути переданий на умовах СРТ (перевезення сплачено до ...) - в залізничних вагонах на залізничній станції Одеса-порт-експорт, Одеської залізниці, на території ПрАТ «Укрелеваторпром», на території Одеського морського торгівельного порту та/або в автомобільному транспорті на території ПрАТ «Укрелеваторпром» на території Одеського морського торгівельного порту.

Відповідно до п. 1.2. Договору комісії № К12-1405 Комісіонер самостійно від свого Імені укладає зовнішньоекономічні контракти на поставку товару, договору на брокерське обслуговування і декларування товару.

Виконуючи повноваження комісіонера, ТОВ «Агропромислова група» уклало із Grain Trading LIMITED контракт № SB- 2012/12-1-G від 20.12.2012 p. на загальну вартість 291 600 доларів США +/-10%.

15 березня 2013 року Аграрною біржею було зареєстровано зовнішньоекономічний біржовий контракт про експорт № 45/25-ЗЕ між ТОВ «Агропромислова група» та Grain Trading LIMITED, що підтверджується посвідченням про реєстрацію № 45/25.

Позивач передав товар ТОВ «Агропромислова група» у кількості 624, 92 тонни на підставі акту приймання-передачі товару на комісію № 18/03/1 від 18 березня 2013 року.

ТОВ «Агропромислова група» здійснило відвантаження та митне оформлення вантажу за митною декларацією № 500060703/2013/002106, яка містить відмітку штемпель митного органу: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 06.04.2013 року».

Фірма Grain Trading LIMITED оплатила товар у валюті на загальну суму 303 711, 12 дол. США. ТОВ «Агропромислова група» продало зазначену валюту та перерахувало кошти в розмірі 2 427 562, 98 грн. на рахунок ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод».

30 квітня 2013 року ТОВ «Агропромислова група» за результатами виконаних операцій надало на адресу Позивача звіт комісіонера з доданими копіями документів, що підтверджують виконання завдання щодо отриманих соєвих бобів, митне оформлення товару, витрати, що зазнало ТОВ «Агропромислова група» в ході виконання комісійного завдання.

Операції щодо надання комісійних послуг оформлені між ТОВ «Агропромислова група» та Позивачем актом № ОУ-0000036 від 30.04.2013 року та податковою накладною №22 від 30.04.2013 року.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

При проведенні перевірки, податковим органом використано акт від 21.02.14р. №535/22/37632712, з питань достовірності, декларування в податковій звітності з ПДВ за березень 2013 року у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «СФГ ім.Гречко» (код ЄДРПОУ 37195786) в якому встановлено проведення транзитних потоків, спрямованих а здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Вказаним актом перевірки не підтверджено здійснення господарських відносин ТОВ «Північтрансагро» за період: березень 2013р. по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про безпідставність формування податкових зобов'язань, задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за період березень 2013р. за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів.

Виходячи з викладеного, податковим органом зроблено висновок, що взаємовідносини ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» з ТОВ «Північтрансагро» не спричиняють реального настання правових наслідків.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього.

Тому, в разі не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його постачальника для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім цього, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 у справі № К/800/29212/13.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.