Рішення

від 01.10.2015 по справі 495/3467/15-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3467/15-ц

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

01 жовтня 2015 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово - судді Гайда-Герасименко О.Д.,

при секретарі - Завацькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі.

В судове засідання позивачка не зявилась, але надала заяву згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила справу слухати в її відсутність.

Відповідач в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 1993 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії ІІ-ЕД №339680 від 15.10.1993 року.

За час шлюбу позивачка ОСОБА_1 позичила своєму чоловіку, відповідачу по справі власні кошти у розмірі 250000 грн. (двісті п'ятдесят тисяч), з метою внесення їх від свого імені до приватного підприємства «Салганський паливний склад».

Відповідно до п.10.1. Статуту приватного підприємства «Салганський паливний склад», для забезпечення виробничо-господарської та іншої діяльності Підприємства за рахунок вкладів Учасників створюється Статутний фонд Підприємства в розмірі 1700000 грн. (один мільйон сімсот тисяч).

Відповідач ОСОБА_2, як учасник підприємства має частку 425000 грн. (чотириста двадцять п'ять тисяч), що становить 25% статутного фонду.

Згідно усної умови, відповідач зобов'язався повернути позивачці грошові кошти за першою її вимогою, але відповідач ухиляється від повернення заборгованості.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №10397805 від 14.04.2006 року, виданого КП «Білгород-Дністровське БТІ» приватне підприємство «Салганський паливний склад» є власником бази відпочинку «Світоч», загальною площею 3848,5 кв.м., розташованої на земельній ділянці 14400 кв.м. за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська, б/н.

Вищевказане також підтверджується витягом про реєстрацію права власності, договором купівлі-продажу, договором про внесення змін до договору купівлі-продажу.

Згідно рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року (№17-рп/2012) у справі №1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІОВ« щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, Конституційний суд вирішив:

1.В аспекті конституційного звернення положення ч.1 ст.61 СК України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2.Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ст.69 ЗУ «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині а чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Згідно ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Згідно ст.69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 як дружина відповідача має право на виділ у натурі своєї частки зі спільного майна подружжю, а саме з 1/4 частини Статутного фонду приватного підприємства «Салганський паливний склад», якому належить база відпочинку «Світоч».

Отже, виходячи з принципу рівності часток подружжя часткою позивачки у спільній сумісній власності подружжя є 1/8 частина з майна приватного підприємства «Салганський паливний склад», яка може бути виділена позивачці в натурі, шляхом визнання за нею права власності на 1/8 частину бази відпочинку «Світоч».

Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані і доказані, відповідач визнає позовні вимоги, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.60, 62, 63, 69, 70, 71 СК України, ст.370 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 169, 197, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 12,5% Статутного фонду приватного підприємства «Салганський паливний склад», які є 1/2 частки ОСОБА_2.

Виділити у натурі ОСОБА_1 її частку у Статутному фонді приватного підприємства «Салганський паливний склад», а саме: 1/8 частину бази відпочинку «Світоч», загальною площею 3848,5 кв.м., розташованої на земельній ділянці 14400 кв.м. за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська, б/н.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину бази відпочинку «Світоч», загальною площею 3848,5 кв.м., розташованої на земельній ділянці 14400 кв.м. за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська, б/н.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя