Постанова

від 25.05.2015 по справі 820/3072/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. Справа № 820/3072/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі №820/3072/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південкабельінвест"

до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова, Департаменту фінінсів Харківської обласної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНКАБЕЛЬІНВЕСТ», звернувся до суду із адміністративним позовом до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова, Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнень, просив зобов'язати відповідачів вчинити перерахунок ("перекидку") з сум переплати (авансових внесків) податку на прибуток приватних підприємств з ТОВ "ПІВДЕНКАБЕЛЬІНВЕСТ" зазначеного рахунку 3311234779902, код платежу 11024000 на: рахунок 31112029700010 код 14010100 ПДВ 2015 р. у сумі 30000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки у підприємства є переплата з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 175 616,00 грн., то відповідно до положень ст.43 ПК України має право на направлення частини зазначених коштів в рахунок погашення боргу з ПДВ у розмірі 30 000,00 грн. Позивач звернувся до податкового органу із заявою про переведення коштів в рахунок погашення боргу з ПДВ у розмірі 30000,00 грн., проте вказані кошти в порушення вимог діючого законодавства перераховані не були.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова вчинити перерахунок з сум переплати (авансових внесків) податку на прибуток приватних підприємств з ТОВ "ПІВДЕНКАБЕЛЬІНВЕСТ" у сумі 30 000 грн. В задоволені іншої частині позовних вимог - відмовлено.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ПІВДЕНКАБЕЛЬІНВЕСТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182, 70 грн.

Відповідач, Індустріальна ОДПІ не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги заявник посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що Індустріальна ОДПІ виконала свій обов'язок, передбачений ст.43 Податкового кодексу України (далі - ПК України), щодо передачі до казначейської служби висновку №122 від 17.02.2015 року про наявність переплати у платника податків. Однак, управлінням Державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова вказаний висновок було повернуто без виконання до Індустріальної ОДПІ у зв'язку із тим, що висновок не погоджено з Департаментом фінансів Харківської обласної адміністрації. Крім того вказує, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції помилково стягнув з Державного бюджету України суму судового збору.

Позивач правом надання до суду своїх письмових заперечень не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи, Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації, надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ТОВ "ПІВДЕНКАБЕЛЬІНВЕСТ» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків та зборів в Індустріальній ОДПІ.

28.01.2015 року, позивач звернувся до Індустріальної ОДПІ з заявою №4, в якій посилаючись на наявність переплати по авансовому внеску з податку на прибуток просив контролюючий орган зарахувати частину коштів в рахунок сплати податку на додану вартість у сумі 30000,00 грн.

В свою чергу, Індустріальна ОДПІ повідомила позивача про те, що висновок №122 від 17.02.2015 року на погодження здійснення вказаного зарахування знаходився в управлінні Державної казначейської служби України в Фрунзенському районі, який згодом був повернутий без виконання у зв'язку із тим, що Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації висновок не було погоджено.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог жодною із сторін не оскаржуються, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.

В свою чергу, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок надміру сплачених коштів в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість повинен здійснюватися з державного бюджету України без будь-якого погодження та участі місцевого фінансового органу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.115 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з п.п. 17.1.3, 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат і має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПК України.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуск цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п.п.43.1, 43.2. п.43 ст. 43 ПК України, умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань є: помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п..п. 43.3.4 п. 43 ст. 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в апеляційній інстанції, що позивач 28.01.2015 року звертався до Індустріальної ОДПІ із заявою про зарахування переплати в рахунок погашення боргу з податку на додану вартість, у встановлений законодавством строк.

Відповідно до п.п. 43.5, 43.6 п.43 ст.43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що перерахунок надміру сплачених коштів позивача в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість повинен здійснюватися з державного бюджету України, та є зобов'язаннями Індустріальної ОДПІ.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Разом з тим, дійшовши правомірного висновку про обґрунтованість вказаної частини позовних вимог, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що виявилось в наступному.

Відповідно до ч.1.ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаний з розглядом справи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 року № 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем вимоги носять майновий характер, проте в частині розподілу судових витрат між сторонами не врахував вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якою передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 182 грн. 70 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №38 від 19.03.2015 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Разом з тим, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції в порушення вимог ч. 3 ст. 94 КАС України необґрунтовано стягнув з державного бюджету України на користь позивача всю суму сплаченого останнім судового збору.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу у розмірі 91 грн. 35 коп., а тому рішення суду в частині стягнення решти коштів підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі №820/3072/15 скасувати в частині стягнення Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬІНВЕСТ" (адреса: 61099, м. Харків, вул. Автогенна, 7, код ЄДРПОУ 30429335, п/р 2600011209 а ПАТ "МЕГАБАНК", МФО 351629) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 91 (дев'яносто одна) грн. 35 коп.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі №820/3072/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Водолажська Н.С.