Рішення

від 21.05.2015 по справі 383/186/15-ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/186/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

при секретарі - Остапчук О.С.,

з участю:

позивачки - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката Бабич С.В.,

представника відповідача - відділу Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області - Ісакова О.О.,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору припиненим, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами до Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області та ОСОБА_5 про визнання договору припиненим, скасування запису про про державну реєстрацію договору оренди землі, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, обґрунтовуючи позов тим, що їй на праві власності згідно державного акту серії НОМЕР_1 належить земельна ділянка НОМЕР_2, площею 9,31 га, що розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яку 14.04.2010 року передала в оренду строком на 10 років фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8, договір зареєстрорвано за №041036500039 у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК". Оскільки 10.12.2013 року орендар ОСОБА_8 помер, а його спадкоємці ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не зареєструвалися суб"єктами підприємницької діяльності та у договір оренди зміни щодо орендарів не вносилися, тому вищевказаний договір оренди припинив свою дію на підставі ст.31 Закону України "Про оренду землі" з дати смерті орендаря, тобто з 10.12.2013р., одночасно просить суд визнавши договір оренди припиненим, скасувати запис від 08.10.2013 року №041036500039 щодо реєстрації договору оренди землі в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі. Заявлені вимоги до ОСОБА_5 позивачка також обґрунтовує тим, що останній після смерті орендаря ОСОБА_8 почав користуватися належною їй земельною ділянкою без її на те згоди та відповідного договору, тому просить суд зобов"язати його не чинити перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою, звільнити та повернути її.

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні ухвалою суду залучено як співвідповідачів спадкоємців орендаря ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Позивачка в судовому засіданні від позову не відмовилася, але не фактично не підтримала позовні вимоги в частині повернення їй земельної ділянки, надавши через свого представника до суду відповідну заяву (а.с.41-42) та заяву про уточнення позовних вимог ( а.с.117-118). В іншій частині вимог позов підтримала та просить суд його задовольнити, при цьому в поясненнях, наданих суду відповідно до ст.62 ЦПК України, посилається на обставини викладені в позовній заяві додаючи в поясненнях, що не укладала будь-яких угод в тому числі й додаткових угод до договору оренди землі зі спадкоємцями орендаря ОСОБА_8 та у вказаний договір зміни не вносились.

Представник відповідача Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області - Ісаков О.О. не визнав позов та просить суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що Держземагенство не є належним відповідачем у даній справі, та вимоги позивачки до них є необґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні також не визнав позовних вимог заявлених до нього про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, надавши суду пояснення у порядку ст.62 ЦПК України про те, що не користується спірною земельною ділянкою позивачки, а лише інколи надає спадкоємцям орендаря ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за їх проханням послуги щодо обробітку вказаної земельної ділянки, право на оренду якої, на його думку, ті успадкували, також вказує, що був випадок, коли спадкоємці просили передати позивачці орендну плату за договором, на що він погодився та й остання не відмовилася її отримати. Зазначає, що саме спадкоємці орендаря ОСОБА_8 після його смерті користуються спірною земельною ділянкою позивачки, а не він.

Не визнала позовних вимог й співвідповідачка ОСОБА_6, її представник - адвокат Кучмар С.В. в судовому засіданні пояснив, що право оренди за договором від 14.04.2010 року земельної ділянки позивачки, після смерті орендаря ОСОБА_8, успадкували його спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та приступили до її використання, хоча не зареєструвалися як суб"єкти підприємницької діяльності та не оформили відповідних змін до договору оренди, але, на його думку, це не є обов"язковим та не може бути підставою для припинення правовідносин за договором оренди. Вважає, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 правомірно користуються орендованою спадкодавцем земельною ділянкою позивачки.

Співвідповідач ОСОБА_7до суду не з"явився надіславши заяву в якій просить розглянути справу без його участі та відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши зібрані в судовому засіданні докази у їх сукупності вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ст.60 ЦПК).

Виходячи із принципу диспозитивності цивільного процесу, закріпленого у ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та які розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1згідно державного акту серії НОМЕР_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_2, площею 9,31 га, що розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області ( а.с.14-16).

14.04.2010 року нею укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років із орендарем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, договір зареєстрорвано за №041036500039 у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" ( а.с.18).

Із актового запису про смерть №342 від 11.12.2013 року вбачається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.21).

Спадщину після його смерті прийняли дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7, що вбачається із копії свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с.229).

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, статтею 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с.156-158) встановлено, що підприємницька діяльність ОСОБА_8 припинена у зв"язку з його смертю, про що 16.12.2013 року зроблено відповідний запис.

З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с.159-160) також встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зареєстровані як фізичні особи-підприємці станом на 09.04.2015р.

Відповідно до ч.3 ст.61 обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.09.2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.11.2014 року встановлено, що спадкоємці померлого орендаря ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для набуття права на оренду земельних ділянок, окрім прийняття спадщини, повині набути статус суб"єкта підприємницької діяльності, а для набуття статусу сторони договору також внести відповідні зміни до тексту договору. Оскільки вказані спадкоємці не оформили в належній формі право оренди за договором від 14.04.2010 року після смерті орендаря фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, тому вказаний договір оренди земельної ділянки позивачки є припиненим відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі"у зв"язку зі смертю орендаря фізичної особи - підприємця .

Оскільки договір оренди землі від 14.04.2010 року на час звернення до суду та розгляду справи вже є припиненим за вищевказаних обставин на підставі ст.31 Закону України "Про оренду землі", тому позовна вимога про його припинення в судовому порядку за обставин викладених в позовній заяві є безпідставною, так як відсутній спір між сторонами договору.

За цих підстав, доводи відповідача ОСОБА_5, співвідповідачки ОСОБА_6, та їх представника про застосування до правовідносин ст.7 Закону України "Про оренду землі", та щодо безумовного успадкування відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 права оренди за договором є необгрунтованими та такими, що спростовуються встановленими в судовому засіданні та в рішенні суду від 26.09.2014 року обставинами справи.

Також, необгрунтованою є вимога про скасування запису від 08.10.2013 року №041036500039 щодо реєстрації договору оренди землі в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, тому, враховуючи також, що вона заявлена позивачкою як похідна від вимоги про припинення договору оренди землі, ця позовна вимога також задоволенню не підлягає.

Окрім того, та в судовому засіданні не доведено позивачкою належними та допустимими доказами обставин існування сору між нею та Держземагенством у Бобринецькому районі Кіровоградської області, до повноважень та компетенції яких не відносяться вирішення питань зазначених у позовній заяві ОСОБА_1

На цій підставі, в задоволенні позовних вимог в частині визнання договору припиненим та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі слід відмовити.

Щодо позовних пимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом звільнення, то враховуючи встановлені в судовому засіданні на підставі досліджених доказів обстаини та факти, суд вважає, що вони задоволенню також не підлягають, оскільки позивачкою не доведено факту користування її земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_5, який як свідок суду пояснив, що земельна ділянка позивачки на сьогодні перебуває у володінні та користуванні спадкоємців орендаря ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а він лише інколи надає їм послуги в обробітку землі. Ці обставини підтверджуються й договором про взаємний обробіток земельної ділянки ( а.с.84).

Суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права не відповідає способам захисту прав закріплених у ст. 16 Цивільного кодексу України у контексті дійсних обставин справи, й на виконання ч.4 ст.10 ЦПК України, відповідно яких, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, позивачці та її представнику роз'яснено їх права та обов'язки, та попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, але при цьому позивачка наполягала на вимогах заявлених у позові. Тому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з викладених вище підстав, суд вважає, що належним способом захисту права позивачки буде витребування земельної ділянки із незаконного користування спадкоємців орендаря ОСОБА_8

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61,88, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 7,31 Закону України "Про оренду землі", ст.16 ЦК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до відділу Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору припиненим, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бобринецький районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.М. Адаменко