Постанова

від 19.05.2015 по справі 922/109/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 922/109/15 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Сибіги О.М., розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на постановувід 16.03.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Харківської області № 922/109/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" простягнення 858700,06грн, за участю представників: позивача - відповідача - Завойко Ю.О. Дороніна О.М.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2015 у справі №922/109/15 (Сальнікова Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 858700,06грн за договором №1211000183 від 07.11.2012 задоволені повністю. Стягнено з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 708457,41грн, інфляційні втрати в сумі 117880,54грн та 3% річних в сумі 32362,11грн.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 135, 176, 193 Господарського кодексу України, приписів Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 №173, ст. ст. 4 2 , 32, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що до моменту погодження та затвердження його фінансового плану він позбавлений можливості оплатити послуги, надані по договору №1211000183 від 07.11.2012.

У відзиві на касаційну позивач заперечив проти її задоволення.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 18.05.2015 №03-05/761, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Глос О.І. та перебуванням у відпустці судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Сибіга О.М.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 07.11.2012 між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (замовник) та ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" (виконавець) укладено договір №1211000183 про закупівлю послуг з технічного діагностування, технічного обслуговування та перезарядки вогнегасників, за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги по устаткуванню для сушіння, зважування та розбризкування (послуги технічному обслуговуванню та перезарядці вогнегасників для потреб структурних підрозділів УМГ "Харківтрансгаз"), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1 договору); склад та обсяги послуг, які підлягають закупівлі за цим договором, визначені програмою надання послуг, та відповідно до переліку вогнегасників по підрозділах УМГ "Харківтрансгаз", які підлягають технічному діагностуванню, ремонту та перезарядці, відповідно до розділу V цього договору. Зміст і строки надання послуг визначаються календарним планом (додаток 1), що є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору); сума цього договору становить 858580,20грн, в тому числі 143096,70грн ПДВ. Вартість технічного діагностування, ремонту та перезарядки вогнегасників визначається у відповідності до протоколу узгодження договірної ціни (додаток 2), який є невід'ємною частиною договору (п.3.1 договору); розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця, що вказаний в реквізитах договору (п.4.1 договору); форма розрахунку - поетапно по факту надання послуг протягом 180 календарних днів після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця (п.4.2 договору); договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 30.06.2013 (п.10.1 договору).

На виконання умов договору виконавець надав замовнику послуги з технічною обслуговування та перезарядки вогнегасників на загальну суму 858579,98грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання - передачі послуг: №БР-0000746 від 12.11.2012 на суму 35064,26грн, №БР-0000756 від 14.11.2012 на суму 43164,17грн, №БР-0000757 від 14.11.2012 на суму 34123,34грн, №БР-0000770 від 16.11.2012 на суму 33872,16грн, №БР-0000771 від 16.11.2012 на суму 25348,22грн, №БР-0000792 від 23.11.2012 на суму 51640,42грн. №БР-0000794 від 26.11.2012 на суму 18784,20грн, №БР-0000795 від 26.11.2012 на суму 57260,44грн, №БР-0000796 від 26.11.2012 на суму 43810,26грн, №БР-0000825 від 03.12.2012 на суму 54143,26грн, №БР-0000826 від 03.12.2012 на суму 58794,48грн, №БР-0000827 від 04.12.2012 на суму 25222,50грн, №БР-0000828 від 04.12.2012 на суму 30364,25грн, №БР-0000830 від 05.12.2012 на суму 59462,88грн, №БР-0000856 від 17.12.2012 на суму 59994,54грн, №БР-0000857 від 17.12.2012 на суму 56690,94грн, №БР-0000862 від 18.12.2012 на суму 59964,67грн, №БР-0000863 від 18.12.2012 на суму 59635,54грн.

Втім, оплату наданих послуг замовник у встановлений строк не здійснив, у зв'язку з чим виконавець надіслав йому вимогу про платіж на суму 858579,98грн з досудовим попередженням, в якій зазначається про необхідність невідкладно, протягом 3 днів з дня отримання цієї вимоги, сплатити на користь виконавця суму заборгованості.

На зазначену вище вимогу замовник надав відповідь від 14.01.2014 за №103/17, відповідно до якої останній не заперечує наявність боргу, але просить відстрочити його сплату.

Згодом, замовник частково погасив заборгованість, сплативши грошові кошти в загальній сумі 150122,57грн.

Оскільки решта заборгованості замовника залишилася непогашеною, виконавець за договором - ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення з замовника - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" суми цієї заборгованості з нарахуванням на неї 3% річних та інфляційних втрат.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши неналежність виконання відповідачем умов договору №1211000183 від 07.11.2012 щодо повного і своєчасного розрахунку за надані послуги, дійшли висновків про підставність та ґрунтовність позовних вимог.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.2 укладеного між сторонами договору оплата замовником наданих послуг здійснюється по факту надання послуг протягом 180 календарних днів після підписання акта наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Отже, враховуючи встановлення попередніми судовими інстанціями обставин неналежного виконання відповідачем умов договору №1211000183 від 07.11.2012 щодо повного розрахунку за надані послуги, висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості, колегія суддів вважає правомірним.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів також погоджується і з висновком попередніх судових інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Доводи скаржника про неможливість здійснення ним оплати за надані послуги до моменту затвердження його фінансового плану, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, відповідач в судах попередніх інстанцій не доводив за допомогою належних і допустимих доказів вжиття ним всіх необхідних заходів для затвердження фінпланів на 2012-2014р.р та факт їх не затвердження, що відповідно до норм ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України позбавляє суд касаційної інстанції прийняти до уваги такі доводи, по-друге, за приписами постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 №899 "Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку" заборона здійснення витрат суб'єктами державного сектору економіки до моменту затвердження їх річних фінансових планів не поширюється на господарські відносини, що виникли між сторонами у справі.

Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини доведення позивачем позовних вимог і їх не заперечення відповідачем по суті під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про підставність і ґрунтовність позовних вимог та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111 7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі Господарського суду Харківської області № 922/109/15 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.М. Сибіга