Ухвала

від 14.05.2015 по справі 815/1444/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1444/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки в акті перевірки від 11.10.2013 року № 333/15-17-22-01-25046121, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, перевіряючим встановлено порушення позивачем податкового законодавства на підставі актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «БК «Стройбуд», ТОВ «К.А.М. Трейд Груп», ТОВ «Леонор», ТОВ «Актар Груп Трейд», якими встановлено ознаки нікчемності правочинів в силу відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Разом із тим, позивач зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів, що є підставою для зменшення об'єкту оподаткування. Висновки про неправомірність включення до податкового кредиту коштів, сплачених за взаємовідносинами із контрагентами не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного податкового законодавства та, відповідно, є незаконними. Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірне та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі направлення від 25.09.2013 року № 18/15-17-22-01, виданого ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.09.2013 року № 132, заступником начальника відділу податкового аудиту податкової інспекції проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Промринок Котовський» з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» за березень 2013 року, ТОВ «БК «Стройбуд» за квітень-травень 2013 року, ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» за червень 2013 року, ТОВ «Леонор» за квітень 2013 року, ТОВ «Актар Груп Трейд» за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.10.2013 року № 333/15-17-22-01-25046121.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0000942200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 635667 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 317834 гривень.

Так, вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом розгляду у справі є податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року № 0000942200, яке виставлене у зв'язку з вчиненням правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, всього в сумі 635667 гривень.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для визначення товарності господарських операцій, які були досліджені в ході перевірки судом першої інстанції були досліджені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Промринок «Котовський» у перевіряємому періоді мало господарські відносини із ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «БК «Стройбуд», ТОВ «К.А.М. Трейд Груп», ТОВ «Леонор», ТОВ «Актар Груп Трейд» на підставі укладених договорів.

15.04.2013 року Товариством укладені договори №№ 150413, 160413, 170413 із ТОВ «БК «Стройбуд» про переведення боргів за договорами від 01.04.2013 року № 010413 (щодо виконання робіт із санітарного оброблення території), 020413 (щодо перевезення контейнерів), 030413 (щодо перестановки контейнерів на території ринку), укладених позивачем із ТОВ «ТРУ КАМ».

Згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи, на виконання умов укладених із ТОВ «ТРУ КАМ» договорів позивачем перераховано на користь контрагента грошові кошти в сумах 198000 гривень (за сан. обробку), 198000 гривень (за перевезення контейнерів), 198000 гривень (за переміщення контейнерів), а всього 594000 гривень.

Через два тижня після укладення договорів із ТОВ «ТРУ КАМ», останнім переведено взяті за ними на себе зобов'язання на ТОВ «БК «Стройбуд» за згодою ТОВ «Промринок «Котовський», висловленою у повідомленнях від 15.04.2013 року № 03170413, 02160413, 01150413.

На виконання договорів про переведення боргу ТОВ «БК «Стройбуд» було виписано на адресу ТОВ «Промринок «Котовський» акти наданих послуг від 30.04.2013 року №№ 271, 344, 272 та податкові накладні від 30.04.2013 року № 110, 182, 110 на загальну суму 594000 гривень, у т.ч. ПДВ - 99000 гривень.

Розрахунки між сторонами не проведені, проте позивачем на підставі вказаних податкових накладних суму ПДВ в розмірі 99000 гривень віднесено до складу податкового кредиту, що на думку перевіряючого здійснено безпідставно, оскільки фактичне надання послуг, передбачене договірними домовленостями місця не мало

Крім того, в акті надання послуг №№ 344, 271, 272 від 30.04.2013 року по перевезенню контейнерів не зазначено прізвище замовника послуги, не вказані ідентифікуючі ознаки контейнерів, які підлягали перевезенню, не зазначена конкретна адреса місця навантаження/розвантаження (початковий та кінцевий пункти), на підставі яких товаросупровідних документів здійснювалось їх перевезення; не вказано початкове і кінцеве місце переміщення контейнерів, їх індивідуальні особливості, відстань переміщення; не вказаний обсяг території ринку, який було охоплено наданою послугою, відсутні посади уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарської операції по санобробці території ринку. В актах наявні посилання на договори від 01.04.2013 року, що не відповідає дійсності.

Як вірно було досліджено судом першої інстанції, таким же чином позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 99000 гривень та 186667 гривень по господарським відносинам із ТОВ «БК «Стройбуд» (борг переведений з ТОВ «К.А.М. Трейд Груп) та ТОВ «Вторметекспорт» (борг переведений з ТОВ «Транснаціональна агропромислова компанія «Папа Карло») по договорам від 01.03.2013 року та від 01.04.2013 року про перестановку контейнерів, перевезення контейнерів та санобробку території замовника, надання маркетингових послуг та робіт із виготовлення і розповсюдження реклами.

В цілому, Товариство сплатило на корить ТОВ «БК «Стройбуд» 198000 гривень, а на користь ТОВ «Транснаціональна агропромислова компанія «Папа Карло» - 1120000 гривень (а.с.33, 45).

Відповідні зобов'язання вказаними контрагентами були переведені до ТОВ «БК «Стройбуд» та до ТОВ «Вторметекспорт» згідно договорів про переведення боргу від 01.06.2013 року № 01/06, № 02/06, 03/06 та від 12.03.2013 року №№ 0703013, 1103013, 1003013, 080313, 090313. У свою чергу ТОВ «БК «Стройбуд» та ТОВ «Вторметекспорт» на адресу позивача були виписані акти надання послуг без номерів від 28.06.2013 року, №№ 174-178 від 29.03.2013 року, та податкові накладні від 30.06.2013 року № 167-169, від 29.03.2013 року №№ 37-41 на загальні суми 594000 гривень, у т.ч. ПДВ 99000 гривень, та 1120000 гривень, у т.ч. ПДВ - 186666,67 гривень. На підставі вказаних податкових накладних позивачем віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 285667 гривень, що на думку перевіряючого здійснено безпідставно, оскільки фактичне надання послуг, передбачене договірними домовленостями, місця не мало.

В даному випадку акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) характеризуються аналогічною дефектністю, порівняно із вищерозглянутими господарськими операціями та містять такі ж самі недоліки.

Крім того, 01.04.2013 року ТОВ «Промринок «Котовський» із ТОВ «КБ «Стройбуд» (Виконавець) були укладені договори № 210413 (про перестановку контейнерів), 220413 (про перевезення контейнерів), 200413 (про санобробку території ринку), відповідно до яких Виконавець взяв на себе обов'язки, аналогічні за вищерозглянутими договорами, які були укладені позивачем із ТОВ «ТРУ КАМ» та в подальшому переведені на ТОВ «КБ «Стройбуд» (а.с.29). На виконання вищезазначених договорів Товариство перерахувало на корить ТОВ «КБ «Стройбуд» грошові кошти в сумі 198000, згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, ТОВ «КБ «Стройбуд» виписало на адресу позивача акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) без номерів від 31.05.2013 року та податкові накладні № 31 від 07.06.2013 року, № 34 від 08.05.2013 року, № 37 від 13.05.2013 року, № 40 від 14.05.2013 року, № 30 від 07.05.2013 року, № 33 від 08.05.2013 року, № 36 від 13.05.2013 року, № 49 від 14.05.2013 року, № 29 від 07.05.2013 року, № 32 від 08.05.2013 року, № 35 від 13.05.2013 року, № 38 від 14.05.2013 року на загальну суму 594000 гривень, у т.ч. ПДВ - 99000 гривень.

На підставі вказаних податкових накладних позивачем віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ 99000 гривень, що на думку перевіряючого здійснено безпідставно, оскільки фактичне надання послуг, передбачене договірними домовленостями, місця не мало. Зокрема, в актах прийому-передачі виконаних робіт не зазначені підстави для їх складання, номерів, відсутні посади уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій; не вказані ідентифікуючі ознаки контейнерів, які підлягали перевезенню, початкове і кінцеве місце їх переміщення, індивідуальні особливості, відстань переміщення, посилання на товаросупровідні документи; не вказано обсяг території санобробки та якими засобами така обробка здійснювалася тощо.

Також в перевіреному періоді позивач уклав договір № 020513 від 01.05.2013 року про надання маркетингових послуг із ТОВ «Кілт ФОЛЛС» (Виконавець), відповідно до якого Виконавець надає Замовнику послуги з проведення маркетингових досліджень та рахунок на оплату послуг (п.3.1 Договору), а Замовник приймає результати досліджень та оплачує останні (п.3.1 Договору).

Разом з тим 01.05.2013 року Товариством укладено із ТОВ «Кілт ФОЛЛС» договір № 010513, відповідно до якого контрагент взяв на себе зобов'язання виконати роботи із виготовлення та розпорядження рекламних матеріалів (п.2.1 Договору), а Замовник надані необхідні дані, прийняти та оплатити роботи (п.2.2 Договору) на підставі наданих Виконавцем рахунків (п.4.1 Договору).

Згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи, на виконання умов вищезазначених договорів позивачем перераховано на користь ТОВ «Кілт ФОЛЛС» грошові кошти в сумах 228000 гривень та 228000 гривень, а всього 456000 гривень.

Однак, в цей же день - 01.05.2013 року ТОВ «Кілт ФОЛЛС», яке є виконавцем робіт за вищезазначеними договорами, за згодою ТОВ «Промринок «Котовський» уклало договори про переведення боргу від № 010513/м та № 010513/р із ТОВ «Актар Груп Трейд». За змістом цих договорів ТОВ «Актар Груп Трейд» заміняє первісного боржника та зобов'язується здійснити на користь позивача послуги з проведення маркетингових досліджень та рекламних послуг.

Так, на виконання договорів про переведення боргу ТОВ «Актар Груп Трейд» було виписано на адресу ТОВ «Промринок «Котовський» акти прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2013 року б/н та податкові накладні від 31.05.2013 року №№ 35, 36 на загальну суму 456000 гривень, у т.ч. ПДВ - 76000 гривень.

Розрахунки між сторонами не проведені, проте позивачем на підставі вказаних податкових накладних суму ПДВ в розмірі 76000 гривень віднесено до складу податкового кредиту, що на думку перевіряючого здійснено безпідставно, оскільки фактичне надання послуг, передбачене договірними домовленостями, місця не мало.

Так, в актах прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.05.2013 року не зазначено підставу для їх складання (посилання на договір), номерів актів, відсутні посади уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію; не зазначено, в чому виразився результат наданих послуг, які рекламні матеріали були виготовлені, а також дані щодо періоду, за який проводилися маркетингові дослідження; не зазначено, які саме заходи були вжиті виконавцем для вивчення ринку, з'ясування попиту на продукцію, для вивчення конкурентів, динаміки цін тощо.

Так само позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 76000 гривень по господарським операціям із ТОВ «Леонор», з яким Товариство уклало договори від 01.04.2013 року № 050413 (про надання послуг з проведення маркетингових досліджень) та № 040413 (про виконання робіт із виготовлення та розповсюдження реклами) і на корить якого сплатило 456000 гривень. У свою чергу ТОВ «Леонор» виписало на користь позивача акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) без номерів від 30.04.2013 року та податкові накладні № 7 від 04.04.2013 року, № 11 від 05.04.2013 року, № 12 від 08.04.2013 року, № 19 від 09.04.2012 року, № 22 від 10.04.2012 року, № 6 від 04.04.2013 року, № 10 від 04.04.2013 року, № 13 від 08.04.2013 року, № 18 від 09.04.2013 року, № 21 від 10.04.2013 року на загальну суму 456000 гривень, у т.ч. ПДВ - 76000 гривень.

В даному випадку акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) характеризуються аналогічною дефектністю, порівняно із вищерозглянутими господарськими операціями з надання маркетингових та рекламних послуг та містять такі ж самі недоліки.

Крім того, слід враховувати, що по відношенню до особи, яка за співучастю засновників ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «Актар Груп Трейд», ТОВ «К.А.М. Трейд Груп», ТОВ «Леонор» набрав законної сили вирок від 24.09.2013 року № 761/22932/13-к (т. ІІ, а.с.140-152), з якого вбачається, що згадані підприємства були зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності. На вказані підприємства від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльності фактично не здійснювали.

Вищезазначене дає підстави судовій колегія дійти висновку, що досліджені матеріали справи не обґрунтовують позицію позивача та виключає можливість задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів товарності господарських операцій зі своїми контрагентами.

Так, позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано товарно-транспортних накладних щодо підтвердження послуг перевезення контейнерів. При цьому покладні в основу адміністративного позову акти надання послуг перевезення контейнерів не містять інформації щодо обсягів перевезень, умов та маршрутів тощо. Зі змісту досліджуваних актів виконаних робіт неможливо встановити початок та закінчення виконання відповідних робіт, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Фактичне неотримання послуг, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України ТОВ «Промринок «Котовський» у перевіреному періоді.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Разом з тим 29.04.2015 року до канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про закриття провадження у справі через примирення сторін.

24.03.2015 року до канцелярії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області за вх.№745/10 надійшла заява ТОВ «Промринок «Котовський», код ЄДРПОУ 25046121 про застосування податкового компромісу по ППР від 23.10.2013 року за №0000942200 (податок на додану вартість, основний платіж - 635 667 грн., штрафна санкція - 317 834 грн.).

07.04.2015 року Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області прийнято рішення за №7/15-17-22-01-09 щодо погодження процедури застосування податкового компромісу по ППР від 23.10.2013 року №0000942200.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України закріплено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Як вбачається із заяви, від ТОВ «Промринок «Котовський», код ЄДРПОУ 25046121 надійшла сплата суми з податку на додану вартість згідно платіжного доручення № 3307 від 01.04.2015 в сумі 31783,35 грн. для застосування процедури податкового компромісу.

За приписами пункту 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Частиною 2 ст. 203 цього Кодексу передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи, що заява позивача про закриття провадження у справі не суперечить процесуальному закону та не порушує права, свободи або інтереси відповідача по справі, колегія суддів приходить до висновку про можливість її задоволення та закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 157,195,197,198,203,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року визнати нечинною.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин