Рішення

від 14.05.2015 по справі 295/19303/14-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/19303/14-ц

Категорія 26

2/295/831/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Чішман Л.М.

секретаря Українця Р.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборговності за кредитним договором, -

встановив:

Позивач 11.12.2014 року звернувся в суд з даним позовом, в якому просив стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору №014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року в сумі 1 820 738,37 грн., яка утворилась станом на 24.07.2014 року та просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 014/5550/82/112710 від 27.06.2007 року в сумі 2 541 879,58 грн., яка утворилась станом на 24.07.2014 року та стягнути судові витрати з ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 710,93 грн. з кожного, а з ОСОБА_2 стягнути судовий збір у розмірі 2 232,14 грн. При цьому посилається на те, що 07.09.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/5550/82/92618, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 60 000,00 дол. США зі сплатою 14 відсотків річних за користування кредитом, строком на 120 місяців. Виконання зобов'язань по кредитному договору № 014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року забезпечено договорами поруки №014/5550/82/92618/1 від 07.09.2006 року укладеним між позивачем та ОСОБА_3 та №014/5550/82/92618/2 від 07.09.2006 року укладеним між позивачем та ОСОБА_4.

Умови договору № 014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року відповідач ОСОБА_2 не виконував належним чином, щомісячно кредит не погашав, сплату відсотків не проводив, таким чином утворилась заборгованість, яка станом на 24.07.2014 року, становить 62446,17 дол. США, з них: заборгованість за кредитом - 46648,63 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість - 19875,64 дол. США, заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 15797,54 дол. США та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1 091 188,07 грн.

Крім того, 27.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено ще один кредитний договір № 014/5550/82/112710, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 81 600,00 дол. США зі сплатою 13,5 відсотків річних за користування кредитом, строком на 120 місяців.

Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 умов договору № 014/5550/82/112710 від 27.06.2007 року утворилась заборгованість, яка станом на 24.07.2014 року, становить 116196,51 дол. США, з них: заборгованість за кредитом - 84680,57 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість - 5120,93 дол. США, заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 31515,94 дол. США та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1 184 371,20 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в його відсутності, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів - ОСОБА_5 подала до суду заяву про розгляду справи без її участі. Заперечувала проти позовних вимог, письмові заперечення приєднані до матеріалів справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі вимог ст. 158 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.09.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/5550/82/92618, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 60 000,00 дол. США зі сплатою 14 відсотків річних за користування кредитом, строком на 120 місяців.

Виконання зобов'язань по кредитному договору № 014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року забезпечено договорами поруки №014/5550/82/92618/1 від 07.09.2006 року укладеним між позивачем та ОСОБА_3 та №014/5550/82/92618/2 від 07.09.2006 року укладеним між позивачем та ОСОБА_4.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 014/5550/82/92618 від 28.04.2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв'язку із чим змінився строк погашення заборгованості.

Умови договору № 014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року відповідач ОСОБА_2 не виконував належним чином, щомісячно кредит не погашав, сплату відсотків не проводив, таким чином утворилась заборгованість, яка станом на 24.07.2014 року, становить 62446,17 дол. США, з них: заборгованість за кредитом - 46648,63 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість - 19875,64 дол. США, заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 15797,54 дол. США та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1 091 188,07 грн.

Крім того, судом встановлено, що 27.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/5550/82/112710, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 81600,00 дол. США зі сплатою 13,5 відсотків річних за користування кредитом, строком на 120 місяців.

Згідно додаткової угоди № 014/555082/112710/02 від 24.06.2007 року до кредитного договору № 014/555082/112710 від 27.06.2007 року були внесені зміни та строк повернення коштів за кредитним договором продовжено до 27.06.2027 року.

Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 умов договору № 014/5550/82/112710 від 27.06.2007 року утворилась заборгованість, яка станом на 24.07.2014 року, становить 116196,51 дол. США, з них: заборгованість за кредитом - 84680,57 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість - 5120,93 дол. США, заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 31515,94 дол. США та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1 184 371,20 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином ідповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що сторони встановили як строк дії договорів та і підписали графіки щомісячного погашення кредиту. У ст. ст. 1050, 1054, ЦК України зазначено, що наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 були укладені додаткові угоди до кредитного договору від 07.09.2006 року, згідно яких сума зобов'язання по кредитному договору була збільшена та при цьому не було отримано згоди поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що призвело до збільшення відповідальності поручителів. Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, доповнення до кредитних договорів за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Згідно п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договор поруки.

Відповідно до вимог ст.252 ЦК України в договорах поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року боржник перестав погашати кредит із листопада 2010 року.

Як убачається з кредитного договору, ОСОБА_2 черговий платіж повинен був вносити щомісячно згідно графіку повернення кредиту, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Враховуючи викладене, відповідно до положень статті 559 ЦК України порука є припиненою.

Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземні валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про припинення договорів поруки укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та задоволення позову частково в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Виходячи із загальних положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов'язання, санкція у вигляді пені спрямовується на забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню позики. Розмір санкції в грошовому виразі має бути не більшим, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Враховуючи зазначенні обставини, вочевидь не співмірність між передбаченою санкцією і порушенням зобов'язання, значний розмір пені, керуючись засадами розумності та справедливості, суд дійшов до висновку, що розмір пені необхідно обмежити сумою в 35040,00 грн. за кожним з договорів, що є достатньою для забезпечення задоволення інтересів позивача і водночас не порушить баланс між його інтересами та інтересами позичальника. У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88,158, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 261, 526, 527, 530, 533, 551, 553, 559,1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/92618 від 07.09.2006 року, яка станом на 24.07.2014 року становить 764590,30 грн. з них: заборгованість за кредитом - 544 989,74 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 232204,46 грн., заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 184560,56 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 35040,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/112710 від 27.06.2007 року, яка станом на 24.07.2014 року становить 1392548,29 грн., з них: заборгованість за кредитом - 989311,84 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 59822,47 грн., заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 368196,45 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 35040,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М. Чішман