Рішення

від 29.10.2007 по справі 2-99/07

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

                                                                                                                                                                                Справа № 2-99/07

                          РІШЕННЯ

               ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 жовтня    2007 

року                                                                                                 м.

Білогірськ

                  Білогірський районний суд

Автономної Республіки Крим  у складі:

                      головуючого              - 

судді      Куртлушаєва  М.І.

                      при

секретарі                             -

Ібраімовій М.Ф.,

за участю:   

                      позивача   -                             ОСОБА_1

                      представника   позивача 

-     ОСОБА_2

                      представника  відповідача -   Абибулаєва 

Наримана Мустафайовича

                       представника  третьої особи-Нефедової Тетяни  Володимирівни

                       представника  третьої особи -Нагуляк  В.А.

         розглянувши   цивільну 

справу  за позовом  ОСОБА_1 до 

ДКСП ім. Чапаєва  ВАТ

„Керченський  металургійний

комбінат”,  треті  особи: 

Фонд соціального  страхування  від 

нещасних  випадків,  Управління 

праці та соціального захисту 

населення у Білогірському районі, про  

визнання  актів  форми 

Н 5  (розслідування  нещасного випадку), НТ -  недійсними, визнання відмови  в складанні акту Н 1  незаконною, 

визнати  нещасний   випадок, який відбувся   - 27 липня 

2004 року   пов`язаним  з виробництвом та зобов`язати  скласти 

акт форми  Н-5 и форми Н-1,  як нещасний випадок, пов`язаний  з виробництвом.

ВСТАНОВИВ:

                     позивач  звернувся 

з  позовом  до  

ДКСП ім. Чапаєва  ВАТ

„Керченський  металургійний

комбінат”,  треті  особи: 

Фонд соціального  страхування  від 

нещасних  випадків,  Управління 

праці та соціального захисту 

населення у Білогірському районі, про  

визнання  актів  форми 

Н 5 ( розслідування  нещасного

випадку), НТ  недійсними, визнання

відмови  в складанні акту Н 1  незаконною, 

визнати  нещасний   випадок, який відбувся   - 27 липня 

2004 року   пов`язаним  з виробництвом та зобов`язати  скласти 

акт форми  Н-5 и форми Н-1,  як нещасний випадок, пов`язаний  з виробництвом. Свої   вимоги 

позивач мотивував тим, що згідно 

наказу № 2  від 05.05.1998

року  він 

перебував   в   трудових відносинах  з 

Дочерним колективним  сільськогосподарським

підприємством  імені   Чапаєва 

ВАТ „Керченський  металургійний

комбінат”. Працював   за спеціальністю

-   тракториста.  27 липня 

2004 року  він   отримав  

від бригадира  тракторно-рільничої

бригади наряд   на завантаження  соломи на закріпленому  за  ним

тракторі  МТЗ-80. На робоче місце  він повинен був прибути до 12 годин.  Приблизно о 11 годині  він 

виїхав від свого будинку    на

вул. Казахстанську    у  с. Чернопілля 

і поїхав  в напрямку роботи.

Проїхавши декілька метрів    відчув  несправність 

в ходовій частині трактора, 

зупинив  трактор   він  вийшов

з кабіни  і побачив виступаючу деталь

(палець) на навантажувачі  з правого

боку. Намагаючись  усунути  несправність  

почав  забивати  дану деталь молотком  правою рукою  

і у цей момент  під час удару  відлетів металевий осколок та потрапив  у  

ліве око,    травмировав  його.  В наслідок  

нещасного випадку  він

втратив  зір  лівого ока на сто відсотків, після чого -

04.05.2005 року  йому була   встановлена  

третя група інвалідності,  яка

пов'язана з трудовим каліцтвом. Згідно висновку 

комісії  МСЕК  м. Сімферополя  втрата професійної  працездатності  склала - 

45 %.  Комісія  з розслідування нещасних випадків   на виробництві  зробила помилковий  вивід про те, що   причиною 

нещасного  випадку,   є  те,

що він  зберігав трактор  у себе удома, а не на тракторному стані,  підтвердивши при цьому те, що  27 липня 2007 року  він  

дійсно отримав  наряд  і слідував на роботу.  Йому 

було  відмовлено у виплаті  щомісячної допомоги і страхових виплат  з урахуванням 

ступеня  втрати працездатності.

                   У судовому засіданні   позивач та його представник  позовні вимоги підтвердили  у повному обсязі,  просили позов задовольнити, а також доповнив,

що  всі трактористи  зберігали 

трактори закріплені за ними  по

місцю свого проживання зі  згоди

директора, оскільки  на території

підприємства  деталі та механізми  сільгосптехніки  розкрадали.

               Представник  відповідача - ДКСП  ім. Чапаєва  

у  судовому засіданні позовні

вимоги не визнав та пояснив суду, що після 

цього випадку  у той же день був

складений акт  розслідування нещасного

випадку  по формі  Н-5. Згідно 

вказаного акту, комісія  дійшла

висновку про те, що нещасний випадок  не

зв`язаний  с виробництвом. На підставі

акту  Н-5,  був складений - 11 серпня 2004 року  акт № 1 по формі  НТ 

про  нещасний випадок  невиробничого характеру.  Підстав для 

складання акту по формі  Н- 1  (виробничий травматизм) немає,  оскільки  

ОСОБА_1  не довів, що  нещасний випадок мав місце  саме під час виконання  трудових обов`язків.

             Представник третьої особи -  Фонду соціального  страхування від нещасного випадку  на виробництві  та професійних захворювань України у судовому

засіданні   позовні вимоги не визнав,

просив суд у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що  існуючи акти були складені правомірно  при повному 

та об`єктивному  розслідуванні обставин

нещасного випадку, оскільки яких-небудь слідів ремонту  трактора 

виявлено не було, а причиною нещасного випадку  є те, що позивач порушуючи  наказ по підприємству   зберігав трактор по місцю свого проживання.

Факт травмування  лівого ока  позивача 

саме  під час виконання  трудових обов'язків  свого підтвердження не знайшов. Окрім

цього  директор підприємства  - ОСОБА_6 

виступаючи в якості  представника  заявив, що згідно наказу  по підприємству  трактористам було заборонено  зберігати  

техніку  у нічний час доби  за місцем 

свого проживання, однак знаючи 

про порушення цього наказу 

водіями-трактористами  він  ніяких 

мір не приймав за виключенням  усного

попередження.

              Представник третьої особи -  Управління 

з охорони  труда та соціального

захисту  населення  при Білогірської  районної 

державної  адміністрації  у судовому засіданні  правову позицію  відповидача підтримав. У задоволенні позову

просив відмовити.

             Допитаний в якості свідка  - 

ОСОБА_3у судовому засіданні пояснив, що 

у той час він працював бригадиром 

Того дня у зв'язку з  отриманням

замовлення на  покупку соломи   він 

доручив     ОСОБА_1    виконати 

необхідні роботи на тракторі  для

чого передав йому наряд  та  паливо. Дізнавшись про нещасний випадок  він виїхав на місце події на вул.

Казахстанську, щоб перевезти  трактор,

тоді він побачив, що    на капоті лежало монтіровка  і дві втулки. 

Трактор  ОСОБА_1зберігав удома,

оскільки у них так було заведено з давніх пір.

              Заслухавши   позивача та його представника,  відповідача, третіх осіб,  пояснення свідка, суд дійшов висновку  про те, що 

позов  підлягає частковому

задоволенню   по наступних підставах.

            Судом

було встановлено, що  ОСОБА_1 та ДКСП ім.

Чапаєва  ВАТ „Керченський  металургійний комбінат” перебували  у трудових відносинах  з 05 травня 1998 року. Позивач працював за

спеціальністю - тракториста. 27 липня 2007 року 

він   отримав   від бригадира  тракторно-рільничої бригади - ОСОБА_3

наряд   на  завантаження 

соломи на закріпленому  за  ним тракторі 

МТЗ-80. На робоче місце  він

повинен був прибути до 12 годин. 

Приблизно о 11 годині  він  виїхав свого будинку   на вул. Казахстанську    у  с.

Чернопілля  і поїхав  в напрямку роботи. Проїхавши декілька

метрів    відчув  несправність 

в ходовій частині трактора, зупинившись  

він  вийшов з кабіни  і побачив виступаючу деталь (палець) на

навантажувачі  з правого боку.

Намагаючись  усунути  несправність  

почав  забивати  дану деталь молотком  правою рукою  

і у цей момент  під час удару  відлетів металевий осколок та потрапив  у  

ліве око,    травмировав  його.  В наслідок  

нещасного випадку  він

втратив  зір  лівого ока на сто відсотків, після чого -

04.05.2005 року  йому була   встановлена  

третя група інвалідності,  яка

пов'язана з трудовим каліцтвом. Згідно висновку 

комісії  МСЕК  м. Сімферополя  втрата професійної  працездатності  склала - 

45 %.    В день даної події   на підприємстві була створена  комісія по 

розгляду  нещасних випадків,

нею   був 

складений акт  за формою  Н-5, 

зі змісту якого  убачається, що

місцем події є - „праве узбіччя з боку об'їзної 

дороги  перед в'їздом до

двору  будинку  ОСОБА_1”, а обставини  були викладені наступним чином: „при

забиванні молотком  „пальця”, що

з`єднує  шарнірну  раму 

навантажувача,  ОСОБА_1  відчув 

удар  в ліве око”. На  підставі 

зазначеного акту та 

проведеного  розслідування  комісія 

дійшла висновку про те, що  

нещасний випадок  носить

невиробничий  характер   та склали 

акт форми НТ від 11 серпня  2007

року, обгрунтовує  це тим,  що   на

тракторі  МТЗ-80  не було виявлено  слідів ремонту, всі  запасні 

частини  механізму були  на місці, інструмент  справний 

та без слідів сколов,  окрім цього

було встановлено  порушення наказу № 57

від 06 жовтня 2003 року „Про заборону 

зберігання техніки  удома”    з боку позивача.  

                  При таких обставинах  суд даючи правову оцінку  діям 

позивача  не може погодитись  з висновком  комісії 

по розгляду нещасних випадків, оскільки вважає їх   необ`єктивними та неправильними.  Отже,  

на думку суду  при розслідуванні

зазначенного нещасного випадку 

необхідно  було проаналізувати пояснення

встановлених оцевидцив,  а саме:   Таки ОСОБА_4 таОСОБА_5, які цілком  збігаються 

з поясненнями  позивача про  час, місце та обставини події, чого  комісією зроблено не було. Не були

враховані  також і пояснення  очевидця 

- ОСОБА_3,  якій  будучи допитаний у судовому засіданні  в якості свідка  підтвердив той факт, що  саме 

він працюючи  бригадиром  тракторно-рільничої бригади 27 липня 2004

року  о 

9 годині     доручив ОСОБА_1   прибути 

на роботу  до 12 годин  з метою завантаження соломи, залишились  також 

без уваги й пояснення ОСОБА_3 в частині   виявлення слідів ремонту  трактора  

коли він виїхав  на місце події, а

саме - „на капоті знаходились  монтіровка

та  дві 

втулки. Зазначені  обставини   спростовують 

висновок комісії   й навпаки  підтверджують   саме 

той факт, що  ОСОБА_1  під час нещасного випадку, виконував

свої  трудові обов`язки.   Щодо 

доводів  відповідача відносно  порушення 

наказу  № 57 від 06 жовтня 2003

року „Про заборону  зберігання техніки  удома”   

з боку позивача,  то на думку

суду  наявність цього документу

безпідставно   використовується

відповідачем  як  причина 

нещасного випадку з метою  

ухилення від  сплати  страхових виплат, оскільки  було встановлено, що керівником  підприємства 

фактично  була дана згода  на це, оскільки  ніяких 

перешкод по зберіганню    техніки  удома, 

він  маючи достатньо

повноважень,   не  чинив. 

 Згідно 

висновку  експерта № 54  від 11 квітня 2007 року   - 

внаслідок  травми, яка мала місце

- 27 липня 2004 року  ОСОБА_1  заподіяні 

наступні  пошкодження:

проникаюче  поранення рогівки лівого

ока.  Стійку втрату  професійної працездатності у розмірі 45

відсотків    у ОСОБА_1   необхідно враховувати  з  22

листопада 2004 року, безстроково.

У

відповідності до ст. 153 КЗпП України - забезпечення   безпечних 

і  нешкідливих  умов 

праці покладається  на власника

або уповноважений ним  орган.  Умови праці на робочому місце , безпека

технологічних    процесів, машин,

механізмів, устаткування  та

інших  засобів  виробництва, стан  засобів 

колективного  та

індивідуального  захисту, що

використовуються  працівником  повинні 

відповідати  вимогам  нормативних 

актів про охорону праці.

            Вимоги позивача  про зобов`язання акт форми 

Н-5 и форми Н-1,  як нещасний

випадок, пов`язаний  з виробництвом на

думку суду  невірно викладені, тому що

у   разі незаконної  відмови власника скласти акт про нещасний

випадок,  необхідно  керуватися правовим звичаєм, зокрема, судовою

практикою, що склалася при вирішенні справ зазначеної категорії. Відповідно до

правової позиції судової колегії у цивільних справах Верховного Суду України,

викладеної у  книзі „Застосування судами

цивільного і цивільного процесуального законодавства” за загальною редакцією

Шевчука П.І. (Видавничий дім, К., 2002), 

що згідно зі ст. 7 ЦК України є правовим звичаєм, який не суперечить чинному

законодавству України, у резолютивній частині рішення суд визнає безпідставною

відмову власника скласти акт про нещасний випадок, і згідно з вимогами

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,

професійних захворювань і аварій на виробництві щодо змісту акта про нещасний

випадок має зазначити: коли, де, який, унаслідок чого і з чиєї вини мав місце

нещасний випадок із позивачем.

    З урахуванням

викладеного та фактичних обставин справи суд вважає, що слідує   визнати 

безпідставною відмову 

Дочернего  колективного   сільськогосподарського  підприємства  

імені   Чапаєва  ВАТ „Керченський  металургійний комбінат”   у складанні акту про нещасний випадок на

виробництві форми Н-1.

            Судом  встановлено, що 27 липня 2004 року, о 11

годині 30 хвилин,  водії  трактора 

МТЗ 80  Дочернего  колективного  

сільськогосподарського 

підприємства   імені   Чапаєва 

ВАТ „Керченський  металургійний

комбінат”    - ОСОБА_1, виконуючи трудові

обов'язки згідно з трудовим договором, внаслідок того, що намагаючись  усунути 

несправність  в ходовій частині

трактора при забиванні   виступаючій  деталі 

пошкодив ліве око   металевим  уламком, який відлетів при ударі,   за адресою: АР Крим,  Білогірський 

район с. Чернопілля  вул.

Казахстанська, отримав виробничу травму -“проникаюче  поранення рогівки лівого ока”. Нещасний

випадок стався з вини підприємства в особі Дочернего  колективного  

сільськогосподарського 

підприємства   імені   Чапаєва 

ВАТ „Керченський  металургійний

комбінат”

                    Що ж стосується  вимог 

позивача  про скасування акту

форми Н-5, то на думку суду вони 

необґрунтовані    та

підлягають   залишенню без задоволення,

оскільки  згідно    положення про  порядок розслідування та ведення обліку  нещасних випадків, професійних захворювань

і  аварій на виробництві, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України  

від 21 серпня 2001 р. N 1094 - акт 

форми Н-5  складається  з метою 

встановлення  обставин  події, а   

про характер   нещасного

випадку  може  свідчить лише   акт 

форми Н 1 або  НТ.

                 Враховуючи  викладене 

та керуючись  ст. 153 КЗпП

України,  Закону України „Про охорону  праці”, Закону України  „Про загальнообов`язкове страхування від

нещасних випадків на виробництві  та

професійних захворювань, які спричинили 

зменшення  працездатності”,

Положення про  порядок розслідування та

ведення обліку  нещасних випадків,

професійних захворювань і  аварій на

виробництві, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України   від 21 серпня 2001 р. N 1094 ст.ст. 10,11,60,

212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

                  позов задовольнити частково.

             Визнати акт № 1  форми 

НТ „Про нещасний випадок невиробничого характеру”, складений - 11 серпня

2004 року  Дочерним колективним  сільськогосподарським підприємством  імені  

Чапаєва  ВАТ „Керченський  металургійний комбінат” - незаконним.

            Визнати безпідставною відмову  Дочернего 

колективного  

сільськогосподарського  підприємства   імені  

Чапаєва  ВАТ „Керченський  металургійний комбінат”   у складанні акту форми Н-1.

            Встановити, що 27 липня 2004 року,

о 11 годині 30 хвилин,  водії  трактора 

МТЗ 80  Дочернего  колективного  

сільськогосподарського 

підприємства   імені   Чапаєва 

ВАТ „Керченський  металургійний

комбінат”    - ОСОБА_1, виконуючи трудові

обов'язки згідно з трудовим договором, внаслідок того, що намагаючись  усунути 

несправність  в ходовій частині

трактора при забиванні   виступаючій  деталі 

пошкодив ліве око   металевим  уламком, який відлетів при ударі,   за адресою: АР Крим,  Білогірський 

район с. Чернопілля  вул.

Казахстанська, отримав виробничу травму -“проникаюче  поранення рогівки лівого ока”. Нещасний

випадок стався з вини підприємства в особі Дочернего  колективного  

сільськогосподарського 

підприємства   імені   Чапаєва 

ВАТ „Керченський  металургійний

комбінат”.

                           В решті вимог  відмовити.

               Рішення може бути оскаржене шляхом подання

заяви про оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня

його проголошення.

               Апеляційна скарга може бути

подана до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом двадцяти  днів після подання заяви про оскарження через

Білогірський районний суд.

               Рішення набирає законної сили

після закінчення строку на його оскарження.

 Головуючий: п/п З оригіналом згідно.

 Рішення не набрало законної сили.

Суддя Білогірського районного суду

Автонмної Республіки Крим                                                                М.І.    Куртлушаєв