cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року Справа № 915/353/15
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Сьяновій О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Кравченко С.В., довіреність № 832/06 від 23.02.2015 ;
від відповідача - Клюс С.В., довіреність № б/н від 01.04.2015.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/353/15
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області ,вул. Леніна,61,Миколаївська область,
смт. Доманівка,56401
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Доманівський агрошляхбуд", вул. Радянської армії,10, Миколаївська область, смт. Доманівка,56401
про: стягнення 7279,33 грн. ,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доманівський агрошляхбуд" про відшкодування шкоди у сумі 7279,33 грн., яка виникла внаслідок того, що управлінням Пенсійного України в Доманівському районі Миколаївської області було переплачено суму пенсії, через те, що ТОВ "Доманівський агрошляхбуд" були надані недостовірно довідки про заробітну плату громадян, які працювали на підприємстві відповідача.
Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що управлінням Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області було переплачено суми пенсії, через те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Доманівський агрошляхбуд" були надані недостовірно довідки про заробітну плату громадян, які працювали на підприємстві відповідача.
Відповідач скерував до суду відзив в якому позов не визнає, посилаючись на те, що позивач, всупереч приписів ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не зробив відповідний перерахунок пенсії у визначений законом строк. Натомість позивач не маючи на те фактичних підстав, з моменту отримання нових довідок про заробітні плати Резніченка А.А., Єрмоленка Г.І., Коноваленка М.П., здійснював виплату пенсій вказаним особам у первісному (неперерахованому) розмірі.
З таких обставин, вина відповідача у запізньому перерахунку сум відсутня, тому останній не може у повній мірі нести відповідальність по відшкодуванню сум визначених позивачем до відшкодування.
У судових засіданнях представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та у відзиві відповідно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,суд встановив наступне:
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 7279,33 грн.
Підставою - норми ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 1166 Цивільного кодексу України - надання відповідачем недостовірних даних.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, акти управління Пенсійного фонду в Доманівському районі Миколаївської області №4 від 07.02.2014р., №21 від 25.02.2014р., №150 від 09.10.2014 р. про результати зустрічної перевірки відділу ТОВ «Доманівський агрошляхбуд» щодо документального підтвердження достовірності довідок про заробітну плату поданих до управління Пенсійного фонду в Доманівському районі Миколаївської області для призначення/перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, свідчать про те, що ТОВ «Доманівський агрошляхбуд» були надані недостовірні довідки про заробітну плату громадян, які працювали у відповідача, в результаті чого Управлінню Пенсійного фонду в Доманівському районі Миколаївської області було завдано шкоди в сумі 7279,33 грн.
Управлінням пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області відповідно до п.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-1V від 09.07.2003 р. зі змінами), «Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, було проведено перевірку достовірності довідок, які використовувалась при розрахунку пенсії Резніченко Анатолія Антоновича, Єрмоленка Григорія Івановича, Коноваленко Миколи Пилиповича.
Згідно довідки № 4 від 20.0.2014 про заробітну плату Резніченка Анатолія Антоновича, яка була надана ТОВ «Доманівський агрошляхбуд» на підставі відомостей про нарахування заробітної плати Резніченка Анатолія Антоновича, управлінням Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області проведено розрахунок пенсії з 01.08.2011 року по 31.03.2014 року, та встановлено переплату в сумі 355 грн. 79 коп.
Згідно довідки № 15 від 13.03.2014р. про заробітну плату Єрмоленка Григорія Івановича, яка була надана ТОВ «Доманівський агрошляхбуд» на підставі відомостей про нарахування заробітної плати Єрмоленка Григорія Івановича, управлінням Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області проведено розрахунок пенсії з 01.01.2004 року по 30.04.2014 року, та встановлено переплату в сумі 6145 грн. 73 коп.
Згідно довідки № 30 від 02.12.2014р. про заробітну плату Коноваленко Миколи Пилиповича, яка була надана відділом освіти ТОВ «Доманівський агрошляхбуд» на підставі відомостей про нарахування заробітної плати Коноваленко Миколи Пилиповича, управлінням Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області проведено розрахунок пенсії з 01.07.2006 року по 31.12.2014 року, та встановлено переплату в сумі 777 грн. 81 коп.
Отже, на підставі вищенаведеного вбачається, що винними діями відповідача у вигляді надання недостовірної інформації в довідках № 4 від 20.02.2014, № 15 від 13.03.2014, № 30 від 02.12.2014 позивачу, останньому було завдано матеріальної шкоди, оскільки пенсія працівникам відповідача виплачувалась на підставі недостовірних даних.
Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Цивільного кодексу України.
За правилами п. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
За змістом ст. 101, ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
За змістом частин 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Така шкода відшкодовується за умови, що вона завдана рішеннями, діями чи бездіяльністю, що мають ознаку неправомірності.
До зобов'язань відшкодування шкоди застосовуються положення ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України.
Відповідно ж до ст. ст. 623, 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник.
Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За його відсутності такого зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.
Відповідно до змісту пункту 1, підпункту 1 пункту 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, ст. 22 ЦК України прямо пропонує відшкодувати тільки ті витрати, які особа зробила (або мусила зробити) для відновлення свого порушеного права.
З огляду на наведені нормативні приписи, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.01.2013р. у справі № 3-72 гс 12).
Приписами статей 1, 14, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» унормовано, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Підприємства, установи і організації є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку (ч.1 ст. 50).
Як зазначено позивачем, при проведені перевірки виявлено невідповідність довідок наданих відповідачем працівнику підприємства, тобто довідок виданих страхувальником, за таких обставин в силу положень ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повертаються пенсіонером.
Щодо результатів перевірки довідки виданої страхувальником працівнику Єрмоленко Г.І. господарський суд зазначає, що довідка від 02.09.1993, в силу нормативних актів діючих на той час, не містить в собі помісячних даних. При цьому, згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції діючій на час видачі довідки) у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. Наразі, не маючи помісячного нарахування, встановити які саме суми заробітку були включені та у якому місяці не можливо, про що і позивачем в акті перевірки № 21 від 25.02.2014 зазначено: «Причини розбіжностей встановити не вдалося». Відтак, позивач не маючи пояснень, у тому числі і документального підтвердження наявності розбіжностей, передчасно прийняв рішення щодо недостовірності даних.
За умовами ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач не довів суду, шляхом подання належних доказів, розмір понесених збитків внаслідок вчинення порушень відповідачем.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем розміру шкоди для задоволення заявлених позовних вимог.
Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Рішення підписано 25.05.2015 року.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2015 |
Оприлюднено | 02.06.2015 |
Номер документу | 44400341 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні