Ухвала

від 20.05.2015 по справі 2а-17010/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/800/19354/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013

у справі № 2а-17010/12/2670

за позовом публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 № 0002234230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013, позов задоволено з тих мотивів, що позивач правомірно врахував від'ємне значення фінансового результату від операцій з цінними паперами у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року без урахування обмежень, встановлених пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову. Основним доводом касаційної скарги зазначено те, що висновки судів, покладені в основу прийняття ухвалених у справі судових актів, ґрунтуються на неправильному тлумаченні судами приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток при реалізації векселів за період з 01.01.2012 по 30.06.2012.

Результати цієї перевірки викладені в акті від 13.11.2012 № 1274/42-3023527052, в якому відображено висновок податкового органу про завищення позивачем збитку попереднього звітного періоду від операцій з цінними паперами (векселями) на 8 237 203 грн.

Вказаний висновок Інспекції мотивований посиланням на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК, згідно з яким встановлено 25-відсоткове обмеження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що підлягає відображенню у складі витрат платника у І півріччі 2012 року.

Наведене стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.11.2012 № 0002234230, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 443 809 грн. (у тому числі 355 047 грн. за основним платежем та 88 762 грн. за штрафними санкціями).

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено у пункті 153.8 статті 153 ПК.

Так, згідно з правилами, наведеними у цьому пункті якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

Таким чином, як вірно зазначили суди, наведеною нормою ПК встановлено 25-відсоткове обмеження при відображенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток , що має відмінну правову природу від юридичної сутності від'ємного фінансового результату платника від операцій з цінними паперами .

Адже чинне податкове законодавство України передбачає відокремленість обліку фінансового результату операцій з цінними паперами від операцій, що враховуються платником при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток. Такий фінансовий результат являє собою різницю між доходами та витратами платника виключно від операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами. У той же час об'єкт оподаткування податку на прибуток включає: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України (стаття 134 ПК).

Наведене свідчить на користь висновку про те, що особливості відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування у податковому обліку платника не поширюються на відокремлений облік його фінансового результату від операцій з цінними паперами.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для оспорюваного донарахування та правомірно задовольнили позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі № 2а-17010/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько