cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2015 року Справа № 910/27938/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Грека Б.М., Ємельянова А.С., розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справігосподарського суду міста Києва №910/27938/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрополь-ТЕН" доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" простягнення 97 700,45грн. за участі представників сторін:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Яковенко А.О.
У С Т А Н О В И В:
04.10.2013 між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрополь-ТЕН" було укладено договір поставки №ПЗ/НХ-132332/НЮ, за умовами якого постачальник зобов'язувався у 2013 році поставити та передати у власність покупцю тени для обігріву стрілочних переводів, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити цей товар.
За умовами договору, визначених пунктами 3.1., 3.4., 4.2., 11.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною Специфікації №1, сума договору складає 214 578,00грн., покупець здійснює оплату поставленого товару на підставі виставлених рахунків, протягом 20 банківських днів з дня отримання товару, яким вважається день підписання сторонами чи їх уповноваженими представниками видаткової накладної, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу узгоджений сторонами товар на загальну суму 71 526,00грн., що підтверджується видатковою накладною №485 від 11.11.2013, яка містить підпис та штамп відповідача, що свідчить про отримання товару ТЕН400В 11/1.5 Н 220 у кількості 100 штук.
Представник відповідача отримав вказаний товар, що підтверджується довіреністю №222 від 11.11.2013, але не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, що стало приводом для звернення позивача до суду з позовом.
21.01.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін 16.03.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Зеленін В.О., Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.) позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрополь-ТЕН" 71 526,00грн. основного боргу, 5 332,12 грн. пені, 2 098,75грн. 3% річних, 15 620,39грн. та 1 891,15грн. судового збору. Судові рішення мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
У касаційній скарзі державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" посилалися на неврахування судами відсутності рахунків-фактур, внаслідок чого відповідач був позбавлений обов'язку здійснити оплату товару згідно умов договору, а також відсутності даних щодо уповноваженої особи відповідача як обов'язкових реквізитів у видатковій накладній.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили з того, що факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, яка містить підпис особи, що прийняла товар, доказів відмови відповідача від отримання товару суду не надано, а сама лише відсутність у спірній накладній посилань на посаду та прізвище одержувача товару не звільняє відповідача від виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відтак, оскільки факт наявності порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, про що також свідчать наявні в матеріалах справи акти звірки взаєморозрахунків між сторонами від 01.01.2014 та від 14.08.2014, суди дійшли підставних висновків про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором поставки.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору у встановлений строк не виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого йому товару, позивач вправі був вимагати сплати боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за несвоєчасні платежі, передбаченої договором та чинним законодавством, а тому суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно постановив про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 71 526,00грн боргу, 5 332,12грн. пені, 2 098,75грн 3%, 15 620,39грн. інфляційних втрат, здійснивши перерахунок пені, 3% та інфляційних втрат.
Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі №910/27938/14 - без змін.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Суддя Б.М. Грек
Суддя А.С. Ємельянов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2015 |
Оприлюднено | 25.05.2015 |
Номер документу | 44315234 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Карабань В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні