Рішення

від 21.05.2015 по справі 917/482/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 р. Справа №917/482/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Селянського фермерського господарства "Обрій", Мар''янівка,Карлівський район, Полтавська область,39522

про стягнення 205704,39грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Рожнів Я.Я.

від відповідача: Кремень В.Г.

У судовому засіданні 21.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором поставки №018 від 07.03.2013р. у розмірі 205704,39грн., у т.ч. 175119,87грн. - сума основного боргу, 4485,87грн. - пеня, 17008,95грн. - 15% річних, 9089,70грн. - штраф.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов від 30.04.2015р. вхід. №6429

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

7 березня 2013 року між фізичною особою - підприємцем (Продавець) та селянським фермерським господарством «Обрій» (Покупець) був укладений договір поставки № 018 (далі - Договір поставки) за умовами п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити насіння с/г культур, надалі іменовані «Товар»: насіння соняшнику «ЛГ 5663 КЛ», насіння соняшнику «НК Конді» та насіння соняшнику « 8Х288КЛДМ».

Строк поставки встановлений до 01.04.2013 року (п. 1.1 Договору поставки).

Загальна вартість Товару (ціна договору) складає: 82412,00 гривень, що станом на « 07» березня 2013 р. за курсом 7,99 грн. за один долар СІЛА становить еквівалент 10314,39 доларів США (USD) (п. 1.2 Договору поставки).

Згідно п. 1.4 Договору поставки кількість і асортимент Товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1 даного договору.

Відповідно до пунктів 3.3 - 3.5 Договору поставки поставка Товару здійснюється на склад Покупця. Базис постачання Товару СРТ склад Покупця (згідно Інкотермс у редакції 2010р.). Одержання Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у день поставки Товару. При прийманні Товару Покупець зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб (при їхній наявності), а також відсутність ознак ушкодження та псування Товару. Одночасно із прийманням Товару за якістю Покупцем проводиться перевірка комплектності Товару, а також відповідність тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, наявність сертифікатів якості й інструкцій із застосування Товару.

Відповідно до п.4.4 Договору Покупець зобов"язаний передати Продавцеві довіреність на одержання товарно - матеріальнихцінностей для одержання Товару чи завірити печаткою підпис особи в видатковій накладній.

Порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 2 Договору поставки, за яким відповідно до п. 2.1 Договору поставки Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в пункті 1.2 даного Договору з урахуванням положень п. 1.3 Договору, у строк не пізніше 20 березня 2013 року.

Пунктом 3.2. Договору поставки передбачено, що право власності на товар виникає у Покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 4 Договору.

На виконання умов Договору поставки візична особа-підприємець ОСОБА_1 поставив відповідачу товар на суму 82412,00 гривень, підтвердженням чого є видаткова накладна № 018 від 19.03.2013 року, підписана Відповідачем та скріплена печаткою.

Відповідно до п.2.1 Договору відповідач повинен розрахуватися за отриманий товар у строк не пізніше 20 березня 2013 року

07.03.2013 року відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 21814 гривень, що підтверджується відповідними документами та не заперечується позивачем. Так, несплаченою залишилася сума у розмірі 60598,00грн.

Згідно пунктів 1.2 та 1.3 Договору загальна вартість товару (ціна договору) складає вісімдесят дві тисячі чотириста дванадцять грн. 00 коп., що станом на « 07» березня 2013 р. за курсом 7,99 грн. за один долар США становить еквівалент 10314,39 доларів США (USD). Курс гривні до долара США у цьому пункті встановлюється сторонами на день підписання даного Договору винятково з метою сплати вартості Товару за даним Договором. Оплачений еквівалент загальної суми Договору в гривнях має складати не менше 10314,39 доларів США. Для визначення оплаченого еквіваленту суми Договору в доларах США (її частини) за основу приймається офіційний курс, встановлений НБУ на день зарахування на рахунок Постачальника відповідної суми в національній валюті України в порядку оплати вартості товару за цим Договором.

Як зазначає позивач у позові, заборгованості за Договором поставки з врахуванням курсу долара на 05.03.2015 року (23,09 гривень за один долар США) становить 175119,87 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням вищевикладених пунктів у розмірі 175119,87грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга статті 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 175119,87грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем відповідно до п.5.1-5.2 Договору заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 4485,87грн. за період з 20.03.2013р. по 20.09.2013р.)

Згідно п. 5.1 - 5.2 Договору поставки сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим договором і чинним законодавством України. Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюються з дня прострочення, але Продавець має право застосувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати Покупцем понад 30 днів.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Умовми договору передбачено оплату товару - не пізніше 20.03.2013р., таким чином нарахування пені починається з 21.03.2013р.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 20.03.2013р. по 20.09.2013р., нарахованих на суму 60598,00грн. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума пені у розмірі 4346,45грн.

Пунктом 5.4 Договору поставки передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктами 2.1 даного договору, більш ніж 30 днів Покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

Так, Відповідачу правомірно нараховано штраф у розмірі 9089,70грн.

За приписами п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Судом встановлено, що в п. 5.5 Договору сторони збільшили розмір процентів річних до 15%. Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 15% річних в сумі 17008,95 грн., суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 175119,87грн. основного боргу,4346,45грн. - пені, 17008,95грн. - 15% річних та 9089,70грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому у цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 139,42грн. пені у позові слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 31800грн. Позивач надав документи, які свідчать про його витрати, пов'язані з отриманням адвокатських послуг, а саме договір про надання адвокатських послуг від 02.03.2015р., платіжне доручення №48 від 11.03.2015р. про оплату 31800,00грн., акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 29.04.2015 року, довдку-розрахунок від 29.04.2015р. №1 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №470 від 27.06.2006р.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

02.03.2015 року між позивачем по справі та адвокатом Рожнєвим Я.Я.. укладено договір про надання адвокатських послуг, згідно якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу та представляти інтереси позивача. В пункті 4.1. договору сторони передбачили, що гонорар адвоката складає 31800грн.

На виконання умов договору позивачем сплачено адвокату платіжним дорученням №48 від 11.03.2015р. суму у розмірі 31800 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни та предмету позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. N 01-8/973).

Відтак, проаналізувавши складність справи, суд дійшов висновку, з огляду на розумну необхідність судових витрат, про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката до 1000 грн.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства «Обрій» (с. Мар'янівка, Карлівський район, Полтавська область, індекс 39522, код ЄДРПОУ 31253873) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 175119,87 грн. суму основного боргу, 4346,45 грн. пені, 17008,95 грн. 15% річних, 9089,70 грн. штрафу, а також судовий збір у розмірі 4111,29грн. та 1000грн. витрати на правову допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено: 22.05.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.