Ухвала

від 13.05.2015 по справі п/811/2682/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2015 рокусправа № П/811/2682/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №П/811/2682/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєноль» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєноль» (далі по тексту - Позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області (далі по тексту - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- №0000362205 від 10 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 106 850,00 грн., у тому числі 71 233,00 грн. основного платежу та 35 617,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000352205 від 10 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112 457,00 грн., у тому числі 74 971,00 грн. основного платежу та 37 486,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.3-8)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/2682/14 ( а.с.1)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі взаємовідносини з ПП «Кроун ЛТД» оформлені документально, поставки товару виконані у повному обсязі та не є фіктивними і спрямовані на реальне настання наслідків господарської діяльності.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №П/811/2682/14 адміністративний позов задоволено. (суддя -Момонт Г.М.) (а.с.222-224)

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області , не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №П/811/2682/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.227-229)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що ним достовірно встановлено порушення платником податків приписів податкового законодавства.

01 квітня 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№15151/15 від Позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких він зазначає, що податковим органом не доведено фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат при визначенні податку на прибуток, отже Кіровоградським окружним адміністративним судом прийняте законне та обґрунтоване рішення щодо задоволення позову.

Позивач та Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправними та скасування податкових повідомлеь-рішень №0000362205 від 10.06.2014р. та № 0000352205 від 10.06.2014р. - є предметом судового спору.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено обґрунтованість визначення податкових зобов'язань та правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, в свою чергу Позивач, надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 21 по 23 травня 2014 року посадовою особою Відповідача відповідно до наказу №847 від 19.05.2014 р. (а.с.11) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Кроун ЛТД» за серпень, вересень 2013 року, за результатами якої складено акт №31/11-23-22-05/38211798 від 28.05.2014 p., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 71 233,00 грн.;

- п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 74 971,00 грн., у тому числі за серпень 2013 р. у сумі 28 538,00 грн. та за вересень 2013 р. у сумі 46 433,00 грн. (а.с.12-28).

На підставі акта перевірки, Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000362205 від 10 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 106 850,00 грн., у тому числі 71 233,00 грн. основного платежу та 35 617,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.29);

- №0000352205 від 10 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112 457,00 грн., у тому числі 74 971,00 грн. основного платежу та 37 486,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.30).

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями- рішеннями податковим органом визначено позивачу грошове зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат за 2013 рік та податкового кредиту за серпень, вересень 2013 року сум за господарськими операціями з ПП «Кроун ЛТД», які на думку Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС не носять реального характеру.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують, що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ПП «Кроун ЛТД».

Між ТОВ «Лєноль» (Покупець) та ПП «Кроун ЛТД» (Продавець) було укладено договір поставки від 06.02.2013р., відповідно до якого Покупець придбав у Продавця брикети буровугільні, дрова твердих порід, брикети торф'яні, деревину паливну, вугілля марки АШ та АМ, зокрема у серпні 2013 року на суму 141 528,00 грн., у тому числі ПДВ - 23 588,00 грн., у вересні 2013 року на суму 241 140,02 грн., у тому числі ПДВ - 46 317,01 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними. (а.с. 84-99, 101-120, 160-171)

Матеріалами справи підтверджено, що оплату придбаного товару ТОВ «Лєноль» здійснило у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 121, 172-174)

Між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг №4 від 01.11.2012р., відповідно до якого останній здійснював транспортування придбаного товару. (а.с.205)

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору було надано до суду копія акту здачі - прийняття робіт (надання послуг та товарно - транспортними накладними (а.с. 207-221).

Окрім того, у відповідності до договору про надання послуг від 16.08.2013 р. (а.с.100) та замовлень на перевезення вантажів (а.с.134, 136, 138, 140, 145, 147, 149, 151, 156, 158,225,227, 229, 231, 236, 238) ПП «Кроун ЛТД» надало ТОВ «Лєноль» послуги з перевезення вантажів, зокрема, у серпні 2013 року на суму 29 700,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 950,00 грн., у вересні 2013 року на суму 13 200,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 200,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими та товарно-транспортними накладними (а.с.132, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 144, 146, 148, 150,152, 154, 155, 157, 159, 223, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 235, 237, 239).

Як вбачається з матеріалів справи оплату наданих послуг здійснено Позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою. (а.с.172)

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що придбаний товар Позивачем реалізовано Добровеличківській загальноосвітній школі-інтернат І-ІИ ступенів, Шостаківській загальноосвітній спеціальній школі-інтернат І-ІІ ступенів та Рівненській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат І-ІІ супенів, ВАТ «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1», ТОВ «Фірма «Тіра», ТОВ «Термінал Холдінг», ТОВ «Ростбудгруп».

При цьому транспортування вказаного товару до контрагентів здійснювалося ПП «Кроун-ЛТД» та ФОП ОСОБА_1

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано до суду копії договорів, видаткових податкових та товарно - транспортних накладних, замовлень на перевезення вантажів, банківських виписок, договору оренди площу для зберігання вугілля (а.с.122-130, 134-141, 145-152, 156-159, 175-204, 208- 221,225-232,236-249).

Отже, з урахуванням вище зазначених обставин справи та наявних матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що витрати понесені Позивачем за господарськими операціями з ПП «Кроун ЛТД» безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.

Крім того, наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, дають підстави зробити висновок про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що контрагент Позивача на час вчинення господарських операцій, був зареєстрований як платник податків, укладені між сторонами договори нечинними не визнавались та у передбаченому законом порядку не скасовувались.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та дослідженні судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24 вересня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160,ст. 195, ст. 196, ст.198, ст. 200, ст.205,ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № П/811/2682/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 14 травня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.Є. Чередниченко