Постанова

від 13.08.2009 по справі 38/266-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

38/266-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 серпня 2009 р.                                                                                    № 38/266-08  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіДроботової Т.Б.

суддівГоголь Т.Г., Волковицької Н.О.

за участю представників сторінпозивача

відповідача       

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Янковський  С.А. дов. Від 21.07.091.Хоменко О.О. дов. №3 від 01.01.092.Осьмухін С.А. дов. №2 від 01.01.09

Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" Товариства з обмеженою відповідальністю

на постановуХарківського  апеляційного господарського суду

від11.03.2009 року

у справі№ 38/266-08

господарського судуХарківської області

за  позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Родіна"

доНауково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" Товариство з обмеженою відповідальністю

простягнення 464172,73 грн.

                    Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Родіна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" Товариства з обмеженою відповідальністю суми основної заборгованості у розмірі 363934,35 грн., 3% річних у розмірі 11802,39 грн. та 88453,99 грн. втрат від інфляції.

                    Господарський суд Харківської області рішенням від 20.01.2009 року (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково, стягнуто з Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Родіна" 303279,11 грн. – основного боргу, 81758,74 грн. –втрат від інфляції, 10053,59 - процентів, 3950,91 грн. –витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення   судового   процесу.   В   решті    позову  відмовлено. Рішення господарського суду вмотивоване тим, що без укладання договору купівлі-продажу та підписання відповідних видаткових накладних за товарно-транспортними накладними, позивач передав у власність відповідачу цукровий буряк. Позивачем не було складено відповідні податкові накладні, а тому він позбавлений права визначити ціну за одну тону з урахуванням податку на додану вартість.                    

                    Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року (судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2009 року змінено. В частині відмови у стягненні 60655,82 грн. основного боргу, 6677,25 грн. інфляційних витрат, 1748,8 грн. річних та 690,82 грн. державного мита рішення суду скасовано та позов в цій частині задоволено. Постанова суду вмотивована тим, що суд першої інстанції не врахував приписи  пункту 7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого, податкова накладна видається платником податку, що поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідач не вимагав у позивача видачі податкових накладних; а їх відсутність не звільняє відповідача від сплати ціни товару з урахуванням ПДВ.

                    Науково-виробнича фірма "СІНТАЛ'Д" Товариство з обмеженою відповідальністю звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2009 року у справі залишити без змін. Скаржник у поданій касаційній скарзі зазначає: що позивач не надав відповідачу податкову накладну на відвантажений буряк; суму ПДВ не було включено позивачем до податкових зобов'язань; відповідач, через відсутність податкової накладної, не мав права включити суму ПДВ до податкового кредиту. З огляду на це, на думку скаржника, ціна (вартість) за одну тону відвантаженого позивачем відповідачу цукрового буряку урожаю 2006 року повинна складати 162,50 грн., тобто без урахування податку на додану вартість.

                    Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішеннях судів попередніх інстанцій, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

                    Як встановлено судом апеляційної інстанції, в період з 13 жовтня 2006 року по 18 жовтня 2006 року, позивач, відповідно до товарно-транспортних накладних, здійснив відвантаження відповідачу цукрового буряку урожаю 2006 року у фізичній вазі у кількості 2012,240 тон, а в заліковій вазі у кількості 1866,333 тон.  Відповідач зазначену продукцію отримав. В товарно-транспортних накладених не було визначено ціну товару. Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача (лист від 31.07.2007 року за № 538 та лист від 05.08.2008 року за № 559) з вимогами сплатити заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 326989,00 грн., 3% річних та інфляційні витрати в сумі 81747,18 грн. Суму заборгованості позивач розрахував відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків" № 171 від 20.02.2006 року. Відповідно вказаної постанови та додатку "Мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставлятимуться з 01.09.2006 року по 01.09.2007 року для виробництва цукру у межах квот "А" на зазначений період з урахуванням базисної цукристості", встановлено мінімальну ціну за 1 тону цукрового буряку - 162,50 грн. без урахування податку на додану вартість. Судом апеляційної  інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість та має право на нарахування податку на додану вартість (свідоцтво № 27695444), тобто він, платник цього податку, зобов'язаний здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ у розмірі 20%, що сплачується покупцем та додається до ціни товару. Крім того, судом встановлено, що така операція, як поставка товару (цукрового буряка) не звільнена від оподаткування податком на додану вартість. Як наслідок, позивачем до мінімальної ціни за 1 тону цукрового буряка, що становить 162,50 грн., було додано 32,50 грн. (20% ПДВ), що склало в сумі ціну товару - 195,00 грн. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Родіна", суд першої інстанції послався на те, що позивачем не було складено відповідні податкові накладні, а тому він позбавлений права визначити ціну за одну тону з урахуванням податку на додану вартість та вважає, що ціна поставленого товару за тону складає 162,5 грн. без урахування податку на додану вартість. Судова колегія касаційної інстанції не згодна з даним висновком та погоджується з доводами апеляційної інстанції, викладених в постанові суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини. Згідно зі статтями 202, 205, 207 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчиняться усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин до якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( частина 2 статті 205 Цивільного кодексу України). Як передбачено частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладеним у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно зі  статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж. Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, тощо визначаються  Законом України "Про податок на додану вартість". Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону, податок на додану вартість становить 20 відсотків бази  оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товару  (робіт, послуг). Правило про те, що продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється  за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість, міститься також у пункті  7.1 статті 7 цього Закону. Отже, відсутність податкової накладної не є підставою для невиконання відповідачем цивільно-правової угоди відносно оплати товару за встановленою мінімальною ціною до якої додається 20 відсотків ПДВ.

          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, з урахуванням положень наведеної статті, апеляційним  судом правомірно задоволено  позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в розмірі 6677,25 грн. та річних в розмірі 1748,80 грн.

          Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінка наданим сторонами доказам, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року у справі № 38/266-08 –залишити без змін.

          Касаційну скаргу Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" Товариства з обмеженою відповідальністю –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                            Т. Дроботова

Судді                                                                                                              Т. Гоголь

                                                                                                                     Н.Волковицька