Рішення

від 25.05.2015 по справі 243/3687/15-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

243/3687/15-ц

Справа № 2/243/2080/2015

25 травня 2015 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Лаптєва М.В. при секретарі Хміль О.М.

представника відповідача Лещенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського хіміко - механічного технікума за участі третьої особи ОСОБА_3 про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

23.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Слов'янського хіміко - механічного технікума за участі третьої особи ОСОБА_3 про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу. Свої вимоги мотивував тим, що він з 2002 року працював у Слов'янському хіміко - механічному технікумі. Наказом від 06.12.2010 року був переведений на посаду заступника директора технікума з адміністративно - господарської роботи за контрактом та одночасно продовжував працювати на посаді викладача за сумісництвом. Наказом № 021-К від 26.03.2015 року з ним було розірвано контракт та його було звільнено за п.п. 2,3 ст. 41 КЗпП України, та зазначено в наказі, що він неодноразово вимагав та отримував гроші за сдачу заліків та екзаменів, що є аморальним поступком, а також встановлено факт систематичного отримання грошей за оплату електроенергії від посадових осіб філіалу автомобільного навчального комбінату, які не були внесенні у касу Слов'янського хіміко - механічного технікума, що є втратою довіри до позивача.

Вважає своє звільнення незаконним та просить суд поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, зазначив, що його не визнано винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні та за своїми посадовими обов"язками він ніколи не обслуговував грошові, товарні або культурні цінності, не був матеріально відповідальною особою та не обслуговував такі цінності за довіреностю, тому вважає що аморальних вчинків не вчиняв, підстав для втрати його довіри також не має, а керівництво технікума звільнило його неправомірно.

Представник відповідача, Лещенко С.В. в судовому засіданні не визнав позов в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні, зазначив, що підставою звільнення позивача стало порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.3 ст. 368 КК України, а також встановлення керівництвом технікума факту систематичного отримання позивачем грошей за оплату електроенергії від посадових осіб філіалу автомобільного навчального комбінату.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що керівництво технікуму на законних та обгрунтованих підставах звільнило позивача з займаної посади.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Позивач ОСОБА_2 з 1.09.2002 р. був призначений на посаду викладача за сумісництвом, а с 6. 12. 2010 року заступником директора технікуму з адміністративно - господарчої роботи за контрактом.

Наказом від 26 березня 2015 р. № 021-К його звільнено за п.п. 2,3 ст. 41 КЗпП України. Зі змісту наказу вбачається що згідно листа слідчого СВ ОВС СУ ГУМВС України у Донецькій області адміністрації закладу стало відомо про порушення відносно ОСОБА_2 кримінального провадження за отримання ним незаконної винагороди від студентів технікуму а також систематичного отримання грошей за оплату електроенергії від посадових осіб філіалу Автомобільного навчального комбінату які ОСОБА_2 не вносив у касу технікуму. Зазначені факти на думку адміністрації дають підстави для втрати довір'я до позивача з боку керівника Слов'янського хіміко - механічного технікуму.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що тягар доказування наявності законної підстави для звільнення, як визначено в пункті 4 і 9 Рекомендацій 166 до Конвенції 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця (набула чинності в Україні 16.05.1995 р. ), лежить на підприємцеві

У судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування дій керівництва закладу послався на порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи, а також на протокол засідання комісії з службового розслідування при Слов'янському хіміко - механічному технікуму від 26 березня 2015 року.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора технікуму з адміністративно - господарчої роботи за контрактом та викладача проведено уповноваженим власником органом з грубим порушенням норм трудового законодавства і без достатніх підстав, тому передбачене статтею 43 Конституцією України його право на працю підлягає судовому захисту шляхом поновлення позивача на попередній роботі.

Так звільняючи позивача по п. 2 ст. 41 КЗпроП України в зв'язку з втратою до нього довір'я в зв'язку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, керівник установи діяв безпідставно, без урахування всіх обставин справи, не ґрунтуючись на законі.

Судом була ретельно досліджена посадова інструкція заступника директора технікуму з господарчої роботи яка затверджена 2 січня 2013 року згідно якої позивач був зобов'язаний (п.п.2.12 та 2.13.) контролювати показання лічильників водопостачання, електричної енергії та вчасно проводити звірку показників лічильників з постачаючими організаціями.

Із цієї інструкції можливо зробити висновок про те що позивач не мав доступу до грошових коштів які надходили від орендаря.

Крім того згідно договору оренди № 4371 від 8 липня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Донецьким обласним державним автомобільним навчальним комбінатом саме орендар здійснює витрати пов'язані з утриманням орендованого майна та несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, а орендна плата перераховується на рахунки державного бюджету та балансоутримувача у безготівковій формі.

Акту який би підтверджував розкрадання єлектроєнергії та перевірки лічильників, актів звірки показників лічильників електроєнергії з ціх підстав відповідачем суду не надано

Таким чином ніяких доказів винних дій позивача стосовно грошових коштів які були б ім. незаконно отримані від орендаря та не сплачені згідно договору оренди у судовому засіданні не отримано.

Оскільки підставою для розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри являється саме скоєння працівником винних вчинків направленних на заволодіння грошових коштів Слов'янського хіміко - механічного технікума, а за цією підставою можуть бути звільнені лише особи що безпосередньо обслуговують грошові цінності, як вказано у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», тобто їх прийняття та схов, транспортування, розподіл тощо. Таким чином з аналізу письмових доказів та вищевстановленних обставин, суд приходить до висновку що до посадових обов"язків ОСОБА_2 визначених його посадовою інструкцією не входило обов'язку обслуговування грошових цінностей.

Враховуючи вищенаведене судом зроблено висновок про те що відповідачем не доведений факт винних дій ОСОБА_2 і його звільнення по п. 2 ст. 41 КЗпро П України є незаконним.

Також суд вважає не законним і звільнення позивача як викладача цього технікуму по п.3 ст. 41 КЗпП України оскільки як встановлено у судовому засіданні підставою для цього став лист слідчого СВ «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області Підгорного К.С. № 4/9764/42 від 24.03.2015 року з якого вбачалось, що ОСОБА_2 викладаючи предмет «основи права» неодноразово вимагав та отримував гроші за здачу заліків та екзаменів по цьому предмету. За результатами розгляду вищевказаного листа було проведено засідання комісії по внутрішньому розслідуванню діяльності заступника директора з адміністративно - господарської роботи та викладача Слов'янського хіміко - механічного технікуму, визначено його дії як аморальний проступок, який не сумісний з продовженням роботи викладача, розірвано діючий контракт та звільнено ОСОБА_2 з посади заступника директора з адміністративно - господарської роботи.

Однак згідно діючого законодавства правосуддя в державі здійснюється тільки судом. Згідно зі ст. 124 та ст. 125 Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" делегування функцій суду іншим органам не допускається, так само як не допускається й утворення надзвичайних судів. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні кримінального правопрушення, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону. Тільки суд правомочний визнати особу винною у вчиненні злочину і призначити їй покарання

Таким чином враховуючи, що вина ОСОБА_2 на теперішній час є недоведеною і обвинувальний вирок відносно нього не винесено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його звільнення та про порушення відповідачем норм КЗпП України при винесенні наказу про звільнення позивача, оскільки факт розслідування кримінального правопорушення є лише підставою для відсторонення від роботи посадової особи звинуваченої у скоєнні злочину на підставі постанови слідчого.

Проаналізувавши вищевикладене суд прийшов до переконання, що вимоги позивача про поновлення на роботі є повністю обгрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок середнього заробітку для таких виплат провадиться за правилами, визначеними у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 ( далі - Порядок ). Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки бухгалтерії середньоденна заробітна плата позивача складає 130 грн. 39 коп. Вищевказана сума ніким з учасників судового розгляду не заперечувалась.

Періодом вимушеного прогулу є період з часу звільнення позивача - з 26 березня 2015 р. до ухвалення судового рішення про поновленная ОСОБА_2 на роботі. В розрахунковий період у відповідача підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не відбулось.

Таким чином на користь позивача з Слов'янського хіміко - механічного технікуму слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 130 грн. 39 коп. Х 38 днів = 4954 грн. 82 коп.

Суд допускає негайне виконання рішення у частині поновлення на попередній роботі незаконного звільненого ОСОБА_2 згідно із положеннями ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до вимог статей 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11,60,81,88,212-215,367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 40,43,147-1,148,149,221,232-233,235 Кодексу законів про працю України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Слов'янського хіміко - механічного технікума за участі третьої особи ОСОБА_3 про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі заступника директора з адміністативно - господарчої роботи та викладача за сумісництвом у Слов"янському хіміко - механічному технікумі м. Слов'янська.

Стягнути з Слов"янського хіміко - механічного технікуму м. Слов'янська на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 березня 2015 року по день винесення рішення в розмірі 4954 грн. 82 коп.

Стягнути з Слов"янського хіміко - механічного технікуму м. Слов'янська судовий збір у державний бюджет на р/с 31210206700075 отримувач коштів Слов"янське УК/Слов'янськ/22030001, код ЄДРПОУ 37803368, МФО 834016 у сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі позивача підлягає негайному виконанню

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду М.В. Лаптєв