Ухвала

від 20.05.2015 по справі 815/468/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/468/15

Категорія: 9.2 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року №0004362203.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, як платник податків з 25 січня 2007 року за №6256 згідно довідки про взяття на облік платника податків від 25 січня 2007 року №29-02/4451. /т.1 а.с.72/

На підставі наказу від 10 жовтня 2014 року №682 в період з 13 жовтня 2014 року по 17 жовтня 2014 року співробітники Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області провели виїзну позапланову перевірку ТОВ «Фірма «Лєман» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2014 року.

За результатами перевірки складений акт №3433/15-51-22-01/34801389 від 24 жовтня 2014 року, яким відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, виявлено перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі на суму 48835,67грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0004362203 від 10 листопада 2014 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 97671,34грн. /т.1 а.с.41/.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що податковим органом правомірно та обґрунтовано зроблено висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та відмові у задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV визначено, що до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України НБУ затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.7 Положення № 637 передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Відповідно до п.2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п.5.8 Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим, що має місце в даному випадку.

Відповідно до п.п.7.23 Положення під час перевірок підприємств з питань дотримання вимог касової дисципліни для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Нормою абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах передбачено застосування фінансові санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась з відома та в присутності директора ТОВ «Фірма «Лєман» Османова В.Ф., яким надана довідка про те, що за перевіряємий період з 01 липня 2011 року по 31 червня 2014 року на підприємстві ліміт залишку готівки в касі не встановлювався, тобто дорівнює нулю /т.1 а.с.24/

До того ж, оскільки директор підприємства підписав акт перевірки №3433/15-51-22-01/34801389 від 24 жовтня 2014 року без заперечень, то таким чином він погодився з виявленим порушенням.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнятий до уваги наданий суду наказ колишнього керівника підприємства від 01 жовтня 2011 року № 1-к «Про затвердження ліміту каси», оскільки актом №3433/15-51-22-01/34801389 від 24 жовтня 2014 року визначено, що на момент перевірки в даному журналі відсутній запис щодо наказу №1-к від 01 жовтня 2011 року про затвердження ліміту каси та розрахунок встановленого ліміту залишку готівки в касі. /т.1 а.с.40/

Своїм підписом в акті перевірки директор підприємства підтвердив, що всі надані первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання ( спростовують факти, викладені в цьому додатку, що є невід'ємною частиною акта перевірки) за період, що перевірявся, відсутні /т.1 а.с.27/.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький