Ухвала

від 19.05.2015 по справі 752/22138/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/6360/2015 року Головуючий у І інстанції Яровенко Н.О.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Немировської О.В., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Круглика В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" про визнання недійсною угоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року відкрито провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" про визнання недійсною угоду.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати , а питання відкриття провадження в справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції , оскільки судом порушені вимоги процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених у ній, представника ТОВ "Промбуд" Сівак Д.О., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , перевіривши наведені у апеляційній сказі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом ст. 114 ЦПК України до виключної підсудності віднесені не лише спори предметом яких є нерухоме майно, а й спори, де нерухоме майно є об`єктом, а не предметом спірних правовідносин.

Виходячи з положень даної норми, правила виключної підсудності, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються також позовів щодо речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування тощо); про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв'язку з невиконання стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2014 року ТОВ"Промбуд" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ТОВ"Укрферроінвест" про визнання недійсною угоди про відступлення прав та обов'язків за договором купівлі-продажу майнових прав в частині майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав.

Предметом договорів, які позивач просить визнати недійсними є договір купівлі - продажу майнових прав на квартиру у житловому будинку АДРЕСА_1 та відступлення прав вимог за ним, тобто майнові права на квартиру, що територіально знаходиться в Голосіївському районі м. Києва.

Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав № 14/35 від 27 січня 2010 року під майновими правами сторони розуміють право компанії набути у власність квартиру.

Отже , відкриваючи провадження в справі суд дійшов правильного висновку про те, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна.

Згідно п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК ( 1618-15 ) за

місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК ( 435-15 ). При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання

недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо). З огляду на наведене, за місцезнаходженням нерухомого майна пред'являються також позови щодо визнання майнових прав на об'єкт інвестування.

Пунктами 41, 42 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" передбачено, що у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).

Таким чином, вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності.

Доводи апеляційної скарги про те, що справа стосується господарських зобов'язань та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства є безпідставними, оскільки одним із відповідачів у справі є фізична особа, що відповідно до ст. 1 та 12 ГПК України виключає розгляд справи за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст.303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: