Ухвала

від 27.05.2015 по справі 755/4125/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4125/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про приведення виконавчого документу у відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження" по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю,

встановив:

15.04.2015 року в процесі розгляду вказаної справи Дніпровським районним судом м. Києва було винесено ухвалу, якою витребувано у ТОВ "Хеламін-Інвікта", місце реєстрації: 04073, м. Київ, проспект Московський, 8, корп. 7, ЄДРПОУ 33230067, документи та інформація, яка необхідна, на думку позивача, для розгляду справи по суті спору. Дана ухвала для її виконання стороною позивача пред'явлена до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві. 28.04.2015 року головний державний виконавець ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Коваль В.В. виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. У постанові послався на ст.ст. 18, 32, 75 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з чим ОСОБА_1 просить привести виконавчого документу - ухвалу суду про витребування доказів у відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутність даних стягувача - ПІБ (найменування), ідентифікаційний код (ЄДРПОУ), адреса реєстрації або проживання; відсутність строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та дата набрання рішення законної сили; наявність примусової дії.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю.

У зв'язку з неможливістю отримання самостійно докази по справі, на підставі ст. 137 ЦПК України, стороною позивача в судовому засідання 15.04.2015 року було заявлено клопотання щодо постановлення ухвали про витребування у ТОВ "Хеламін-Інвікта" відповідних документів та інформації. Дане клопотання судом було задоволено, та постановлено відповідну ухвалу.

22.04.2015 року хвала про витребування доказів від 15.04.2015 року стороною позивача була пред'явлена для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва.

28.04.2015 року головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа). Підставою відмови зазначив невідповідність ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутні дані стосовно стягувача - ПІБ (Найменування), ідентифікаційний код (ЄДРПОУ), адреса реєстрації або проживання; відсутній строк пред'явлення виконавчого документу до виконання та дата набрання рішення законної сили. Крім того, відповідно до ст.ст. 32, 75 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі має бути передбачена примусова дія, за якою з боржника можливо стягнути кошти, майно або боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено виконання рішень судів про витребування документів або інформації. Вказана дія не має примусового характеру та не відносить до компетенції органів виконавчої служби.

У зв'язку з викладеними обґрунтуваннями державного виконавця Проша С.В. просить суд привести виконавчий документ - ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2015 року у цивільній справі у відповідність вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог щодо витребування доказів.

Заява про витребовування доказів вирішується ухвалою суду, в якій викладається запит про витребування відповідних доказів. Суд може витребувати докази у будь-яких громадян, органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, незалежно від місця їх знаходження, участі чи неучасті у справі.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України встановлено обов'язок для усіх без винятку осіб, яким адресовано запит про витребування доказу про надання відповіді або про неможливість із зазначенням причин подати доказ. Особи, до яких суд звернувся із запитом про витребовування доказів, зобов'язані виконати рішення суду. Згідно із ст. 14 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, і за її межами, у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на які надана Верховною Радою.

Згідно зі ст. 382 КК України умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається Законом.

Тобто, ст. 137 ЦПК регулює питання щодо розгляду, виконання та відповідальності за невиконання рішення суду про витребування доказів.

Відповідно до ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали; рішення; постанови. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Підлягають примусовому виконанню ухвали суду у випадках, передбачених законом, які за змістом характеризуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема, про забезпечення позову, про поворот виконання рішення суду, про затвердження мирової угоди та інші. Ухвала про витребування доказів не є виконавчим документом, і до неї не застосовуються вимоги ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Дана ухвала є процесуальним документом, яким суд зобов'язує особу надати на його вимогу відповідні докази.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 14, 137, 208, 210, 219, 293, 294, ЦПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про приведення виконавчого документу у відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження" по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: