Постанова

від 20.05.2015 по справі 807/3586/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3586/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання - Меренич І. А.,

за участю сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

відповідача 1: Головне управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Токар М. В.,

відповідача 2: Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, представник - Токар М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 20.10.2014 № 182-о "Про звільнення ОСОБА_1", поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 20.10.2014 № 182-о "Про звільнення ОСОБА_1", поновлення на займаній на момент звільнення посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач до розгляду справи по суті зменшив та уточнив позовні вимоги, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Голови комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, заступника начальника Громового А. О. від 20.10.2014 № 182-о про звільнення, поновити позивача на роботі - у розпорядження Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та зобов'язати відповідачів вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14 жовтня 2014 року відповідачем - заступником начальника Головного управління Міндоходів у Закарпатській області позивача попереджено про наступне вивільнення. Одночасно Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області запропоновано обійняти вакантну посаду в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Закарпатській області: старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області.

Позивач вважає, що при попередженні про наступне вивільнення, а також при його звільненні відповідачі діяли неправомірно, допустили бездіяльність та незаконно звільнили позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, за необхідності просив суд вийти за межі позовних вимог та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову та вважає звільнення позивача правомірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з травня 2013 року прийнятий в податкову міліцію на службу на посаду виконуючого обов'язки начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Наказом МДЗ від 28.05.2013 № 864-о позивачу присвоєно спеціальне звання підполковника податкової міліції, з віднесенням його до осіб старшого начальницького складу.

Наказом голови комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, заступника начальника Громового А. О. від 20.10.2014 № 182-о позивача звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України у зв'язку зі скороченням штатів.

Станом на день звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні складала 19 років 02 місяці 14 днів, у пільговому - 20 років 06 місяців 22 дні. Згідно долученої до позовної заяви довідки (а.с. 9) за період з 2002 по 2014 роки позивач займав керівні посади в органах податкової міліції.

Із оскаржуваного наказу вбачається, що підставою звільнення позивача стало попередження про наступне вивільнення позивача від 14.10.2014 відповідно до постанови КМУ від 06.08.2014 № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 13.10.2014 № 1 "Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису" та рапорт ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлено, що 14.10.2014 Головою комісії з реорганізації Головного управління, заступником начальника Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Громовим А. О. попереджено позивача про наступне вивільнення. Одночасно Адміністрація Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області запропонувала позивачу обійняти вакантну посаду в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Закарпатській області: старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області.

Оскільки запропонована посада не відповідала спеціальному званню, досвіду роботи та кваліфікаційному рівню позивача, він не погодився на таке переміщення.

20.10.2014 Головою комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Громовим А. О. винесено наказ № 182-о про звільнення позивача у порядку, передбаченому пунктом 64 підпункту "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі).

Внаслідок системного аналізу Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 № 236, та Положення про Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2014 № 64, суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідач мав змогу та був зобов'язаний запропонувати позивачу посаду споріднену за спеціальністю, згідно набутого досвіду з урахуванням ділових та особистих якостей. У відповідача відсутні повноваження щодо призначення на посаду виключно заступників Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області.

Судом встановлено, що на момент попередження позивача про наступне вивільнення (14.10.2014) всі посади в штатному розписі Головного управління ДФС у Закарпатській області були вакантними. Станом на день звільнення (24.10.2014) в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Закарпатській області не вакантною була тільки посада начальника управління власної безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (а.с. 63).

З довідки від 01.04.2014 № 218/05-0, яка видана на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 16.03.2015, судом встановлено, що за позивачем зберігалось та виплачувалось грошове забезпечення за останньою посадою - начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (а.с. 100-101).

Даний спір стосується проходження позивачем публічної служби та поновлення його на публічній службі. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно п.15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Державна служба є публічною службою. Законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу". Згідно з вимогами ст. 9 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Порядок проходження служби осіб начальницького складу податкової міліції регулюється Податковим Кодексом України, Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Частинами 1 та 2 ст. 45 Положення визначено, що переміщення осіб старшого начальницького складу проводиться в тому числі при скорочені штатів, прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області позивачу запропоновано обійняти вакантну посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яка є нижчою за кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та спеціальним званням здобутим позивачем.

У відповідності до ст. 63 Положення звільнення зі служби через скорочення штатів допускається тільки при відсутності можливості подальшого використання працівника на службі.

Згідно п."а" ч. 1 ст. 40 Положення при призначенні на посади і переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу має забезпечуватись використання їх за основною чи спорідненою спеціальністю або згідно з набутим досвідом.

Статтею 45 Положення визначено випадки за настання яких здійснюється переміщення. Так, переміщення осіб старшого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров'я провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.

Згідно штатного розпису оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області передбачено наявність посади, що за своїм змістом та сферою покладених обов'язків відповідає кваліфікації, досвіду та спеціальному званню підполковника податкової міліції.

На момент винесення спірного наказу, так і надалі в Головному управлінні Державної фіскальної служби Закарпатської області залишались вакантними цілий ряд посад, які могли та повинні були бути запропоновані позивачу.

Відповідно до розділу 2 ст. 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи начальницького складу підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні.

З урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного наказу належними та допустимими доказами. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині скасування наказу Голови комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, заступника начальника Громового А. О. від 20.10.2014 № 128-о про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на роботі є підставними та підлягають до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 02.07.2014 позивача звільнено від виконання обов'язків начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та зараховано у розпорядження Головного управління Міндоходів у Закарпатській області. Оскільки на момент звільнення позивач перебував в розпорядженні, то підлягає поновленню на роботі - у розпорядження Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, в тому числі і на рівнозначні посади провадиться у разі службової необхідності, а також для доцільного використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей (ст. 42 Положення), чого відповідачами зроблено не було.

Тому, для забезпечення повного захисту порушених прав позивача в порядку ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів запропонувати ОСОБА_1 посаду, яка відповідає його досвіду, кваліфікації та є рівнозначною його спеціальному званню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнений позов ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 20.10.2014 № 128-о "Про звільнення ОСОБА_1".

3.Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на роботі у розпорядження Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 38720686) з 24 жовтня 2014 року.

4.Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 39393632) запропонувати ОСОБА_1 посаду відповідну (рівнозначну) його кваліфікації, досвіду та спеціальному званню.

5.Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

СуддяР.О. Ващилін