Ухвала

від 28.05.2015 по справі 910/8900/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 травня 2015 року Справа № 910/8900/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Корнілової Ж.О., Цвігун В.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "НВО Сінепс-Інвест" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі№910/8900/14 за позовомПАТ "Укрсиббанк" доТОВ "НВО Сінепс-Інвест" про стягнення 126155,89 грн. надлишково сплачених коштів встановив:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.111 5 та ч.ч.1,2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Проте, всупереч вимог п.4 ч.1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга містить лише загальні посилання на норму процесуального права без зазначення того, в чому саме полягає її порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій. При цьому, подана касаційна скарга навіть не містить посилань на норми матеріального права (ст.ст.257,261,526,530,629 ЦК України), які безпосередньо застосовано судами при вирішенні даного спору, в скарзі не зазначено, в чому саме полягає їх порушення і яким чином таке порушення вплинуло на прийняття постанови.

Натомість зміст касаційної скарги заявника стосується до викладення обставин справи, аналізу наявних у справі доказів (листування сторін з грудня 2009р. по березень 2010р. ) , посилань на неналежну оцінку судами доказів (висновок судової експертизи від 31.07.2013) та на недоведеність існування поважних причин пропуску позовної давності, тобто, скарга зводиться виключно до наведення заперечень щодо оцінки судом доказів по справі.

Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення. Разом з тим, згідно з ч.3 ст.111 3 ГПК України заявник, усунувши допущені процесуальні недоліки, не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу.

Враховуючи наведене і керуючись ст.86 та п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "НВО Сінепс-Інвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі №910/8900/14 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду м.Києва.

Судді: В.Овечкін

Ж.Корнілова

В.Цвігун