Постанова

від 20.05.2015 по справі 914/4657/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 914/4657/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Євсікова О.О.

за участю представників:

позивача - Різника О.Р., Ломаги Ю.Т.,

відповідача - Рубель С.П.,

ТОВ "Валкол" - не з'яв.,

Львівської міської ради - не з'яв.,

прокуратури - Клюге Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015

та на рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2013

у справі № 914/4657/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ"

до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

за участю третьої особи-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валкол"

та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, визнання погодженою оцінки майна та укладення договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Управління комунальної власності) за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Валкол" про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 8, загальною площею 835,80 м 2 (далі - об'єкт приватизації); визнання погодженою відповідачем незалежної оцінки об'єкта приватизації; зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта приватизації способом викупу на умовах, визначених позивачем.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.12.2013 (суддя Деркач Ю.Б.) позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації; визнано погодженою відповідачем незалежну оцінку об'єкта приватизації; зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта приватизації способом викупу на відповідних умовах, (зокрема, за вартістю, визначеною в розмірі 4 867 404,00 грн.).

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівську міську раду.

30.12.2014 Львівська міська рада повідомила суд апеляційної інстанції про те, що вона як власник об'єкта приватизації вважає, що ціна об'єкта приватизації повинна визначатись без врахування акта технічного стану та розрахунку вартості ремонтно-відновлювальних робіт і повинна становити 8 119 752,00 грн. та просила оскаржуване рішення скасувати в частині визнання оцінки погодженою і прийняти нове рішення, яким встановити справедливу ціну з врахуванням її зауважень.

15.01.2014 позивач частково погодився із такими вимогами та просив визнати оцінку погодженою та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта приватизації із врахуванням зауважень Львівської міської ради в частині ціни на майно.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Орищин Г.В. - головуючий, судді Галушко Н.А., Михалюк О.В.) вказане рішення господарського суду скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації ТОВ "Кінокомплекс-Київ" (п. 2 резолютивної частини рішення). В цій частині в позові відмовлено. Пункти 1, 3, 4 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2013 викладено в наступній редакції: Позов задоволено частково. Визнано погодженою Управлінням комунальної власності незалежну оцінку об'єкта приватизації за ціною, що узгоджена Львівською міською радою як власником майна та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" у розмірі 8 119 752,00 грн. Зобов'язано Управління комунальної власності укласти з ТОВ "Кінокомплекс-Київ" договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу нежитлових приміщень на відповідних умовах.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 05.02.2015, рішення господарського суду першої інстанції від 24.12.2013 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами обох інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 , 32, 34, 43 ГПК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 4, 7, 8, 9, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимоги Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика оцінки майна).

Зокрема, скаржник вказує на те, що обраний позивачем спосіб захисту свого права - про визнання погодженою оцінки об'єкта нерухомого майна, не передбачений ст. 20 ГК України. Крім того, затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування або уповноваженої ним особи висновку про вартість майна (п. 18 Методики). З огляду на викладене, на думку скаржника, у господарських судів не було підстав для визнання оцінки погодженою Управлінням комунальної власності, оскільки обставинами справи вона не підтверджена, ніяких актів про погодження такої оцінки не приймалося, а з дій відповідача (дві негативні рецензії звіту, розірвання договору на проведення оцінки з ТОВ "Валкол", оголошення повторного конкурсу на визначення суб'єкта оціночної діяльності) не випливає, що ним таку оцінку погоджено. Відповідачем також зауважено, що незалежна оцінка оспорюваного об'єкта проведена станом на 30.09.2013 і на сьогоднішній день витратила свою актуальність. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано уточнену апеляційну скаргу, яка подана - Львівською міською радою, тоді як апеляційна скарга подавалась Управлінням комунальної власності, що, на думку скаржника, є порушенням вимог ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач (з урахуванням додаткових пояснень) просить рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Прим цьому позивач зауважив на тому, що господарським судом апеляційної інстанції в повному обсязі досліджено питання ціни продажу об'єкта приватизації, який на підставі наявних матеріалів справи дійшов правомірного висновку про узгодження Львівською міською радою як власником майна та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" ціни об'єкта приватизації в розмірі 8 119 752,00 грн. у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок щодо укладення з позивачем договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу. Крім того, на думку позивача, Львівський апеляційний господарський суд безпідставно скасував рішення господарського суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності, оскільки такі спори підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

У відзиві на касаційну скаргу Львівська міська рада зазначила, що господарським судом апеляційної інстанції прийнято обґрунтовану постанову з урахуванням її зауважень і оскаржувана постанова не порушує нічиїх охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з такого.

Приймаючи рішення про задоволення позову у повному обсязі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно ухиляється від підписання запропонованого позивачем договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації шляхом викупу, оскільки позивачем виконано всі необхідні вимоги чинного законодавства для укладення такого договору і запропонований позивачем проект договору купівлі-продажу містить всі істотні умови, передбачені ч. 2 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". При цьому, господарський суд визнав погодженою відповідачем оцінку об'єкта приватизації і зобов'язав відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта приватизації способом викупу за вартістю, визначеною в розмірі 4 867 404,00 грн.

Господарський суд апеляційної інстанції також визнав погодженою оцінку об'єкта приватизації, однак за ціною, що узгоджена Львівською міською радою як власником майна та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" у розмірі 8 119 752,00 грн. та зобов'язав Управління комунальної власності укласти з ТОВ "Кінокомплекс-Київ" договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу нежитлових приміщень за ціною 8 119 752,00 грн. Водночас, Львівський апеляційний господарський суд скасував рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації та відмовив в цій частині в позові у зв'язку з непідвідомчістю спору господарським судам.

Вищий господарський суд України не погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам, встановленим цими судами та вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також приписам ЦК України, ГК України та ГПК України.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності відносно розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації та укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити наступне:

Господарський суд апеляційної інстанції відмовляючи в цій частині позовних вимог дійшов висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Вищий господарський суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах господарський суд припиняє провадження у справі, а не відмовляє у позові.

В свою чергу, господарський суд першої інстанції задовольняючи в цій частині позовні вимоги дійшов висновку про те, що спір підлягає вирішенню в господарських судах України, а бездіяльність відповідача, яка полягала в тому, що останній більше двох місяців з дня прийняття рішення про включення оспорюваного приміщення до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, не погодив оцінку об'єкта приватизації та не уклав з позивачем відповідний договір, є протиправною.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позов у даній справі поданий на підставі ст.ст. 4, 7, 11, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ст.ст. 638, 641, 642, 648 ЦК України та ст.ст. 179, 181 ГК України.

Отже, спір у даній справі стосується дотримання порядку укладення господарського договору купівлі-продажу під час приватизації комунального майна, в якому відповідач виконує повноваження органу приватизації майна комунальної власності міста та організує і забезпечує проведення приватизації (продажу) майна і діє як орган, через який Львівська міська рада реалізує повноваження власника комунального майна.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини, тобто у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками відносин приватизації (продажу) майна, що належить до комунальної власності міста з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника комунального майна, а також в інших спорах, які виникають із питань приватизації приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Відтак, місцевий господарський суд в даному випадку дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації підлягає розгляду в господарському суді за правилами ГПК України, оскільки вказана позовна вимога є похідною від іншою заявленої позовної вимоги - про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Разом з тим, з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації в даному випадку не можна погодитися з огляду на наступне:

Статтею 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні" у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Пунктами 17, 20 Методики передбачено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні" та національними стандартами. Акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Місцевим господарським судом встановлено, що після прийняття ухвали Львівської міської ради № 2356 від 30.05.2013 про включення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу оспорюваного об'єкта приватизації, відповідачем вжито ряд заходів, передбачених вимогами Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме:

- оголошено та проведено конкурс з відбору суб'єкта оціночної діяльності, з переможцем якого (ТОВ "Валкол") 07.10.2013 Управлінням комунальної власності як замовником, ТОВ "Валкол" як виконавцем та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" як платником було укладено договір № 292-П про проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації шляхом викупу на предмет визначення ринкової вартості об'єкта приватизації;

- відповідно до п. 1.4 вказаного договору термін здачі звіту про оцінку складає 14 календарних днів від дати укладання договору, тобто до 21.10.2013 включно;

- відповідно до акта здачі приймання-робіт (надання послуг) № 292-П ТОВ "Валкол" було проведено незалежну оцінку об'єкта приватизації, складено відповідний звіт про незалежну оцінку та висновок про вартість майна, який передано відповідачу на затвердження листом № 26 від 28.10.2013 через адміністративно-господарське управління "Центр надання адміністративних послуг" реєстраційний № 2-21780 від 28.10.2013;

- листом № 2302-вих-3439 від 11.11.2013 відповідач повідомив позивача про неможливість здійснити затвердження висновку та повернув звіт для виправлення недоліків, що зазначені у рецензії № 292-П від 05.11.2013;

- після виправлення недоліків оцінювач листом № 29 від 22.11.2013 повторно подав відповідачу на затвердження звіт та висновок про вартість майна;

- висновок повторно був залишений Управлінням комунальної власності без затвердження на підставі рецензії № 292-П від 29.11.2013, а також у зв'язку з тим, що оцінювач порушив термін подання звіту;

- листом № 01/30/11 від 30.11.2013 ТОВ "Кінокомплекс-Київ" звернулось до відповідача, у якому повідомило, що ним виконано весь комплекс дій, передбачених чинним законодавством для приватизації нерухомого майна, у зв'язку з чим скерувало для підписання два примірники договору купівлі-продажу об'єктів малої приватизації способом викупу;

- у зв'язку з не підписанням вказаного договору, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Отже, встановлені місцевим господарським судом обставини справи свідчать про те, що відповідачем вжиті заходи для здійснення продажу об'єкта приватизації у встановлені Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" строки, однак у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації шляхом викупу на предмет визначення ринкової вартості об'єкта приватизації від 07.10.2013 виконавцем цих послуг (ТОВ "Валкол), відповідач не мав можливості затвердити відповідну оцінку об'єкта приватизації і як наслідок укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта приватизації. При цьому, під час розгляду справи відповідачем неодноразово вказувалося про те, що враховуючи повторну негативну рецензію на вказаний звіт, відповідачем розірвано з ТОВ "Валкол" вказаний договір та оголошено повторний конкурс на визначення суб'єкта оціночної діяльності.

Крім того, під час розгляду справи у господарському суді апеляційної інстанції Львівська міська рада як власник об'єкта приватизації наполягала на тому, що ціна об'єкта приватизації повинна визначатись без врахування акта технічного стану та розрахунку вартості ремонтно-відновлювальних робіт і повинна становити 8 119 752,00 грн.

З такими доводами Львівської міської ради погодився і позивач у справі, а також Львівський апеляційний господарський суд, який в цій частині змінив рішення господарського суду першої інстанції.

Зазначене вище свідчить про те, що на час подання позову у даній справі у відповідача були відсутні правові підстави для затвердження незалежної оцінки об'єкта приватизації, а відтак висновок місцевого господарського суду про протиправну бездіяльність відповідача в даному випадку суперечить встановленим у справі обставинам та не ґрунтується на нормах наведеного вище законодавства.

Щодо вимог позивача про визнання погодженою оцінки майна Вищий господарський суд України виходить з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Отже, виходячи із змісту як ст. 16 ЦК України так і вимог ст. 20 ГК України вказані Кодекси не передбачають такого способу захисту цивільних прав та інтересів як погодження оцінки майна в судовому порядку, і такий спосіб захисту також не встановлений будь-яким законом України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами. Статтею 3 зазначеного закону передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Виходячи з положень ст.ст. 7, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом та подальше укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до положення про Управління комунальної власності ради, що затверджене рішенням виконкому Львівської міської ради від 07.12.2007 № 1100 до компетенції Управління комунальної власності, яке є юридичною особою, відносяться повноваження органу приватизації майна комунальної власності міста, а також організація та забезпечення проведення приватизації (продажу) майна, що належить до комунальної власності міста.

Отже, в силу вимог ст.ст. 8, 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" особою, на яку покладено обов'язок виконати певні дії по підготовці об'єкта малої приватизації до продажу є відповідач у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до Методики оцінки майна. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики оцінки майна, передбачено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна.

Згідно з п. 18 Методики оцінки майна затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування або уповноваженої ним особи висновку про вартість майна.

Отже, в даному випадку спеціальним законодавством України (Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також Методикою оцінки майна) передбачена відповідна процедура прийняття, погодження та затвердження оцінки майна об'єкта приватизації комунальної власності, а також визначений орган, який уповноважений здійснювати такі дії.

Враховуючи викладені обставини, вимога позивача про визнання погодженою оцінки майна не відповідає способам захисту прав і законних інтересів, передбаченим чинним законодавством, а у господарського суду в даному випадку відсутні правові підстави для виконання дій, що належать до компетенції органів приватизації, тому висновок господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання погодженою оцінки майна суперечить наведеному вище законодавству.

Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини свідчать про не затвердження відповідачем ціни об'єкта приватизації на стадії підготовки до укладення договору купівлі-продажу, і такі дії відповідача в даному випадку не порушують встановлений наведеним вище законодавством порядок.

Враховуючи викладене, та виходячи з приписів ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 3 ст. 180 ГК України, згідно з якими при укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити ціну договору у господарських судів попередніх інстанцій також були відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Якщо фактичні обставини, які входять до предмета доказування в цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції може прийняти нове рішення.

Виходячи з того, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та не застосовано норми матеріального права, які необхідно було застосувати до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарг покладається на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2013 у справі № 914/4657/13 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" (м. Львів, пр. Шевченка,8, код 32711613) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів пл. Галицька,15, код 25558625) 1827,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 1705,20 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Здійснити поворот виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.01.2014 № 914/4657/13 про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2013 та наказів господарського суду Львівської області від 10.02.2015 № 914/4657/13 про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 - у разі подання доказів такого виконання.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька О. Євсіков