Постанова

від 25.05.2015 по справі 826/524/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 травня 2015 року 11:44 справа №826/524/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Солюшнз" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Солюшнз" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 серпня 2013 року №№0002842207, 0002832201, 0002822207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року в адміністративній справі №826/524/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року №К/800/50188/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року адміністративну справу №826/524/14 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Судом замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі).

В судовому засіданні 15 квітня 2015 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 23 серпня 2013 року №0002822207 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" зменшено розмір залишку від'ємного значення за січень 2013 року на 4 700,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 23 серпня 2013 року №0002832207 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 169 964,00 грн., в тому числі за основним платежем - 135 971,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 993,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 23 серпня 2013 року №0002842207 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9 603 059,00 грн., в тому числі за основним платежем - 8 809 611,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 793 448,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 05 серпня 2013 року №88/1-22-70-36556125 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" (код за ЄДРПОУ 36556125) стосовно взаємовідносин з ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "ВК "Віконні Системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" за період з 01.01.2010 по 31.01.2013" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновках акта перевірки встановлено наступні порушення, допущені позивачем: порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за періоди 2010, 2011 та 2012 років на загальну суму 8 809 611,21 грн.; пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 135 971,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року, січень-березень та листопад 2012 року, та завищено залишок від'ємного значення за січень 2013 року на 4 700,00 грн.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним віднесенням до складу витрат та податкового кредиту відповідних сум по взаємовідносинах із ТОВ "ВК Віконні Системи", у зв'язку із наступним: 1) з аналізу податкової звітності відсутня інформація про наявність у вказаного підприємства складських приміщень, транспорту та устаткування, необхідних для здійснення господарської діяльності; 2) відповідачем отримано постанову слідчого, відповідно до якої ТОВ "ВК Віконні Системи" є "транзитним" підприємством; 2) за даними акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ТОВ "ВК Віконні Системи" не підтверджено взаємовідносин з ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз"; 3) у зв'язку із не наданням до перевірки даних бухгалтерського обліку не можливо підтвердити витрати, задекларовані у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за перевірений період та не можливо визначити чи здійснювались взаємовідносини із ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, виходячи з наступного: господарські операції з ТОВ "ВК "Віконні Системи" підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" дотримано передбачені умови для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, позивач не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни постачальником; крім того, позивач вказує, що не мав взаємовідносин із ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка", та вказує на порушення відповідачем строків давності при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Вищий адміністративний суд України, направляючи справу на новий розгляд, в ухвалі від 04 грудня 2014 року №К/800/50188/14, зазначив наступне: "…суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, відхилив як докази документи на підтвердження права включення до валових витрат суми у розмірі 3 841 5971,00 грн. та права включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 216 034,00 грн., з причин неподання платником цих документів під час перевірки.

У той же час право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежено поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та подавати докази на підтвердження таких заперечень, надається платникові як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу (на яких допускається подання учасником процесу нових доказів).

…під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, а також в касаційній скарзі позивач посилався на те, що в суму оскаржуваного рішення включено грошове зобов'язання по взаємовідносинам з контрагентами яких не було взагалі, здійснюючи перевірку відповідач вийшов поза межі предмету перевірки, а також визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та фінансові (штрафні) санкції поза межами строку позовної давності, тобто поза межами 1095- денного строку.

Проте, суди попередніх інстанцій вказаним доводам правової оцінки взагалі не надали, не встановили чи відповідають вони дійсності та обмежились лише твердженням про правомірність дій відповідача, а відтак ці обставини підлягають дослідженню при новому розгляді справи.

Також, для встановлення обставин чи дійсно податковим органом були проведені донарахування поза межами законодавчо встановленого строку давності, слід витребувати у сторін податкові декларації з податку на прибуток, подані позивачем за 2010 рік, а також з'ясувати чи відбувалось в них уточнення показників".

Як встановлює частина п'ята статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог та висновків і мотивів Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на наступне.

Вищий адміністративний суд України неодноразово наголошував, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення та реальність господарських операцій між ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" та його контрагентами - ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "ВК "Віконні Системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка", мету придбання та обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчить зміст акта перевірки, відповідач вказав про неможливість визначити здійснення позивачем взаємовідносини із ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка", тобто, фактично не встановив факту здійснення господарських операцій ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" із вказаними підприємствами.

Позивач стверджує, що за перевірений період ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" не мало господарських відносин із ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка", на підтвердження чого в матеріалах справи містяться довідки банків та банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам, додатки до декларацій з податку на додану вартість та реєстри виданих і отриманих податкових накладних.

Доказів, які б підтверджували, що позивач мав взаємовідносини із вказаними підприємствами та відносив до складу витрат вартість придбаних у них товарів чи послуг, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту взаємовідносин ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" із ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур" та ТОВ "Техніка", та включення відповідних сум до складу валових витрат чи собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" (замовник) та ТОВ "ВК "Віконні Системи" (підрядник) укладено договори підряду №1011/11 від 10 листопада 2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик наступні роботи: облицювання композитного фасаду, що вентилюється, з утепленням та облицювання фасаду плитами із керамограніту (сухий монтаж) та облицювання гранітом входу будівлі у місті Донецьку за адресою: м. Донецьк, пр. Київський,1.

Згідно з актами виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, довідок про вартість будівельних робіт та підсумкових відомостей ресурсів протягом листопада, грудня 2011 року, січня-травня 2012 року ТОВ "ВК "Віконні Системи" виконало обумовлені договорами підряду роботи на загальну суму 1 016 209,60 грн.

ТОВ "ВК "Віконні Системи" виписало податкові накладні на загальну суму 1 016 209,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 216 034,83 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок підрядника грошові кошти, що підтверджується наявними у справі виписками банку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні норми стосовно порядку формування витрат містить і Податковий кодекс України.

Так, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст акта перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, по взаємовідносинам із ТОВ "ВК "Віконні Системи".

Крім того, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; не встановлено таких обставин і в акті перевірки.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" здійснює діяльність у сфері будівництва, зокрема з виготовлення та монтажу фасадів будівель.

Судом встановлено, що придбані у ТОВ "ВК "Віконні Системи" підрядні роботи замовлялись позивачем з метою виконання господарських зобов'язань перед ТОВ "Торгово-житловий комплекс "Київський" за договорами підряду від 25 листопада 2010 року №25/11-10, 15 грудня 2010 року №15/12-10, від 01 липня 2011 року №01/07-11, від 02 листопада 2011 року №02/11-11.

На підтвердження реальності господарських операцій, мети та фактичного використання придбаних робіт у господарській діяльності позивач надав суду наступні докази: копії господарських договорів, укладених з ТОВ "Торгово-житловий комплекс "Київський", актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість будівельних робіт, фотознімки збудованого об'єкта; докази купівлі матеріалів для здійснення будівельних робіт, а саме копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного виконання робіт вказує, що ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "ВК "Віконні Системи" підрядних робіт для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Так само відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ "ВК "Віконні Системи" не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не вчиняло фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов'язань.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував валові витрати (витрати) за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ "ВК "Віконні Системи".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на аналіз податкової звітності ТОВ "ВК "Віконні Системи" та акт перевірки, складений ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, оскільки ймовірні порушення постачальника при заповненні податкової звітності та при формуванні даних податкового обліку не є підставою для позбавлення правова покупця включати до складу витрат вартість робіт, придбаних для здійснення господарської діяльності.

Безпідставними є також доводи відповідача про те, що ТОВ "ВК "Віконні Системи" є "транзитним" підприємством, тому що відповідачем не розкрито суті поняття "транзитне" та як зазначене вливає на правомірність дій позивача.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "ВК "Віконні Системи" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність необхідних документів, а також придбання товарів і послуг з метою провадження господарської діяльності по відносинам із ТОВ "ВК "Віконні Системи" та не підтвердження факту формування витрат по взаємовідносинам із ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур" та ТОВ "Техніка", суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Суд також погоджується із доводами позивача про порушення ДПІ у Голосіївському районі строків давності визначення суми грошового зобов'язання.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Із висновку акта перевірки вбачається, що відповідач визначив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у тому числі за І та ІІ квартали 2010 року.

Граничним строком подання податкової декларації з податку на прибуток за правилами підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України є календарний день після останнього календарного дня звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, граничними строком подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року є 11 травня 2010 року; податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2010 року - 10 серпня 2010 року, відповідно, 1095, можливих для визначення суми грошового зобов'язання за вказані періоди закінчуються 10 травня 2013 року та 09 серпня 2013 року.

У свою чергу грошове зобов'язання з податку на прибуток визначено відповідачем 23 серпня 2013 року, тобто з порушенням строків давності, встановлених у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "ВК "Віконні Системи" товарів і робіт безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "ВК "Віконні Системи", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановлених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ВК "Віконні Системи", тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру залишку від'ємного значення - протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 23 серпня 2013 року №№0002842207, 0002832201, 0002822207 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Сістем Кепітал Солюшнз" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Солюшнз" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 23 серпня 2013 року №№0002822207, 0002832201, 0002842207.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Солюшнз" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко