Постанова

від 19.05.2015 по справі 910/4155/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ 910/4155/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - не з'явився.

представників сторін: від відповідача - Морозов В.В.

розглянувши Комунального підприємства Виконавчого органу

апеляційну скаргу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації) "Київкінофільм"

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю

"Артсінемагруп"

про забезпечення позову

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 17.03.2015 року

у справі № 910/4155/15-г (суддя: Домнічева І.О)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Артсінемагруп"

до Комунального підприємства Виконавчого органу

Київської міської ради (Київської

міської державної адміністрації) "Київкінофільм"

про зобов'язання вчинити дії та

стягнення 2991497,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (бульвар Тараса Шевченка, 3, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 35531906) вчиняти дії, пов'язані з використанням обладнання (в тому числі використовувати для здійснення кінопоказу, передавати в користування іншим особам та здійснювати дії, які призведуть до погіршення обладнання за якістю, зношення або псування), яке передано за Договором оренди обладнання №13/11/29, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" від 29.11.2013 та складається з проектору NEC NC 900C (5) - 1 шт. та звукового процесору Dolby CP 750 (260583) - 1 шт., що знаходяться за адресою: проспект Леся Курбаса, 8, м. Київ (кінотеатр Лейпціг); проектору NEC NC 900C (33A0132CD) - 1 шт., акустичного процесору Dolby CP 750 (Doremi sv 4 026190) - 1 шт., стаціонарного цифрового кінопроектору NEC NC3200S (OYA0082EJ) - 1 шт., відео-серверу з медійним блоком Dolby DSS-200 (6300247) - 1 шт., що знаходяться за адресою: проспект Гагаріна, 7, м. Київ (кінотеатр Ленінград); проектору NEC NC 900C (34A0048CE) - 1шт., звукового процесору Dolby CP 750 (Doremi 260583) - 1 шт., відео-серверу з медійним блоком Dolby DSS-200 (6300247) - 1 шт., що знаходяться за адресою: вул. Артема, 93, м. Київ (кінотеатр Київська Русь); проектору NEC NC 900C (33A0121CD, 33A0123CD) - 1 шт., звукового процесору Dolby CP 750 (023175, 330142) - 1 шт., що знаходяться за адресою: проспект Маяковського, 31, м. Київ (кінотеатр Флоренція); проектору NEC NC 900C (34A0039CE) - 1шт., звукового процесору Dolby CP 750 (g5014119) - 1шт., що знаходяться за адресою: вул. Вишгородська, 49, м. Київ (кінотеатр ім. Шевченка).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р. по справі № 910/4155/15-г про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм» вчиняти дії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розгляд справи було відкладено та продовжено строк розгляду скарги на 15 днів.

В судове засідання 19.05.2015 року представники позивача не з'явився.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Предметом даного спору є вимоги позивача, орендодавця за договором, про витребування та зобов'язання передати по акту приймання-передачі обладнання, та стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі - Постанова) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд не обґрунтував яким чином невжиття заходів забезпечення даного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, що є порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем не доведено, що відповідачем використовується саме передане за договором купівлі-продажу від 29.11.2013 №13/11/29 обладнання та, що за умови його використання воно буде погіршуватись та втрачати свої характеристики.

Звертаючись з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії, позивач не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на обладнання, передане за договором купівлі-продажу від 29.11.2013 №13/11/29 та заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані з використанням та передачею кінообладнання іншим особам.

З матеріалів справи не вбачається необхідності у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на обладнання, передане за договором купівлі-продажу від 29.11.2013 №13/11/29, оскільки відсутні докази того, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.

Позивач свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтував, належних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, в разі задоволення позову, не надав.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.03.2015 року у справі №910/4155/15-г скасувати.

2. В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" про забезпечення позову відмовити.

3. Матеріали справи повернути до Господарського м. Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 22.05.2015 року.