Рішення

від 19.05.2015 по справі 911/1035/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 911/1035/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс», м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.», Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте

про стягнення 62495,41 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : не з'явився;

від відповідачів: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» (далі -відповідач 2) про стягнення 62495,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (як поручителя) умов договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 56814,01 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував штраф в розмірі 5681,40 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 березня 2015 року та призначено справу до розгляду на 31 березня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 31 березня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 22 квітня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 22 квітня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 19 травня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» знаходиться та зареєстрований за наступною адресою: 93295, Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте, вул. Цвіточна, 1.

Згідно листа Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції №50-06/423 від 30 квітня 2014 року приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів у Луганській області тимчасово призупинено.

Судом було повідомлено відповідача про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.

Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами.

19 травня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» (за договором - покупець) 23 квітня 2009 року укладено договір купівлі-продажу за №ТАТ-Л/9.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно пункту 2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Як вбачається з пункту 5.2 договору товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до пункту 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 15 травня 2009 року.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» товар на загальну суму 56814,01 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000136 від 5 травня 2009 року та №РН-0000137 від 5 травня 2009 року, оригінали зазначених видаткових накладних оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії залучено до матеріалів справи.

Факт приймання товару за вказаними видатковими накладними уповноваженими особами відповідача підтверджується довіреністю серії ЯЛЯ №090946 від 5 травня 2009 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» матеріальних цінностей. Зазначені довіреності видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.». Оригінал зазначеної довіреності оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірену копію долучено до матеріалів справи.

Матеріали справи, не містять доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» отриманого товару за видатковими накладними №РН-0000136 від 5 травня 2009 року та №РН-0000137 від 5 травня 2009 року, у зв'язку з чим, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» утворилась заборгованість у розмірі 56814,01 грн.

17 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» (за угодою - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» (за угодою - новий кредитор) укладено угоду №17-24/12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України).

Згідно пункту 1.1 угоди, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» (код ЄДРПОУ 3396057), що іменується надалі «Боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, 3% річних, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

Пунктом 2.1 угоди передбачено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 75000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 угоди, з моменту укладання даної угоди, новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами первісного кредитора, що випливають із норм чинного законодавства України у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

16 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія») (за угодою - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (за угодою - новий кредитор) укладено угоду №16-24/14 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України).

Згідно пункту 1.1 угоди, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» (код ЄДРПОУ 3396057), що іменується надалі «Боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, 3% річних, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року та угоди №16-24/14 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 17 грудня 2012 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

Пунктом 2.1 угоди встановлено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 75000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 угоди, з моменту укладання даної угоди, новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами первісного кредитора, що випливають із норм чинного законодавства України у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №16-24/14 від 16 січня 2014 року про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), 14 квітня 2014 року між ТОВ «Компанія «Нотапс» (Кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (Поручитель) було укладено договір поруки №14-04-2014-24, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» (код ЄДРПОУ 33976057) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, 3% річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується «основний договір»). - пункт 1.1. договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, під основним договором в цьому договорі розуміють угоду №16-24/14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 16 січня 2014 року, укладену згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

У розділах 3 та 4 договору поруки, поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки:

Пункт 3.1. - відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості, пені, 3% річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат у сумі 75000,00 грн.

Пункт 4.1. - у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, до позивача згідно угоди №16-24/14 про заміну кредитора у зобов'язанні та договору поруки №14-04-2014-24 перейшло право вимоги до відповідачів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 договору №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже зазначалось вище, пунктом 5.3 договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року встановлено, отриманий товар має бути оплачений покупцем у строк до 15 травня 2009 року.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» отриманий товар у встановлений строк не оплатило.

Отже, станом на день прийняття рішення у справі відповідачі не виконали умови договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року та договору поруки №14-04-2014-24 від 14 квітня 2014 року. Зазначений факт відповідачами не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідачів 56814,01 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів штраф у розмірі 5681,40 грн.

В обґрунтування вимоги щодо стягнення штрафу позивач посилається на пункт 8.3 договору купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року.

Заявлений до стягнення з відповідачів штраф розрахований наступним чином: 56814,01 грн. x 10%= 5861,40 грн.

Однак, досліджений судом договір купівлі-продажу №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року не містить положень щодо застосування до покупця штрафу у розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Стаття 546 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 1 передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки, умовами договору купівлі-продажу за №ТАТ-Л/9 від 23 квітня 2009 року сторонами не встановлено та не погоджено відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді 10% штрафу, вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 5681,40 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Грищенком О.М. підтверджуються договором №02-4/02-15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 2 лютого 2015 року.

У відповідності зі Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3888, виданим 29 жовтня 2009 року, Грищенко О.М. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 5000,00 грн.

Між позивачем та адвокатом Грищенком О.М. підписано акт прийому-передачі виконаних робіт від 10 березня 2015 року щодо надання адвокатських послуг, з визначеною вартістю послуг в сумі 5000,00 грн.

Сплата позивачем вартості адвокатських послуг за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №65 від 11 березня 2015 року на суму 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених позивачем витрат по оплаті за договором про надання послуг адвоката в сумі 5000,00 грн. в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

Однак, зазначені витрати підлягають покладенню на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату послуг адвоката солідарно покладаються на відповідачів у розмірі 4545,45 грн.

Судовий збір, за подання даної позовної заяви до суду, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається солідарно на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «М.Б.С.» (93295, Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте, вул. Цвіточна, 1, код 33976057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 40, корпус 5, офіс 526, код 38964292) - 56814 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 01 коп. заборгованості, 4545 (чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 45 коп. витрат на послуги адвоката та 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 91 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 21 травня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць