Постанова

від 21.05.2015 по справі 908/4498/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Справа № 908/4498/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПриморської міської ради Запорізької області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі№ 908/4498/14 Господарського суду Запорізької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доПриморської міської ради Запорізької області провизнання незаконним та скасування рішення

за участю представників сторін від:

позивача : ОСОБА_5 (дов. від 14.05.2015),

відповідача : Бунчук В.В. (дов. від 15.05.2015)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до Приморської міської ради Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення Приморської міськради №1 від 01.04.2014 про відмову у продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Приморської міськради позивачу було безпідставно відмовлено в продовженні строку дії укладеного з відповідачем договору оренди. Наголошував позивач і на відсутності у відповідача підстав для вирішення питання щодо надання цим рішенням права на оренду спірної земельної ділянки іншій особі. Також позивач зазначав про відсутність передбаченого умовами договору та вимогами законодавства письмового заперечення відповідача у вигляді листа-повідомлення щодо продовження строку дії договору оренди. З огляду на що, на думку позивача, оспорюване рішення є таким, що не відповідає вимогам закону та порушує його право на оренду спірної земельної ділянки. При цьому, позивач посилався на приписи статті 12 Земельного кодексу України, статей 19, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 26, 59, 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2014, ухваленим суддею Боєвою О.С., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з обставин відсутності зі сторони Приморської міськради письмового заперечення у вигляді листа-повідомлення щодо поновлення строку дії спірного договору оренди землі. Водночас судом враховано і те, що позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди. З огляду на що, суд дійшов висновку про невідповідність спірного рішення Приморської міськради вимогам Закону України "Про оренду землі". При цьому суд керувався приписами статей 120, 124, 141 Земельного кодексу України, статей 59, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі".

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючий, Россолов В.В.,Тихий П.В., постановою від 18.02.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Приморська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про неврахування судами того, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін договору, яке, відповідно до чинного законодавства, зі сторони уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 116, 124 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

На адресу Вищого господарського суду України від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.03.2004 між Приморською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки № 17 (№ 040427800030), за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, місце розташування якої: АДРЕСА_1 м. Приморськ Запорізької області (пункт 1.1. договору). Згідно з розділом 1 даного договору земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5434 га, в тому числі під забудовою - 0,0489 га, під двором - 04945 га, у стані, придатному для її цільового призначення. Мета використання земельної ділянки: ринкові інфраструктури; для будівництва, розташування та обслуговування ринкового комплексу. Відповідно до пункту 2.1. договору, термін дії договору п'ять років з 01.03.2004 по 01.03.2009, починаючи з дати його державної реєстрації. Договір зареєстрований в Приморському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "ЦДЗК" 01.03.2004 за № 040427800030 в Книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі. Згідно з пунктом 2.2. договору сторони мають право продовжити термін дії договору. Зацікавлена в продовжені терміну договору сторона зобов'язана не пізніше, ніж за двадцять днів до закінчення терміну оренди звернутися до другої сторони з відповідним клопотанням. Пунктом 2.3. договору передбачено, що орендар, у разі належного виконання умов договору, має переважне право на продовження терміну договору оренди. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (пункт 2.5. договору). Також судами установлено, що на підставі рішення Приморської міськради від 27.03.2009 № 48, між сторонами у справі 17.04.2009 укладено угоду № 2 про поновлення договору оренди, відповідно до якої строк дії договору продовжено на термін з 01.03.2009 по 01.03.2014, на п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації. Установлено судами і те, що 01.02.2014 позивач звернувся до Приморської міськради з клопотанням про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки для подальшого будівництва ринкового комплексу. Водночас рішенням Приморської міської ради від 01.01.2014 № 1 було вирішено, зокрема відмовити приватному підприємцю ОСОБА_4 у продовженні договору оренди земельної ділянки та у двотижневий термін укласти угоду про припинення дії договору оренди. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Приморської міськради Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення Приморської міськради №1 від 01.04.2014 про відмову у продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Частиною 3 названої статті унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо поновлення договору) врегульоване питання щодо поновлення договору оренди землі та встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Згідно з частиною 2 статті 33 цього Закону орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі . Водночас за приписами частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов'язаний у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі. У разі ж наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. При цьому за приписами частини 6 статті 33 вказаного Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Здійснюючи судовий розгляд справи, судами було встановлено, що орендар - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 належним чином виконував умови договору оренди, сплачуючи плату за землю та користаючись земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення та умов договору. Установлено судами і те, що позивач у передбачений законом строк 01.02.2014 (тобто за місяць до закінчення строку дії договору) звернувся до відповідача з повідомленням про намір поновити спірний договір оренди землі. Між тим, в порушення визначеного частиною 5 статті 33 вказаного Закону місячного терміну, відповідач не розглянув зверенення позивача, прийнявши рішення про відмову у поновленні договору тільки 01.04.2014, тобто через місяць, після закінчення строку дії договору. При цьому судами встановлено і те, що про прийняте рішення від 01.04.2014 відповідач належним чином та у передбачений законом місячний строк, після закінчення дії договору, позивача не повідомляв, що є також порушенням приписів частини 6 статті 33 цього Закону. Відтак, установивши те, що позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, а спірне рішення відповідача прийняте з порушенням визначеного законом строку та без повідомлення позивача про його прийняття, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо невідповідності оспорюваного рішення Приморської міськради приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі". За таких обставин, висновок судів про наявність підстав для задоволення позову визнається правомірним. Довід скаржника про те, що попередня редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі, а відтак поновлення спірного договору оренди можливо виключно за умови прийняття Приморською міськрадою відповідного рішення, визнається неспроможним. Як вбачається із матеріалів справи, судами правомірно застосовано до спірних правовідносин саме ту редакцію Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки . Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приморської міської ради Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 908/4498/14 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець