Постанова

від 19.05.2015 по справі 910/27834/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ 910/27834/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Максименко О.В.

від відповідача - Трохимчук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Ластовецького Андрія Станіславовича на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 (Суддя Якименко М.М.)

за позовом Ластовецького Андрія Станіславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-К»

про визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Гарант-К» про визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норма матеріального права, а тому просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено до розгляду у складі суду: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 28.04.2015 у зв`язку із перебуванням судді Андрієнко В.В. на лікарняному, для розгляду скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Жук Г.А.

Ухвалою суду від 28.04.2015 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Жук Г.А.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 19.05.2015 враховуючи вихід судді Андрієнка В.В. з лікарняного, для розгляду скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою суду від 19.05.2015 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судове засідання 19.05.2015 з`явилися представники сторін та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Товариство з обмеженою діяльністю «Гарант-К» засноване та зареєстроване 23.03.2000 Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1.2 статуту товариства, його учасниками є Ластовецький Андрій Станіславович, Тюпа Іван Володимирович та Сибірцев Микола Олександрович.

Пунктом 5.1 статуту товариства визначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал у розмірі 7 400,00 грн. Частки учасників в статутному капіталі товариства становлять: Ластовецький А.С. - 2 467,16 грн., що становить 33,34% статутного капіталу; Тюпа І.В. - 2 466,42 грн., що становить 33,33% статутного капіталу; Сибірцев М.О. - 2 466,42 грн., що становить 33,33% статутного капіталу.

23.01.2012 року відбулися збори учасників ТОВ "Гарант-К", які оформлені протоколом №23/01/2012 (далі по тексту - протокол №23/01/2012).

Згідно протоколу №23/01/2012 на розгляд зборів були винесені наступні питання:

- про обрання голови та секретаря зборів

- про приведення статуту Товариства у відповідність чинному законодавству України

- про розгляд вимог кредитора Товариства - Компанії «Penivom Trading Limited».

Згідно протоколу №23/01/2012 з третього питання порядку денного одноголосно прийняте рішення укласти договір з незалежним оцінювачем для здійснення оцінки належного Товариству майна, що розташоване за адресою; Україна, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вулиця Старобульварна (вулиця Урицького), 2, а також доручено Генеральному директору Товариства Одинцову Кирилу Володимировичу забезпечити продаж належного Товариству майна, що розташоване за адресою: Україна, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вулиця Старобульварна (вулиця Урицького), 2, за ціною, що не може бути меншою визначеної оцінювачем, до 01.05.2012 року.

Позивач, звертаючись із позовом до суду, мотивує свої вимоги тим, що дане рішення Загальними зборами було прийнято без його участі, що порушує його корпоративні права, він не був належним чином повідомлений про день та час проведення таких загальних зборів, а тому рішення прийняте даними зборами підлягають визнанню недійсними.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 145 ЦК України, ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства є загальні збори його учасників. При цьому, вищий орган товариства - загальні збори є волеутворючим органом товариства, який наділений певними повноваженнями за приписами законодавства та умов статутних документів та вправі здійснювати свої цивільні права у межах, наданих йому актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

В матеріалах справи наявна копія нотаріально завіреної заяви позивача Ластовецького А.С. про його вихід із складу учасників товариства у зв`язу з тим, що іншими засновниками товариства були здійснені організаційно-управлінські зміни у структурі товариства та трудовому колективі, які не є сумісними із продовженням господарської діяльності товариства і дані зміни не були погоджені із ним як учасником товариства.

Даний лист був направлений на адресу відповідача та факт отримання такого листа адресатами підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 26422974, 26422966 та № 26422990.

Положеннями ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно із п. "в" ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Аналогічні положення містяться в п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України, відповідно до якого учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до п. 7.7 статуту товариства учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три дні до виходу.

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2013 року у справі №5011-55/3531-2012 встановлено, що Ластовецький А.С. вийшов зі складу учасників Товариства саме 23.12.2011 р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, в силу приписів ст. 35 ГПК України, факт виходу позивача 23.12.2011 зі складу товариства не потребує доказування при вирішенні даної справи, адже встановлений господарськими судами при розгляді іншої справи, у якій брали участь ці ж самі сторони.

Вихід учасника з товариства породжує певні правові наслідки, зокрема припинення корпоративних правовідносин між учасником і товариством. З моменту виходу учасник втрачає право брати участь в управлінні товариством (право голосу на зборах) і право отримувати частину прибутку від діяльності товариства.

Оскільки вихід з товариства призводить до фактичних змін складу учасників, виконавчий орган повинен скликати збори учасників для затвердження змін до установчих документів. Збори не вирішують питання про вихід учасника, і його явка на збори не обов'язкова. Збори лише враховують цей факт у власній діяльності і на виконання вимог закону зобов'язані затвердити зміни до установчих документів та подати їх на державну реєстрацію. Вихід з товариства розглядається як підстава припинення правовідносин між учасником і товариством наслідком якого є виділення частки, зміна складу учасників, внесення змін до установчих документів та інше.

Момент виходу учасника з товариства законодавство не пов'язує з реєстрацією змін до установчих документів. Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника, позбавити чи обмежити учасника вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з товариства. Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не означає, що учасник, який у встановленому порядку вибув з товариства, автоматично повертається в число учасників (аналогічної думки притримується Вищий Господарський Суд України у своїй постанові від 14 квітня 2010 року № К39/163-09).

З моменту виходу учасника припиняються корпоративні відносини між ним та товариством. При цьому, найважливішим правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства зобов'язань щодо розрахунків з ним.

Між товариством і учасником виникають зобов'язальні правовідносини щодо виділення належної частки в майні товариства. У розумінні статей 148 ЦК України та 58 "Про господарські товариства" учасник, який вибув, набуває статусу кредитора, а товариство стає боржником.

Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на день проведення позачергових зборів товариства 23.01.2012 та прийняття рішення позивач не являвся членом товариства, отже прийняті рішення жодним чингом не порушують його корпоративних прав, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивача належним чином було повідомлено про день та час проведення позачергових загальних зборів, що підтверджується наступним.

Стаття 61 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 8.4 статуту ТОВ «Гарант-К» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово із зазначенням часу та місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення має бути здійснено не менше як за 30 днів до скликання зборів.

Як вбачається з матеріалів справи листами (в кількості 5 штук) від 05.12.2011 позивача повідомлено про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства на 13.01.2012, 16.01.2012, 18.01.2012, 20.01.2012, 23.01.2012 (зазначені листи було направлено на адресу позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у лист та фіскальними чеками).

Таким чином, Господарський суд міста Києва правомріно дійшов до висновку що позивача було належним чином повідомлено про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства призначених на 23.01.2012 року об 09:30 годині.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Враховуючи все вище зазначене, те що позивачем належними та допустимими доказами, в розумінні норм ГПК України, не було доведено ані суду першої ані суду апеляційної скарги порушення відповідачем його корпоративних прав як учасника товариства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог Ластовецького Андрія Станіславовича, а тому апеляційна скарга Ластовецького Андрія Станіславовича не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна Ластовецького Андрія Станіславовича залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ластовецького Андрія Станіславовича на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/27834/14- без змін.

Матеріали справи № 910/27834/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов