cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2015Справа №910/22687/13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КОРДОН" доДержавного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" простягнення 28320,84 грн.
Судді Грєхова О.А. (головуючий)
Пукшин Л.Г.
Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача:Яковлева О.О. - представник за довіреністю; від відповідача: Гудзера Т.С. - представник за довіреністю.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КОРДОН" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 28320,84 грн. за Договором про надання послуг №14 від 05.11.2012, з яких: 25368,00 грн. основної заборгованості та 2952,84 грн. пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/22687/13 (суддя Бондаренко Г.П.), залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014, позовні вимоги задоволені частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2014 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22687/13 від 15.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 скасовано з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 справу №910/22687/13 прийнято до провадження суддею Грєховою О.А. та призначено розгляд справи на 22.12.2014.
22.12.2014 відповідач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі, в яких вказав, що в задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки акти виконаних робіт надані позивачем спростовуються актом службової перевірки Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" та відсутністю у позивача інших первинних документів на підтвердження надання послуг з організації семінарів, конкретизація яких наведена у специфікаціях.
Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2014 подав письмові пояснення по справі, в яких наголосив на тому, що ним було сформовано та відображено у бухгалтерському та податковому обліку податкові зобов'язання по наданим послугам, в той час, як відповідач у податковій декларації на підставі первинних документів відобразив витрати по замовленню послуг з організації науково-практичних семінарів та сформував собі податковий кредит, тим самим підтвердивши фактичне здійснення господарської операції.
В судовому засіданні 22.12.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.02.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 продовжено строк вирішення спору.
В судовому засіданні 02.02.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.02.2015 та направлено запит до Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва.
11.02.2015 позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі, в яких зауважив, що надані ним рахунки-фактури є первинними документами, які безпосередньо підтверджують факт надання послуг за спірним договором та проведення господарської операції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 призначено колегіальний розгляд справи №910/22687/13.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 16.02.2015 для розгляду справи №910/22687/13 визначено наступний склад суду: Головуючий суддя: Грєхова О. А., судді: Пукшин Л. Г., Сташків Р. Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 справу №910/22687/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Грєхова О. А., судді: Пукшин Л. Г., Сташків Р. Б. та призначено розгляд справи на 23.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 в зв'язку з відпусткою судді Грєхової О.А. змінено дату судового засідання на 06.04.2015.
06.04.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення судової експертизи, а також письмові пояснення по справі, в яких проти позову заперечив з підстав того, що позивач не надав документів, підтверджуючих факт проведення семінарів, що свідчить про відсутність господарської операції, яка є предметом спірного договору.
В судовому засіданні 06.04.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18.05.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 18.05.2015 подане ним клопотання про призначення судової експертизи не підтримав.
В свою чергу, представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання про призначення експертизи.
Враховуючи відмову позивача від клопотання про призначення судової експертизи по справі, суд дійшов висновку про залишення даного клопотання без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 18.05.2015 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.05.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
05.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Кордон" (виконавець) та Державним підприємством "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" (замовник) укладено Договір про надання послуг №14, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов'язки з надання послуг з організації науково-практичних семінарів (п. 1.1. Договору).
За умовами п. 2.1.-2.3. вказаного Договору виконавець зобов'язався забезпечити якісне та кваліфікаційне надання послуг відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору; забезпечити усім необхідним обладнанням для проведення семінару замовника; виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
В свою чергу, замовник зобов'язався оплатити за надані послуги виконавцю відповідно до рахунків-фактур (п. 3.2. Договору).
Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що вартість послуг за цим договором визначається на підставі виставлених рахунків-фактур, а сплата послуг, що мають бути надані виконавцем за цим договором, здійснюється замовником протягом 10 календарних днів після підписання акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на підставі виставлених рахунків-фактур.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Договору після завершення надання послуг виконавець передає замовнику два примірника акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписаний зі своєї сторони, а замовник, отримавши акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписати акт не пізніше ніж через три робочих дні з дати отримання і один примірник надіслати виконавцеві.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2013. Закінчення дії договору не звільняє сторони від відповідальності його порушення, яке сталося під час дії договору, та від виконання своїх зобов'язань за договором (п.п. 6.1., 6.2. Договору).
05.11.2012 сторонами було підписано Специфікацію №1 вартості наданих послуг з організації науково-практичного семінару "Видавнича галузь України: проблема захисту від контрафактної книжково-журнальної продукції" дата проведення 26.12.2012 року (Додаток №1 до договору), відповідно до якої вартість організаційних послуг з підготовки заходу (визначення складу учасників та доповідача за визначеною тематикою, підготовка та направлення запрошень, формування програми роботи заходу тощо) складає 2350,00 грн.; вартість послуг із супроводу конференції (реєстрація учасників, отримання матеріалів виступів, організація перерви на каву, оформлення приміщення тощо) складає 2720,00 грн.; вартість послуг із технічного забезпечення заходу (оренда відповідного технічного оснащення, забезпечення учасників канцтоварами тощо) складає 4800,00 грн.; вартість послуг з прибирання складає 700,00 грн., а всього 12684,00 грн. з ПДВ.
Крім того, 05.11.2012 сторонами було підписано Специфікацію № 2 вартість наданих послуг з організації науково-практичного семінару "Підвищення кваліфікації працівників видавничо-поліграфічної галузі: просто про складне" дата проведення 27.12.2012 року, відповідно до якої вартість організаційних послуг з підготовки заходу (визначення складу учасників та доповідача за визначеною тематикою, підготовка та направлення запрошень, формування програми роботи заходу тощо) складає 2350,00 грн., послуги із супроводу конференції (реєстрація учасників, отримання матеріалів виступів, організація перерви на каву, оформлення приміщення тощо) складає 2720,00 грн.; вартість послуг із технічного забезпечення заходу (оренда відповідного технічного оснащення, забезпечення учасників канцтоварами тощо) складає 4800,00 грн.; вартість послуг з прибирання складає 700,00 грн., а всього 12684,00 грн. з ПДВ.
Як зазначає позивач, на виконання умов даного договору, він надав відповідачу послуги на загальну суму 25368,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 26.12.2012 та №62 від 27.12.2012, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.
На підтвердження факту надання послуг за договором позивачем також надано: запрошення на семінари, програми заходів науково-практичних семінарів, кошториси на проведення семінарів, наказ №2-К від 27.06.2012 про призначення на посаду прибиральниці Батченко Н.М., звіт про нарахування заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік; оборотно-сальдову відомість по рахунку: 10 за 4 квартал 2012 року, матеріали за темами семінарів від 26.12.2012 та 27.12.2012, податкові накладні №7 від 26.12.2012 на суму 12684,00 грн. та №9 від 27.12.2012 на суму 12684,00 грн., платіжне доручення №6 від 15.01.2013 про сплату ПДВ в розмірі 214,00 грн.; також податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатком № 5.
26.12.2012 та 27.12.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КОРДОН" було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000041 і №СФ-0000042 на оплату послуг з організації науково-практичного семінару "Видавнича галузь України: проблема захисту від контрафактної книжково-журнальної продукції" та на оплату послуг з організації науково-практичного семінару "Підвищення кваліфікації працівників видавничо-поліграфічної галузі: просто про складне", відповідно, на загальну суму 25368,00 грн. (по 12684,00 грн. за організацію кожного семінару).
Однак, як зазначає позивач, ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" в порушення умов договору свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг не виконало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 25368,00 грн.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
Укладений між сторонами Договір про надання послуг №14 від 05.11.2012 та Специфікації №№ 1, 2, які є його невід'ємними частинами, за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, уклавши вказаний договір та специфікації до нього, ТОВ "Юридична фірма "КОРДОН" та ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов'язки, найменування та вартість послуг, порядок розрахунків, порядок приймання-здавання наданих послуг, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.
Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги обумовлені Договором про надання послуг №14 від 05.11.2012 та Специфікаціями №1, 2 на загальну суму 25368,00 грн. які були прийняті та спожиті відповідачем, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 26.12.2012 та №62 від 27.12.2012; податковими накладними №7 від 26.12.2012 на суму 12684,00 грн. та №9 від 27.12.2012 на суму 12684,00 грн., що складені позивачем на спірні господарські операції за договором; платіжним дорученням №6 від 15.01.2013 про сплату податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 214,00 грн., а також податковою декларацією ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" з податку на додану вартість за грудень 2012 з додатком № 5.
Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.
Саме таким вимогам і відповідають Договір про надання послуг №14 від 05.11.2012; Специфікація №1 вартості наданих послуг з організації науково-практичного семінару "Видавнича галузь України: проблема захисту від контрафактної книжково-журнальної продукції" дата проведення 26.12.2012 року (Додаток №1 до договору), Специфікація №2 вартість наданих послуг з організації науково-практичного семінару "Підвищення кваліфікації працівників видавничо-поліграфічної галузі: просто про складне" дата проведення 27.12.2012 року; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 26.12.2012 та №62 від 27.12.2012, що засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин.
Крім того, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як зазначено вище, на підтвердження своїх вимог, позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні №7 від 26.12.2012 на суму 12684,00 грн. та №9 від 27.12.2012 на суму 12684,00 грн., що складені ним на спірні господарські операції за договором; платіжне доручення №6 від 15.01.2013 про сплату податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 214,00 грн., а також податкову декларацію Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" з податку на додану вартість за грудень 2012 з додатком № 5, якою сформовано податковий кредит.
Платниками податків, відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 даного Кодексу визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу, а платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (ст. 16.1.4 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (ст. 198.1., 198.2. Податкового кодексу України).
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що зі спірних господарських операцій позивачем виписано відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а відповідачем сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи і так само засвідчують факт надання позивачем визначених умовами договору послуг.
Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на Акт про результати службової перевірки на предмет надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КОРДОН" Державному підприємству "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" послуг з організації науково-практичних семінарів на підставі договору про надання послуг №14 від 05.11.2012 за результатами якого встановлено, що науково-практичний семінар "Видавнича галузь України: проблема захисту від контрафактної книжково-журнальної продукції" та науково-практичний семінар "Підвищення кваліфікації працівників видавничо-поліграфічної галузі: просто про складне" Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "КОРДОН" для працівників Видавництва «Техніка» не проводилися.
Однак, вказаний акт яким заперечується факт надання послуг за договором, складений в односторонньому порядку відповідачем без участі представників позивача, а відтак, не може бути визнаний доказом відсутності надання послуг за договором, оскільки висновки викладені в ньому спростовуються актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними повноважними представниками сторін та скріплені печатками, а також податковими накладними.
Крім того, з метою перевірки в діях директора відповідача - Воробйова Є.Є. ознак дій, що переслідуються в кримінальному порядку, зокрема, щодо підписання документів які посвідчують факт надання послуг без фактичного надання послуг державному підприємству, що має наслідком витрачання коштів державного підприємства не за призначенням та вирішення питання щодо наявності в діях посадових осіб Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" ознак злочину, передбаченого ст.ст. 210, 364, 366 КК України, Господарським судом міста Києва в порядку ст. 90 ГПК України направлено повідомлення Слідчому управлінню Головного управління МВС м. Києва.
Постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 07.08.2014 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100005584 від 03.06.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України закрито у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
Відтак, відповідачем не доведено, а судом не встановлено неправомірності дій Воробйова Є.Є. при підписанні вказаних актів.
Не заслуговують на увагу також доводи відповідача з приводу того, що факт надання послуг має підтверджуватися: переліком учасників та доказами направлення запрошень учасникам; переліком доповідачів та документами, що підтверджують наявність правовідносин між позивачем та доповідачами; прибутковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, розрахунковими документами та іншими первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують придбання та витрачання предметів інтер'єру для оформлення приміщень; документами на право використання приміщень, в яких проводились семінари; договорами оренди технічного оснащення; прибутковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, розрахунковими документами та іншими первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують придбання та витрачання предметів канцтоварів для забезпечення учасників семінару.
Суд виходить з того, що умовами спірного договору, які сторони визначали самостійно, не передбачено обов'язку виконавця підтверджувати факт надання послуг вищезазначеними документами, проте чітко встановлено, що виконавець має передати замовнику два примірника акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписаний зі своєї сторони (ст. 5.1. Договору). При цьому, первинними документами які підтверджують факт здійснення господарської операції, в розрізі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є саме Договір про надання послуг №14 від 05.11.2012 та додатки до нього; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 26.12.2012 та №62 від 27.12.2012; рахунки-фактури №СФ-0000041 від 26.12.2012 та №СФ-0000042 від 27.12.2012; податкові накладні №7 від 26.12.2012 на суму 12684,00 грн. та №9 від 27.12.2012 на суму 12684,00 грн., платіжне доручення №6 від 15.01.2013 про сплату ПДВ, а також податкова декларація ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Техніка" з ПДВ за грудень 2012 з додатком № 5.
Позаяк, відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів, які б спростували факт надання позивачем обумовлених договором послуг, як і не надано доказів невідповідності обсягу та вартості наданих послуг умовам договору та погодженим в специфікаціях розцінкам.
Відтак, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем належними доказами, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 25368,00 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Пунктом 7.3. Договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати замовником наданих виконавцем послуг, замовник платить пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.
Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем по сплаті наданих послуг, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.3. договору, позивачем нараховано за період з 05.01.2013 по 01.11.2013 та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 2952,84 грн.
Як визначено в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За договором сторін можливості визначення іншого, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України, періоду нарахування пені не передбачено, в той час, як позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за актами №61 та №62 по 01.11.2013 з порушенням вимог даної норми.
Так, за розрахунком суду, за визначений позивачем період та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1873,41 грн.:
(за актом №61: 12684,00 грн. х 15/100/365 х 155 (з 06.01.2013 по 09.06.2013) = 807,95 грн.; 12684,00 грн. х 14/100/365 х 27 (з 10.06.2013 по 06.07.2013) = 131,36 грн.; за актом №62: 12684,00 грн. х 15/100/365 х 154 (з 07.01.2013 по 09.06.2013) = 802,74 грн.; 12684,00 грн. х 14/100/365 х 28 (з 10.06.2013 по 07.07.2013) = 136,22 грн.; 807,95 грн. + 131,36 грн. + 802,74 грн. + 136,22 грн. = 1878,27 грн.).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 25; код ЄДРПОУ 02473145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Кордон» (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25; код ЄДРПОУ 35975647) 25368 (двадцять п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. основної заборгованості, 1878 (одну тисячу вісімсот сімдесят вісім) грн. 27 коп. пені та 1655 (одну тисячу шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.05.2015
Головуючий суддя: Грєхова О. А. Судді:Пукшин Л. Г. Сташків Р. Б.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2015 |
Оприлюднено | 29.05.2015 |
Номер документу | 44373799 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні