Ухвала

від 18.05.2015 по справі 820/230/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 р.Справа № 820/230/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання - Тітова А.В.

Представник позивача - Бурлаков С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 820/230/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.12.2014 року №0004642201 на суму 185125,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладене в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечить ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, у зв'язку із чим позивачу визначене відповідне податкове зобов'язання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 18, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "БУДМЕН ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 33119743) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ "ІНСТАРТ" (код 38517780) за період червень 2014 року та ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код 38050901) за період травень 2014 року їх реальності, за результатами якої складено акт №5848/20-30-22-01/38277974 від 15.12.2014 року, яким зафіксовано відсутність факту реального здійснення господарських відносин з ТОВ "ІНСТАРТ" (код 38517780) та ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код 38050901) в частині придбання товарів (послуг) від даних контрагентів у травні та червні 2014 року, внаслідок чого підприємством порушено: п..198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, п.201.6, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) завищено податковий кредит у на суму ПДВ 123417 грн. (травень та червень 2014 року), а саме: ТОВ "ІНСТАРТ" ( код 38517780) за травень 2014 року на суму ПДВ 44944 грн., за червень 2014 року на суму ПДВ 78473 грн. (т.1 а.с. 11-35).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав на них свої заперечення до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (т. 1 а.с. 36-39).

Листом від 26.12.2014 року №21191/10/20-30-22-01-20 відповідач повідомив позивача, що висновки акту перевірки №5848/20-30-22-01/38277974 від 15.12.2014 року відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с. 40-42).

На підставі акту перевірки №5848/20-30-22-01/38277974 від 15.12.2014 року державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.12.2014 року №0004642201 (т.1 а.с. 44).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи не надано доказів, які б підтверджували факт передачі, отримання, транспортування, зберігання та оплати за товарно-матеріальні цінності, а також доказів подальшого використання позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей (доказів подальшої реалізації чи взяття та бухгалтерський облік) та послуг. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність первинної документації виключає право платника податків на віднесення сум до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому передачі товарів, банківські виписки, рахунки фактури, товарно - транспортні накладні.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень п.198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, 10.09.2014 року відповідачем направлено письмовий запит позивачу №14571/10/20-30-22-05 про надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам ТОВ "БУДМЕН ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 33119743) з ТОВ "ІНСТАРТ" (код ЄДРПОУ 38517780) за період червень 2014 року (т.1 а.с. 117).

17.09.2014 року позивачем надано письмову відповідь, однак копій первинних документів не надано (т. 1 а.с. 115-116).

Також, 06.10.2014 року відповідачем направлено письмовий запит № 15960/10/20-30-22-05 до позивача з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам ТОВ "БУДМЕН ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 33119743) з ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 38050901) за період травень 2014 року (т.1 а.с. 114).

На письмовий запит державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позивачем надано відповідь від 08.10.2014 року № 785 без копій первинних документів.

15.12.2014 року фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "БУДМЕН ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 33119743) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ "ІНСТАРТ" (код 38517780) за період червень 2014 року та ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код 38050901) за період травень 2014 року їх реальності (т.1 а.с. 11-35).

З акту перевірки вбачається, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ "БУДМЕН ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 33119743) з ТОВ "ІНСТАРТ" (код 38517780) та ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 38050901), відповідачем використано наступні документи: декларації з податку на додану вартість з додатками; детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; акт від 12.09.2014 року № 4096/26-58-22-08/38050901 про результати перевірки ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 38050901), складений ДПІ у Солом'янському районі м. Києва; акт від 29.10.2014 року № 1573/26-59-22-06/38517780 про результати перевірки ТОВ "ІНСТАРТ" (код ЄДРПОУ 38517780), складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва; угоди між ТОВ "БУДМЕН ІНТЕР" з ТОВ "ІНСТАРТ" та ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД".

Як свідчать матеріали справи, ані під час проведення перевірки, ані до суду першої інстанції позивачем не було надано: копій договорів, податкові накладні; видаткові накладні; акти прийому передачі товарів; банківські виписки; рахунки фактури; товарно - транспортні накладні; сертифікати якості (відповідності) тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, враховуючи ненадання належним чином оформленої первинної документації, відсутності документів щодо підтвердження реальності проведених операцій, з яких можливо встановити зміст та обсяги надання послуг, правомірно дійшов висновку про те, що позивач не підтвердив реальність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що господарські операції між ТОВ "Будмен Інтер" та ТОВ "Інстар", ТОВ "Віст Групп Лімітед" є реальними, що підтверджується доданими до апеляційної скарги податковими та видатковими накладними, договором поставки товару на реалізацію, бухгалтерською довідкою про рух товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів вважає, що надані до матеріалів справи наведені первинні документи не є підставою для включення позивачем витрат за спірними угодами та формування податкового кредиту, оскільки вказані документи, всупереч приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій.

Наявність формально складених, але не достовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Додатково колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів економічної необхідності укладання правочинів зі своїми контрагентами: ТОВ "ІНСТАРТ" (код 38517780) та ТОВ "ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 38050901).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не був позбавлений можливості надати відповідні докази на підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами як перевіряючим під час перевірки, так і до суду першої інстанції під час розгляду даної справи.

Положеннями ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до неправомірного обрахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та як наслідок обґрунтовано винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року по справі № 820/230/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 820/230/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2015 р.