Постанова

від 14.05.2015 по справі 910/15445/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2015 р. Справа№ 910/15445/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: представник - Ладан О.М. - за довіреністю,

від відповідача-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р.

у справі № 910/15445/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор", м. Донецьк,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська Перлина", м. Київ

про стягнення 70 145,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.08.2014 у справі № 910/15445/14 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговельний будинок"Амстор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська Перліна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" 64 986,12 грн.- суму основної заборгованості, 480,71 грн.- 3% річних, 4 679 грн.- інфляційних нарахувань та 1 827 грн.- судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Торговельний будинок "АмсторР" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити у повному обсязі. Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За результатами апеляційного розгляду, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 апеляційна скарга залишена без задоволення, рішення місцевого суду від 20.08.2014-без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 скасована, справа передана на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення коштів с ТОВ «Амстор».

Представники позивача та відповідача 2, двічі, в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили.

Враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду про призначення справи до слухання, відсутність будь яких клопотань, приписи ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутністю.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 08.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перліна" було укладено договір постачання № 581, за умовами якого Постачальник зобов'язується на власний ризик виготовити та поставити товар під знаком для товарів та послуг "добра Vвигода", право власності на який належить покупцю на підставі заявки № m 2011 18604 від 23.11.2011р., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити виготовлений та поставлений постачальником товар за ціною визначеною у специфікації. право власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами товарної або товарно-транспортної накладної. Датою поставки є дата, зазначена на штампі покупця "приймання товару".

12.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська Перліна" (Клієнт) укладено генеральний договір факторингу № 141-13 Ф, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошових вимог до боржника, найменування та реквізити яких вказуються у Додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною ( Боржник) та здійснювати факторові плату за користування фінансуванням.

25.02.2014 між фактором та клієнтом було підписано Додаткову угоду № 88 до генерального договору факторингу № 141-13 ФФ від 12.03.2013р., за умовами якої клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" (боржник) за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору постачання № 381 від 08.12.2011р., сума грошового зобов'язання боржника згідно вказаного основного договору складає 64 986,12 грн., разом з ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Факторинг" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор" повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення коштів в повному обсязі, господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день вирішення спору становить 64 986,12грн. та не була сплачена за товарною накладною, яка долучені до матеріалів справи. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 64 986,12 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 480,71 грн. та інфляційних в сумі 4 679,00 грн. підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача.

Заперечуючи проти рішення місцевого суду, ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" посилається на те, що всупереч умов договору постачання укладеного між ним та ТОВ "Морська перлина", відповідачем 2 та ТОВ "ФК Факторинг" було укладено генеральний договір факторингу № 141-13 Ф від 12.03.2014, про існування якого відповідач-1 дізнався лише з позовної заяви. Товариством не було отримано у встановленому порядку письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги ні від ТОВ "ФК Факторинг", ні від ТОВ "Морська перлина", у зв'язку з чим скаржник вважає, що у нього відсутні обов'язки з виконання зобов'язань за договором поставки перед фактором, а у ТОВ "ФК Факторинг" відсутнє право заявляти вимоги до ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" щодо сплати заборгованості за вказаним договором.

Також, ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" вказує на те, що про неповідомлення його про відступлення права грошової вимоги свідчить той факт, що товариство продовжувало здійснювати погашення заборгованості на рахунок ТОВ "Морська перлина" і після укладення договору факторингу, додаткових угод та направлення ТОВ "ФК Факторинг" повідомлення за невірною адресою.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу, згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (ч. 2 ст. 1082 ЦК України).

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою. Боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним, у разі коли фактором не було надано боржнику в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, оскільки обов'язком фінансового агента є не лише повідомлення боржника про те, що він є його новим кредитором, а й доведення цієї обставини.

З матеріалів справи вбачається, що вказане повідомлення було направлене фактором на адресу вул. Постишева,117 м. Донецька, яка не відповідає адресі зазначеній в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на час направлення даного повідомлення, адреса відповідача-1 була іншою, а саме: вул. Соколина, 38 м. Донецька, про що позивач, як фінансовий агент, зважаючи на зміст його підприємницької діяльності, мав бути обізнаний.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 23345 від 06.05.2014 ТОВ «Амстор» на користь ТОВ «Морська Перліна» сплатило 238 753,08грн. за продукти харчування за договором № 581 від 08.12.2011.

Спір виник відносно поставки товару за товарною накладною № РН-0000027 від 21.02.2014р. на суму 64 986,12 грн. разом з ПДВ.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поставка товару відбувалась на підставі договору № 581 від 08.12.2011, тоді як додаткова угода № 88 до Генерального договору факторингу передбачає відступлення права вимоги за грошовими зобов'язаннями, яки виникли за договором № 381 від 08.12.2011, в матеріалах справи відсутні докази передачі права вимоги по договору N 581.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків. Неоплаченою є товарна накладна від 03.04.2014 на загальну суму 144 130,33грн., яка не є предметом Генерального договору факторингу, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що у позивача відсутнє право вимоги до відповідача-1.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу відповідача 1 обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача-1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. у справі № 910/15445/14 скасувати в частині солідарного стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор".

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. у справі № 910/15445/14 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Факторинг" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, ідентифікаційний код 36352420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27, ідентифікаційний код 32516492) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та касаційної скарги у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/15445/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв