Ухвала

від 25.05.2015 по справі 495/3467/15-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3467/15-ц

У х в а л а

Іменем України

25 травня 2015 року м.Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайда-Герасименко О.Д., розглянувши матеріали цивільної справи, які надійшли за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі .

В порядку забезпечення позову позивачка просить накласти арешт на базу відпочинку «Світоч», загальною площею - 3848,5 кв.м., яка розташована на земельній ділянці 1400 кв.м., за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська б/н та зобов'язати державних реєстраторів юридичних і фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеській області внести заборону до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців щодо проведення будь-яких реєстраційних дій, що стосуються державної реєстрації змін до установчих документів ПП «Салганський паливний склад» (код 25430204). Свою заяву обґрунтовує тим, що невжиття заходів утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач зможе відчужити належну йому частку на користь інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Позивачкою порушені приписи ст.151 ЦПК України, чому саме невжиття заходу забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, позивачка не вказує на наявність доказів та не надає суду відповідні докази, щодо спроб відповідачем у відчудженні спірного нерухомого майна, що в подальшому ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відсутність відомостей у заяві позивачки про доцільність накладення арешту на майно, позбавляє суд дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя