Рішення

від 25.05.2015 по справі 907/351/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.2015 Справа № 907/351/15

За позовом Приватного акціонерного товариства „Закарпатське племпідприємство" с. Шенборн Мукачівський район

до Фермерського господарства „Ростока", с. Нижня Апша Тячівський район

про відшкодування завданих збитків 11 893,28 грн.,

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Позивача - не з'явився;

Відповідача - Опріш Д.Д., керівник фермерського господарства;

СУТЬ СПОРУ: Приватним акціонерним товариством „Закарпатське племпідприємство", с. Шенборн Мукачівський район заявлено позов до Фермерського господарства „Ростока", с. Нижня Апша Тячівський район про відшкодування завданих збитків 11 893,28 грн.

Позовні вимог мотивовано тим, що 27.01.2015 та 31.01.2015 року внаслідок неналежного догляду відповідачем за великою рогатою худобою, остання випасалася та виточила посіви озимої пшениці на полях №4 та №5 х. Чікош-Горонда, Берегівського району, які належать позивачу, чим згідно узгоджених управлінням АПР Берегівського району актів відповідачем було нанесено господарству збитків на загальну суму 11 893,28 грн.

У ході судового розгляду, уповноважений представник позивача просив заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, покликаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи та долученими до справи додатковими матеріалами та доказами, зокрема на підтверджуючі документи щодо понесення підприємством фактичних витрат на обробіток полів та посів озимої пшениці.

Відповідач в особі директора ФГ "Ростока" проти позову заперечує в повному обсязі та вважає його безпідставним. Зокрема стверджує, що саме ті корови, які витоптали посіви не належать ФГ, а його родичу, тому ФГ "Ростока" є неналежним відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії І-ЗК №001429 від 29.12.1995 року, у постійному користуванні позивача перебуває земельна ділянка загальною площею 246,5 га. (а.с. 8-13).

У вище наведений масив землі входять поля №4 та №5 х. Чікош-Горонда, Берегівського району, які господарством було засіяно озимою пшеницею "Сонечко" та "Смуглянка".

Позивач стверджує, що відповідач - ФГ "Ростока", випасаючи худобу на землях Гатянської сільської ради Берегівського району (з дозволу ТОВ „Наташа Агро"), через неналежний догляд за великою рогатою худобою 27.01.2015 року та 31.01.2015 року допустив випасання та витолочення коровами 35% посівів озимої пшениці на загальній площі 4,5 га. У підтвердження вказаних обставин та зазначеного факту, покликається на долучені до матеріалів справи комісійні акти № 1 від 28.01.2015 року, №2 від 31.01.2015 року огляду поля та визначення розмірів нанесених збитків, внаслідок пошкодження посівів озимої пшениці великою рогатою худобою, з дорученням фото таблиць, викопіровки місцевості об'єкту нанесених збитків, складених за участі уповноважених представників органів місцевого самоврядування, позивача, відповідача (відмовився від підпису) та погоджених управлінням АПР Брегівської РДА (а.с. 14-22). Як вбачається з вказаних актів загальна площа ділянки, яка пошкоджена великою рогатою худобою складає 4,5 га. При цьому, комісією констатовано, що посіви озимої пшениці, що знаходяться в стадії кущення було витоптано та випасено великою рогатою худобою в розмірі 35% посівів на пошкодженій ділянці, чим нанесено збитки ПАТ „Закарпатське племпідприємство" на загальну суму 11 930,61 грн., які складаються з фактичних збитків (витрати понесені на посів озимої пшениці - внесення мінеральних добрив, вартість насіння посіяної озимої пшениці, паливно-мастильні матеріали, оплата праці, та загально виробничі затрати) в сумі 6 188,40 грн. (а.с. 52-68), решта заявленої до стягнення суми визначена позивачем, як упущена вигода від очікуваного урожаю. Надалі вищевказані обставини та розмір понесених збитків було також підтверджено і уповноваженою комісією райдержадміністрацій Берегівського та Мукачівського районів, акт від 18.02.2015 року (а.с. 29-34).

Зазначені обставини підтверджуються також і матеріалами проведених Бергівським РВ УМВС України в Закарпатській області перевірок за заявами позивача, узгодженим актом повернення саме відповідачу ВРХ затриманої на полях позивача (а.с. 23, 25-26), якими встановлено, що громадянин Оприш Д.Д. (голова ФГ „Ростока") випасаючи худобу на землях Гатянської сільської ради Берегівського району (з дозволу ТОВ „Наташа Агро"), через неналежний догляд за великою рогатою худобою 27.01.2015 року та 31.01.2015 року допустив випасання та витолочення коровами 35% посівів озимої пшениці на загальній площі 4,5 га. чим нанесено збитки ПАТ „Закарпатське племпідприємство".

У ході судового розгляду, вищезазначені обставини відповідачем в установленому порядку не спростовувались та не заперечувались.

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів являється відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ст. 22 цього ж Кодексу передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Аналогічні приписи встановлені законодавцем і в положеннях статті 225 ГК України, так до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою .

Виходячи з положень статей глави 82 Цивільного кодексу України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що, в свою чергу, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. Зобов'язання, що регулюються нормами даної глави відносяться до числа позадоговірних, тобто суб'єкти даних правовідносин не перебувають у будь-яких договірних відношеннях. Отже, зобов'язанням із заподіяння шкоди (деліктне зобов'язання ) є зобов'язання в силу якого особа, яка заподіяла майнову шкоду іншій особі (громадянину, організації), зобов'язано дану шкоду відшкодувати.

За загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У даному випадку, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд констатує наявність складу цивільного правопорушення: а саме завдання позивачу реальних збитків , через пошкодження посівів озимої пшениці, внаслідок неналежного догляду відповідачем за великою рогатою худобою; порушення права позивача; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими збитками, наявність винної поведінки відповідача, а тому заявлені позивачем та підтвердженні уповноваженими органами влади фактичні (реальні) збитки (витрати понесені на посів пошкодженої озимої пшениці - внесення мінеральних добрив, вартість насіння посіяної озимої пшениці, паливно-мастильні матеріали, оплата праці та загально виробничі затрати) в сумі 6 188,40 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Решта суми заявлених збитків (упущена вигода) до задоволення не підлягає, оскільки ПАТ „Закарпатське племпідприємство" не доведено належними і допустимими доказами, що гарантовано отримала би заявлену суму упущеної вигоди у разі, якщо б відповідачем не нанесено зазначених збитків.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 6 188,40 грн. понесених збитків. У задоволенні решти суми позовних вимог слід відмовити.

Доводи відповідача викладені у письмових запереченнях на позов не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 950,04 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Фермерського господарства „Ростока", вул. Шевченка,11 с. Нижня Апша Тячівський район, Закарпатська область,90571 (код ЄДРПОУ 13597301) на користь Приватного акціонерного товариства „Закарпатське племпідприємство" вул. Мукачівська, б. 2, с. Шенборн, Мукачівський район, Закарпатьска область, 89670, (код ЄДРПОУ 00725005) суму 6 188 (Шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 40 коп., та суму 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 04 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти заявленої суми позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2015 року.

Суддя В.Кривка