Постанова

від 19.05.2015 по справі 922/229/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 922/229/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Довбиш О.А.

за участю представників сторін:

позивача - Богомолов О.О. за дорученням № 08-11/4847/2-14 від 29.12.2014 року

відповідача - Попова Н.В. за дорученням від 21.02.1015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2064 Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 року у справі

за позовом Харківської міської ради, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост", м.Харків

про повернення майна та відшкодування доходів

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання ТОВ "Рост" повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку № 1 площею 0,1562 га, земельну ділянку № 2 площею 1,2014 га та земельну ділянку № 3 площею 0,7563 га, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові та стягнути з ТОВ "Рост" доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 925605,28 грн. та судові витати по справі, мотивуючи свої вимоги використанням відповідачем вказаних земельних ділянок, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові, без достатніх правових підстав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 року (суддя Інте Т.В.) в позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТОВ «РОСТ» на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 925 605,28 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Харківської міської ради та стягнути з ТОВ «РОСТ» на користь Харківської міської ради дохід, одержаний від безпідставно набутого майна в розмірі 925605,28 грн. Вказує на те, що речові права відповідача на земельні ділянки не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельних ділянок по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові, а тому використовує земельні ділянки без достатніх правових підстав. Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельних ділянок по вул. Єнакіївській, 6-А) в установленому порядку у відповідача не настала у Харківської міської ради правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України (а.с.139-143).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що відповідачем вчинено всі необхідні дії щодо оформлення землекористування земельною ділянкою, у підтвердження чого до суду першої інстанції надано письмові докази. Враховуючи здійснення відповідачем необхідних заходів щодо укладання договору оренди земельної ділянки, позивачем всупереч ст. 33, 34 ГПК України, не доведено наявність правових підстав для стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України неотриманого доходу, оскільки під час складання технічної документації із землеустрою згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» не могло бути безпідставно набутого прибутку, а наявність лише теоретичних припущень щодо можливості отримання прибутку, не є підставою для його стягнення. За таких обставин, просить рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення (а.с.150-155).

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2014 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради здійснено заходи самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А в місті Харкові за результатами яких складено Акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул. Єнакіївська, 6-А (а.с. 20-21).

З Акту також вбачається, що під час проведення вказаних заходів встановлено, що відповідач з 27.04.2001 року та по теперішній час використовує земельну ділянку по вул. Єнакіївській, 6-А без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного Акту позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно набутого майна (земельної ділянки) та відшкодування доходів, одержаних від безпідставно набутого майна, посилаючись на ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно Довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2014 р. № 28817535 відповідач на підставі Договорів купівлі-продажу №№ Н1-21, Н1-22, Н1-23, Н1-24 від 27.04.2001 р. став власником нежитлових будівель літ. "Ж-2", літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові. Набуття, збереження відповідачем земельної ділянки є результатом правомірної поведінки набувача, а саме - наслідком придбання ним у власність будівель, які безпосередньо пов'язані із земельною ділянкою. Позивач зазначає, що наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомості, які належать на праві власності відповідачу, робить неможливим використання цієї земельної ділянки територіальною громадою міста Харкова для власних або інших цілей. Також зазначає, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо спірної земельної ділянки, а тому, використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2014 року № 28817535, листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 28.10.2014 року та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 12.11.2014 року № 11827/0/225-14. Харківська міська рада зазначає, що відповідач в період з 01.12.2011 року до 30.11.2014 року не сплачував за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. Розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 925605,28 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. На підставі наведеного, позивач наполягає на безпідставному користуванні відповідачем спірними земельними ділянками, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом та просить суд зобов'язати відповідача звільнити відповідні земельні ділянки та стягнути з відповідача суму несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна (а.с.4-8).

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 27.04.2001 року між ТОВ «Харківхолодмаш» (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договори купівлі-продажу №№ Н1-21, Н1-22, Н1-23, Н1-24, відповідно до яких продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі літ. "Ж-2", літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові (а.с.105-107).

27.04.2001 року сторони Договору склали та підписали Акт приймання - передачі основних засобів за вказаними Договорами купівлі-продажу №№ Н1-21, Н1-22, Н1-23, Н1-24 (а.с.109).

З Довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2014 р. № 28817535 вбачається, що відповідач на підставі Договорів купівлі-продажу №№ Н1-21, Н1-22, Н1-23, Н1-24 від 27.04.2001 р. є власником нежитлових будівель літ. "Ж-2", літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові, що підтверджується інформаційною (а.с. 36).

Відповідач, як власник нерухомого майна, з метою подальшого укладення договору оренди спірної земельної ділянки, звертався до міського голови про надання дозволу на виконання проекту відведення спірних земельних ділянок, на яких таке майно розташоване.

Пунктом 21 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1260/13 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості: ділянка № 1 площею, орієнтовно 0,1570 га, ділянка №2 площею, орієнтовно 1,2320 га, ділянка № 3 площею, орієнтовно 0,7510 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Ж-2" - ділянка № 1, літ. "Л-3", літ. "К-1", літ. "З-2", літ. "Д-1" - ділянка № 2, літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1" - ділянка № З по вул. Єнакіївській, 6-А (а.с.67).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

На виконання рішення Харківської міської ради, відповідач розробив проекти відведення земельних ділянок, отримав всі необхідні погодження проекту та надав їх до Харківської міської ради для затвердження.

На підставі рішення 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 29.10.2014 року № 1675/14, TOB "Рост" надано в оренду до 01.10.2019 року земельну ділянку №1 площею 0,1562 га (кадастровий №6310138500:12:005:0058) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ж-2", (адміністративно-побутовий корпус), земельну ділянку № 2 площею 1,2014 га (кадастровий № 6310138500:12:005:0059) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" (виробничі будівлі), земельну ділянку № 3 площею 0,7563 га (кадастровий № 6310138500:12:005:0060) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1" (виробничі будівлі) по вул. Єнакіївській, 6-А (а.с.69,70).

На виконання діючого законодавства та Рішення Харківської міської ради від 29.10.2014 року № 1675/14 відповідачем також встановлено межі земельної ділянки на місцевості, отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення розміру орендної плати.

Проте, з наданих позивачем документів до суду як першої, так і апеляційної інстанції не вбачається дій позивача, спрямованих на виконання Рішення Харківської міської ради від 29.10.2014 року № 1675/14 щодо укладення Договору оренди.

Натомість, незважаючи на Рішення Харківської міської ради від 29.10.2014 року № 1675/14 позивач звернувся до суду з позовною заявою, першою позовною вимогою якої є зобов'язання ТОВ "Рост" повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку № 1 площею 0,1562 га, земельну ділянку № 2 площею 1,2014 га та земельну ділянку № 3 площею 0,7563 га, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові.

Колегія суддів вважає, що позивач помилково зазначає підставою даної позовної вимоги положення ст.1212 ЦК України, оскільки предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Проте, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У ч. 4 ст. 41 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 30 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на час укладення договору в 2001 р., при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Положенням абзацу 2 пункту 2.10. Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. А отже, набуття відповідачем спірної земельної ділянки відбулось в межах підстав передбачених правочином (договором купівлі продажу нерухомого майна).

Відповідач у 2001 році набув право власності на вищезазначене нерухоме майно, розташоване на спірних земельних ділянках, у зв'язку з чим має законодавчо визначене право на земельні ділянки, на яких розташовані його будівлі, що спростовує твердження позивача про безпідставне користування відповідачем спірними земельними ділянками.

Враховуючи фактичний та юридичний зв'язок земельних ділянок № 1 площею 0,1562 га, № 2 площею 1,2014 га №3 площею 0,7563 га, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові та розташованих на них будівель, позивачем не доведено, що вказані земельні ділянки є безпідставно набутим майном.

У відповідача виникло право власності на нерухомість на підставі цивільно-правових угод. Проте, неоформлення права користування земельними ділянками, на яких розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомості на користування нерухомістю.

Відповідно до приписів ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - земельні ділянки є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов'язковому порядку вибути з його володіння.

Враховуючи знаходження об'єктів нерухомості відповідача, які належать йому на праві власності, на території спірної земельної ділянки, вбачається відсутність жодних правових підстав для вибуття зазначеного об'єкту (земельної ділянки) з володіння відповідача, що в свою чергу унеможливлює застосування до даних спірних правовідносин положень ст.ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Харківської міської ради щодо зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - земельні ділянки № 1 площею 0,1562 га, земельну ділянку № 2 площею 1,2014 га та земельну ділянку № 3 площею 0,7563 га, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харковів натурі територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 925605,28 грн., як доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в порядку ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 11, ч.1 та 2 ст. 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Системний аналіз положень ч.1, п. 1 ч.2 ст. 11, ч.1 ст. 177, ч.1 ст. 202, ч.1 та 2 ст. 205, ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02 жовтня 2013 року у справі №6-88цс13.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що аналіз матерiалiв справи свідчить про те, що відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання.

Так, 27.04.2001 року між ТОВ «Харківхолодмаш» (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договори купівлі-продажу №№ Н1-21, Н1-22, Н1-23, Н1-24, відповідно до яких продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі літ. "Ж-2", літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові (а.с.105-107).

Пунктом 21 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1260/13 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості: ділянка № 1 площею, орієнтовно 0,1570 га, ділянка №2 площею, орієнтовно 1,2320 га, ділянка № 3 площею, орієнтовно 0,7510 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Ж-2" - ділянка № 1, літ. "Л-3", літ. "К-1", літ. "З-2", літ. "Д-1" - ділянка № 2, літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1" - ділянка № З по вул. Єнакіївській, 6-А (а.с.67).

Рішенням 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 29.10.2014 року № 1675/14, TOB "Рост" надано в оренду до 01.10.2019 року земельну ділянку №1 площею 0,1562 га (кадастровий № 6310138500:12:005:0058) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ж-2", (адміністративно-побутовий корпус), земельну ділянку № 2 площею 1,2014 га (кадастровий № 6310138500:12:005:0059) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" (виробничі будівлі), земельну ділянку № 3 площею 0,7563 га (кадастровий № 6310138500:12:005:0060) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1" (виробничі будівлі) по вул. Єнакіївській, 6-А (а.с.69,70).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав в Управлінні Держземагенства у м.Харкові Витяги з технічної документації про нормативну горошову оцінку земельних ділянок (а.с.71-73), Акти встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості (а.с.74-76), Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с.77-85), Акти обґрунтування меж та розмірів земельних ділянок (а.с.86-89).

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на теперішній час з позивачем погоджені всі істотні умови договорів оренди земельних ділянок.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідач у судовому засіданні надав суду Лист Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради № 2763/0/225-15 від 15.04.2015 року з якого вбачається, що на теперішній час примірники договору оренди землі за адресою: вул. Єнакіївська,6-А погоджено сторонами та потребують проходження процедури Державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, у зв'язку з чим відповідачу необхідно з'явитись до відділу для оформлення та реєстрації права користування земельними ділянками Департаменту земельних відносин (а.с. 157).

Приймаючи до уваги, що відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання та використання, з наміром у майбутньому укласти договір оренди землі, колегія суддів вважає, що застосування до даних спірних правовідносин положень статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України неможливо.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач вимагає стягнення з відповідача спірних коштів на підставі ст. 1214 Цивільного кодексу України саме в якості доходу останнього.

У апеляційній скарзі Харківська міська рада зазначає, що відповідач фактично одержав дохід в результаті не здійснення плати за землю в розмірах, визначених регульованою, звичайною ціною плати за землю.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З Листав Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29 жовтня 2014 року № 6091/9/20-36-15-04-23 вбачається, що відповідач перебуває на обліку в, як платник податку на землю з юридичних осіб та станом на 30.09.2014 року відповідачем сплачено 60993,62 грн. податку на землю за 2014 рік (а.с. 30).

Позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів в підтвердження того, що відповідач за період користування не сплачував земельний податок. Також позивачем не надано доказів виникнення у відповідача доходу в результаті збільшення активів або зменшення зобов'язань внаслідок користування спірними земельними ділянками, що також унеможливлює застосування до спірних правовідносин ст. 1214 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов також обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від використання безпідставно набутого майна в розмірі 925605,28 грн. також не підлягають задоволенню.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 року у справі № 922/229/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 25.05.2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Черленяк М.І.