Рішення

від 18.05.2015 по справі 904/2552/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.15р. Справа № 904/2552/15

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "РАЙВЕЛ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ

Третя особа-2: Релігійна громада Преподобного Іллі Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії Української православної церкви в м.Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ

Третя особа-3: Міністерство оборони України, м. Київ

За участю: Прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України

про витребування майна з чужого незаконного володіння осіб

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача Янушкевич Т.В. посв.№ 4380від 12.09.2014року.

Стрельцова Г.О., дов.№ 31 від 19.08.2014р.

від відповідача-1: не з'явився.

від відповідача-2: Бутенко О.О., дов. № 172/03.15-18/1/2015 від 29.03.2015р.

Буштаков В.О., №02/07/04/2015 від 07.04.2015року.

від відповідача-3: не з'явився.

від третьої особи-1: Зінченко Г.В., дов. № 432 від 06.03.13року.

від третьої особи-2: Чернецький І.В., № б/н від 15.05.15р.

від третьої особи-3: Ященко В.В., 220/963/д від 24.11.2014року.

за участю військового прокурора: Гаврищук Я.І., посв.031025 від 22.12.14року.

за участю представника фірма "Контакт" Борт П.С. дов.№ б/н від 31.03.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ" (надалі Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "РАЙВЕЛ" (надалі Відповідач-2), та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" (надалі Відповідач-3), в якому просить суду:

- Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Райвел" в державну власність нерухоме майно: гараж літ. В, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63.

- Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" в державну власність нерухоме майно: будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 63, а саме: будівля лікувального корпусу літ. А-2, А 1 -2, а-1, а 1 -1 - а 5 -1, та приямки літ. а-а 31 , ґанки літ. а 32 -а 36 , димохід літ. а 37 , загальною площею 3923,4 кв.м.; будівля клубу літ. Н-2, Н 1 -2, Н 2 -2, н-1, ґанки літ. н, н 1 -н 4 , н 6 -н 8 , пандус літ. н 5 , повітровід літ. н 9 , сходи літ. н 10 , вентиляційна шахта літ н 11 , загальною площею 1725,4 кв.м., будівля лікувального корпусу літ. Ф-2, Ф 1 -2, Ф 11 -2, Ф-1, ґанки літ. Ф, Ф 3 -Ф 6 , загальною площею 1615,4 кв.м., бомбосховище літ. П; овочесховище літ. Р, будівля лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б 1 , ґанки літ. б, б 1 ; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З.

Заявлені вимоги, мотивовані тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння держави поза її волею, що згідно положень ст. 388 ЦК України, є підставою для звернення з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння набувачів такого майна. Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивача стверджує про нікчемність договору, на підставі якого спірне майно було передано у власність Відповідача-1, який в подальшому здійснив його відчуження на користь останніх набувачів - Відповідача-2, та Відповідача-3.

27.04.2015 року Позивачем подано клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, яке мотивовано необхідністю запобігання утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у даній справі у разі відчуження спірного майна.

Відповідач-2 проти позову заперечує. Посилаючись на не доведення Позивачем обставин перебування спірного майна в управлінні останнього, та не зазначення правових підстав і повноважень, на реалізацію яких подано позов щодо військового майна, яке перебуває в управлінні Міністерства оборони України. Крім того, заперечуючи проти позову, Відповідач-2 зазначає, що судами вже розглядалися справи про визнання нікчемним договору від 27.03.2007 року № 1 інвестування реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю та додаткових угод до нього, із застосуванням наслідків їх недійсності, виходячи з чого, обставини, встановлені в зазначених справах, є преюдиційними відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України.

Заперечення Відповідача-2, також ґрунтуються на тому, що оскільки договір № 1 від 27.03.2007 року інвестування реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю, та додаткові угоди до нього не передбачали умов про відчуження військового майна, рішень про продаж військового майна не приймалося, в зв'язку з чим, посилання Позивача на порядок відчуження військового майна не є обґрунтованим.

Відповідач-1 та Відповідач-3 явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, письмових заперечень по суті спору суду не подали.

Третя особа-1 (ПАТ "ВТБ Банк") письмових пояснень по суту спору суду не надала.

Представник Третьої особи-2 (Релігійна громада Преподобного Іллі Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії Української православної церкви) в судових засіданнях озвучив свою позицію щодо майна, прийнятого Релігійною громадою в дар від Відповідача-1, яке не є предметом спору у даній справі.

Третя особа-3 (Міністерство оборони України) в своїх письмових поясненнях підтримала правову позицію Позивача у цій справі, та просила задовольнити вимоги в повному обсязі.

Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, який заявив про свою участь у вже порушеній справі з метою представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України, в своїх письмових поясненнях, наданих суду 27.04.2015 року, заявлені Позивачем вимоги підтримав, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

14.04.2015 року до суду надійшла заява ТОВ "Фірма "Контакт" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача. Подану заяву, мотивовано тим, що Відповідач-1 має грошове зобов'язання перед ТОВ "Фірма "Контакт", яке включено до реєстру кредиторів у справі про банкрутство № 38/5005/9862/2012.

Відповідно до приписів ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Наявність грошового зобов'язання Відповідача-1 по відношенню до ТОВ "Фірма "Контакт", виникнення якого не пов'язано з предметом даного судового спору, не можна розглядати як обставину, що зумовлює необхідність допущення кредитора Відповідача-1 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, адже, рішення господарського суду по даній справі, жодним чином не впливатиме на права та обов'язки осіб у зобов'язаннях, які виникли поза межами правовідносин що розглядаються у справи № 904/2552/15.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для допущення ТОВ "Фірма "Контакт" до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 18.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора та інших учасників судового процесу, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 27.03.2007 року між Міністерством оборони України (Сторона-1) та Підприємством матеріального забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю "Райвел" (Сторона-2) був укладений договір № 1 "Інвестування та модернізації матеріально -технічної бази військового шпиталю".

Відповідно до п. 1.1. Договору, його метою є підвищення рівня матеріального -технічного забезпечення, технологічного та медичного оснащення бази військового шпиталю розташованого на земельній ділянці, площею 3,59 га по вул. Комсомольській у м. Дніпропетровську, яка перебуває у державній власності, до рівня вимог світових стандартів шляхом реконструкції, переобладнання та модернізації його існуючих корпусів з будівництвом та надбудовою нових поверхів з метою раціонального використання існуючих, забезпечення високотехнологічною медичною технікою з програмним забезпеченням тощо.

Предметом даного Договору є правове регулювання участі Сторін у складанні, корегуванні проекту, реконструкції, модернізації, технологічному оснащенні матеріально -технічної бази військового шпиталю, зазначеному у п. 1.1. цього Договору, ( далі -Об'єкт ), а також здійсненні інших робіт, зокрема, будівельних, направлених на досягнення мети цього Договору, та введення Об'єкта в експлуатацію.

03.10.2008 року, між Міністерством оборони України (Сторона-1) та Підприємством матеріального забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю "Райвел" (Сторона-2), підписано Додаткову угоду до договору № 1 від 27.02.2007 року, згідно умов якої п. 1.1. договору викладено в наступній редакції "!.!. Метою Договору є підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення, технологічного та медичного оснащення бази військового шпиталю, розташованого на земельній ділянці, площею 3,59 га по вул.. Комсомольська, у м. Дніпропетровськ, яка перебуває у державній власності, а також інших об'єктів військово-медичної служби Збройних Сил України на суму інвестиційних внесків, погоджених сторонами та пропорційним ринковій вартості об'єктів, запропонованих Стороною-1 для передачі у власність Стороні-2 з метою врегулювання всіх спірних питань, пов'язаних з розрахунками зі Стороною-2".

Згідно п. 6 Договору до ПМЗ ТОВ "Райвел" переходять у власність звільнені будівлі та споруди Об'єкта з вбудованими та підсобними приміщеннями з прилеглою територією, що не входять в перелік об'єктів реконструкції та будівництва стосовно Сторони -1.

Також умовами Договору передбачено, що ПМЗ ТОВ "Райвел" може отримувати у власність звільнені будівлі та споруди Об'єкта з вбудованими та підсобними приміщеннями на суму вкладених інвестицій на підставі щоквартального Акту виконання інвестиційного проекту (п. 6.3. Договору ).

Відповідно до п. 3.1.3. та 3.2.9. даного Договору Сторони зобов'язані підписати "Акт розподілу часток Сторін в об'єкті", які закріплюються за ними.

Так, на виконання умов договору, 16.08.2007, 06.09.2007, 08.10.2007, 17.12.2007, 01.08.2008 між Міністерством Оборони України та ПМЗ ТОВ "Райвел" було підписано Акти розподілу часток Сторін в Об'єкті, за якими Міністерство оборони України в рахунок отриманих інвестицій передало у власність ПМЗ ТОВ "Райвел" наступні споруди і будівлі розташовані на території військового містечка № 7 в м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 63:

- будівлю лікувального корпусу (А-2), площею 3923,4 кв. м., з прилеглою територією загальною вартістю 10 048 368 грн. 05 коп.;

- будівлю гаражу (В), площею 340,3 кв. м., з прилеглою територією загальною вартістю 736 624 грн. 27 коп.;

- будівлю майстерні (Д), площею 237,3 кв. м., з прилеглою територією на суму 513 667 грн. 18 коп.;

- будівлю бомбосховища (П), площею 47, 2 кв. м., з прилеглою територією на суму 80 446 грн. 50 коп.;

- будівлю овочесховища (Р), площею 264,7 кв. м., з прилеглою територією на суму 451 148 грн. 06 коп.;

- будівлю клубу (Н-2) площею 1725,4 кв.м. з прилеглою територією на суму 4 418 987,16 грн.;

- будівлю лікувального корпусу (Ф-2) площею 1615,40 кв.м. з прилеглою територією на суму 4137262,01 грн.;

- будівлю контрольно-перепускного пункту літ. Б площею 74,9 кв.м. з прилеглою територією на суму 162130,93 грн.;

- будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 площею 1880,9 кв.м., на суму 4817244,08 грн.;

- дезкамеру літ. Е площею 66,7 кв.м. з прилеглою територією на суму 144380,95 грн.;

- трансформаторну підстанцію літ. У площею 43,9 кв.м. з прилеглою територією на суму 47513,68 грн.;

- господарчі будівлі літ. Г, площею 24,0 кв.м., з прилеглою територією на суму 51951,17 грн.;

- господарчу будівля літ. К, площею 35,1 кв.м., з прилеглою територією на суму 75978,59 грн.;

- господарчу будівлю літ Л, площею 20,1 кв.м., з прилеглою територією на суму 43509,11 грн.;

- господарчу будівлю літ. І, площею 17,9 кв.м. з прилеглою територією на суму 38746,91 грн.;

- господарчу будівлю літ. С, площею 47,7 кв.м., з прилеглою територією на суму 103252,94 грн.;

- господарчу будівлю літ. Ж, площею 0,7 кв.м., з прилеглою територією на суму 757,62 грн.;

- господарчу будівлю літ. З, площею 4,0 кв.м., з прилеглою територією на суму 4329,26 грн.;

- будівлю лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 площею 5532,4 кв.м., з прилеглою територією на суму 7 440 000,00 грн.

06.10.2008 року між сторонами було сторонами підписано Акт розподілу часток, згідно якого проведено коригування раніше підписаних актів на суму ПДВ, та визначено, що загальна вартість будівель та споруд, переданих Міністерством оборони України у власність Відповідача-1 за актами від 16.08.2007, 06.09.2007, 08.10.2007, 17.12.2007, 01.08.2008 становить 27 763 582,06 грн. без урахування ПДВ.

Як убачається з матеріалів справи, після проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, Відповідачем-1 було вчинено ряд правочинів, по відчуженню цього майна, внаслідок чого, на час вирішення спору, право власності на майно військового шпиталю, що знаходилось у власності держави в особі Верховної ради України, та розташоване на земельній ділянці, площею 3,59 га по вул. Комсомольська, 63 у м. Дніпропетровську зареєстроване за наступними особами:

1. Відповідач 2 - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Райвел": гараж літ. В, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63, який входить до складу спірного нерухомого майна.

2. Відповідач 3 - ТОВ "Український готельний менеджмент": будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 63, а саме: будівля лікувального корпусу літ. А-2, А 1 -2, а-1, а 1 -1 - а 5 -1, та приямки літ. а-а 31 , ґанки літ. а 32 -а 36 , димохід літ. а 37 , загальною площею 3923,4 кв.м.; будівля клубу літ. Н-2, Н 1 -2, Н 2 -2, н-1, ґанки літ. н, н 1 -н 4 , н 6 -н 8 , пандус літ. н 5 , повітровід літ. н 9 , сходи літ. н 10 , вентиляційна шахта літ н 11 , загальною площею 1725,4 кв.м., будівля лікувального корпусу літ. Ф-2, Ф 1 -2, Ф 11 -2, Ф-1, ґанки літ. Ф, Ф 3 -Ф 6 , загальною площею 1615,4 кв.м., бомбосховище літ. П; овочесховище літ. Р, будівля лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б 1 , ґанки літ. б, б 1 ; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З.

3. Третя особа 2 - Релігійна громада Преподобного Іллі Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії української православної церкви в м. Дніпропетровську: церква літ. Д-1,д 1 -1, д 2 -1- загальною площею 191,8 кв.м., ґанки літ. д, д 1 , що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63, яка входить до складу спірного нерухомого майна.

Згідно ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Частиною другою названої статті Закону, визначено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом другим Положення Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000 року, в редакції, яка була чинна на час укладення договору № 1 "Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю", та складання сторонами цього договору актів розподілу часток, надано визначення наступних термінів:

військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил.

До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, у тому числі військових містечок, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо;

відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації);

реалізація військового майна - господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі;

уповноважені підприємства (організації) - суб'єкти підприємницької діяльності, яким в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку.

Виходячи зі змісту наведених вимог законодавства, слід дійти висновку, що проведення господарських операції, які передбачають передачу прав власності на військове майно, в тому числі цілісні майнові комплекси та інше нерухоме майно, здійснюють виключно за рішенням Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним підприємствами (організаціями), за поданням Міністерства оборони України.

Як вище встановлено судом, господарська операція по договору № 1 Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю" за якою фактично відбулося відчуження спірного нерухомого військового майна, була вчинена безпосередньо Міністерством оборони України, а не уповноваженим підприємством (організацією), та без наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження такого майна, тобто спірне державне майно було відчужено не уповноваженою на це особою, та без згоди власника майна - держави.

Крім того, слід зауважити, що на момент передачі прав власності на спірне нерухоме майна, діяли наступні правові акти, згідно яких було заборонено відчуження військового майна, зокрема, відповідно до розпорядження від 22.09.2006 Кабінету Міністрів України "Про деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних сил" № 491-р Міноборони та підприємства, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил" провадять реалізацію військового майна, зупинено з 23 вересня 2006 року до формування Державного департаменту надлишкового майна та земель укладення договорів, пов'язаних з відчуженням, реалізацією та передачею, у тому числі в оренду, військового майна, майна державних (казенних) підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони (розпорядження втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №1063).

Пунктом 5 постанови від 15 серпня 2007 р. Кабінету Міністрів України "Про деякі питання реалізації та управління військовим майном" постановлено Міністерству оборони затвердити у місячний строк за погодженням з Міністерством фінансів план-графік реалізації нерухомого військового майна на 2007 рік та визнано процедуру реалізації нерухомого військового майна Збройних Сил на аукціонах (за конкурсом).

Розпорядженням від 24.12.2007 Кабінету Міністрів України № 1231-р "Деякі питання розпорядження об'єктами державної власності" зупинено прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності, в тому числі військового майна та майна державних органів (крім державного майна, яке відчужується відповідно до законодавства про приватизацію), внесення їх до статутного фонду суб'єктів господарювання, передачу зазначених об'єктів у комунальну власність, вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до відчуження об'єктів державної власності та зупинено виконання власних рішень із зазначених питань, прийнятих до набрання чинності цим розпорядженням (розпорядження втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 № 313).

Постановою від 02.04.2008 Кабінету Міністрів України № 313 "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" установлено, що: продаж нерухомого майна державних підприємств, установ та організацій здійснюється на аукціонах; відчуження об'єктів нерухомого військового майна здійснюється на аукціонах виключно разом із земельними ділянками, на яких вони і розташовані, або майновими правами на них.

Існування наведених вище законодавчих обмежень, які діяли на час укладення договору № 1 "Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю" та складання Актів розподілу часток, які є невід'ємною частиною договору, та за якими фактично відбувся перехід права власності на військове нерухоме майно до Відповідача-1, також свідчить про те, що вибуття спірного майна з володіння держави, відбулося з порушенням вимог чинного законодавства та поза її волею.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, у випадку якщо майно вибуло у законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, не зважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право вернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача-2 з посиланням на рішення судів у справах № 36/6 (господарський суду міста Києва) та № 32/60-10 (господарський суд Дніпропетровської області), якими відмовлено в задоволенні вимог про визнання договору № 1 "Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю" недійсним, що на думку Відповідача-2 виключає підстави для задоволення даного позову, адже дійсність правочину, за яким фактично відбулося вибуття спірного майна з володіння держави, не є перешкодою для задоволення віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

Щодо заперечень Відповідача-2 з посиланням на не доведення Позивачем обставин перебування спірного майна в управлінні останнього, та не зазначення правових підстав і повноважень, на реалізацію яких подано позов щодо військового майна, яке перебуває в управлінні Міністерства оборони України, слід зауважити наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності, це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 названого Закону, суб'єктами управління об'єктами державної власності в тому числі є Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України.

Як убачається з матеріалів справи, звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з даним позовом до суду, було здійснено на виконання доручення Кабінету Міністрів України № 3/00293 від 13.03.2015 року, яке видано в контексті звернення Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, з приводу сприяння у вирішенні питання щодо повернення у державну власність будівель та споруд Дніпропетровського військового шпиталю, а отже, звернення Позивача як органу, який здійснює захист майнових прав держави на території України, з позовом про витребування спірного майна в державну власність, не суперечить загальним принципам та правовим основам управляння об'єктами державної власності.

Суд не убачає підстав для задоволення клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, адже як убачається з матеріалів справи (том 1, а.с. 236-245), зазначені об'єкти нерухомості перебувають під забороною, що виключає можливість їх відчуження та відповідно ускладнення виконання судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Райвел" (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, 5-С, код ЄДРПОУ 32861294) в державну власність нерухоме майно: гараж літ. В, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63.

Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Погребняка, 25-А, код ЄДРПОУ 35496584) в державну власність нерухоме майно: будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 63, а саме: будівля лікувального корпусу літ. А-2, А 1 -2, а-1, а 1 -1 - а 5 -1, та приямки літ. а-а 31 , ґанки літ. а 32 -а 36 , димохід літ. а 37 , загальною площею 3923,4 кв.м.; будівля клубу літ. Н-2, Н 1 -2, Н 2 -2, н-1, ґанки літ. н, н 1 -н 4 , н 6 -н 8 , пандус літ. н 5 , повітровід літ. н 9 , сходи літ. н 10 , вентиляційна шахта літ н 11 , загальною площею 1725,4 кв.м., будівля лікувального корпусу літ. Ф-2, Ф 1 -2, Ф 11 -2, Ф-1, ґанки літ. Ф, Ф 3 -Ф 6 , загальною площею 1615,4 кв.м., бомбосховище літ. П; овочесховище літ. Р, будівля лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б 1 , ґанки літ. б, б 1 ; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.05.2015

Суддя О.В. Ліпинський