Ухвала

від 19.05.2015 по справі 820/12057/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2015р. м. Київ К/800/16847/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

у справі № 820/12057/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортопрот"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена виїзна документальна планова перевірка ТОВ "Ортопрот" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 05.02.2013 № 231/220-19470004, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями); ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 146.12. ст. 146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 703865,00 грн.;

- п. 4.1 ст. 4, п. 7.2.1 п. 7.2, пп.7.4.5, пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 283/97-ВР від 03.04.97р., п.198.3, ст.198 та розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 445504,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 12.03.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000232206, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 726734,75 грн., в тому числі: 703865,00 грн. - за основним платежем, 22869,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000242206, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 620737,50 грн., в тому числі: 445504,00 грн. - за основним платежем, 175289,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, господарська діяльність ТОВ "Ортопрот" пов'язана з фасуванням продуктів харчування, таких, як крупи, сіль, сода та ін., та подальший їх продаж оптовим покупцям. Крім того, встановлено, що позивач має всі необхідні умови для здійснення зазначеного виду діяльності, а саме: відповідні дозвільні документи, основні засоби, у тому числі нежитлові виробничі будівлі, виробничі активи та відповідне обладнання, трудові ресурси.

В межах провадження вказаної господарської діяльності між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Международний Труд", ТОВ "СВ Логістик", ПП "Хармарт", ТОВ "ВЛ-Тео", ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "Ерітаж", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", ПП "ОВД-Трейд" були укладені господарські правочини з постачання товарів та надання послуг.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем отримано від контрагентів - ТОВ "Международний Труд", ТОВ "СВ Логістик", ПП "Хармарт", ТОВ "ВЛ-Тео", ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "Ерітаж", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", ПП "ОВД-Трейд" належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість отриманих товарів та послуг, які оплачені позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій в матеріалах справи наявні видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль