Рішення

від 14.05.2015 по справі 910/11080/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015Справа №910/11080/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд», м.Київ, ЄДРПОУ 31111150

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард», м.Київ, ЄДРПОУ 36050246

про стягнення 107 554,84 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Дубовський П.В. - по дов.

від відповідача: Стамбула О.М. - по дов.

Згідно з приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях 05.04.2015р., 13.05.2015р. та 14.05.2015р. оголошувались перерви.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» про стягнення 74 813 грн.

22.07.2014р. до господарського суду м.Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд», в якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 107 936,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» умов договору б/н від 17.06.2010р. оренди нежитлових приміщень в частині внесення орендних платежів у розмірі та строки, що визначені умовами укладеного між сторонами правочину.

Рішенням від 23.09.2014р. господарського суду м.Києва по справі №910/11080/14 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» про стягнення 107 936,13 грн. (з урахуванням заяви без номеру та дати, що надійшла до суду 22.07.2014р., про збільшення позовних вимог), а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Асгард» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» основну заборгованість по орендній платі в розмірі 66 485,45 грн., компенсаційні платежі в розмірі 811, 76 грн., штраф в розмірі 40 638, 91 грн., а також 1 827 грн. судового збору.

Постановою від 09.12.2014р. Київського апеляційного господарського суду рішення від 23.09.2014р. господарського суду міста Києва скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 19.02.2015р. Вищого господарського суду України постанову від 09.12.2014р. Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення від 23.09.2014р. господарського суду м.Києва та постанову від 09.12.2014р. Київського апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції наголосив, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано дійсних обставин стосовно періоду заборгованості по орендній платі та іншим платежам, можливості доступу орендаря до користування приміщеннями, а також наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань з внесення орендних платежів. Вищим господарським судом України наголошено, що під час нового розгляду справи господарським судом м.Києва повинно бути встановлено чи мало дійсно Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» можливість користуватись об'єктом нерухомого майна у спірний період та чи мали місце форс-мажорні обставини, як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань перед позивачем.

Під час нового розгляду справи позивачем було подано заяву без номеру та дати, що надійшла до господарського суду 25.03.2015р., в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» просило стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 17.06.2010р. оренди нежитлових приміщень в сумі 107 453,50 грн.

14.05.2015р. до господарського суду м.Києва надійшла заява позивача б/н від 14.05.2015р., за змістом якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 107 554,84 грн., з яких основний борг в сумі 66 104,17 грн., заборгованість зі сплати комунальних платежів в розмірі 811,76 грн. та штраф в сумі 40 638,91 грн.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява б/н від 14.05.2015р. позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України та підтримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» у судовому засіданні 14.05.2015р., остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги, викладені в останній.

Обґрунтовуючи остаточні позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» посилалось на порушення відповідачем умов договору б/н від 17.06.2010р. оренди нежитлових приміщень в частині внесення орендних платежів та плати за комунальні послуги у період з грудня 2013р. по липень 2014р.

Відповідач під час нового розгляду справи проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» заперечив, зокрема, у поясненнях б/н від 08.04.2015р. та у судових засіданнях 08.04.2015р., 22.04.2015р., 13.05.2015р. та 14.05.2015р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» зазначено, що користування у спірний період нежитловим приміщенням, отриманим на підставі договору б/н від 17.06.2010р., не вбачалось можливим оскільки приписом б/н від 25.12.2013р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було заборонено експлуатацію приміщення, саме через яке здійснювався доступ до об'єкту, переданого у користування за спірним правочином. До того ж, за твердженнями відповідача, події, що відбувались у м.Києві з грудня 2013р. на майдані Незалежності унеможливлювали використання отриманого в оренду майна. Отже, на думку відповідача, вказані обставини свідчать про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» обов'язку з внесення орендної плати та комунальних платежів за договором б/н від 17.06.2010р. оренди нежитлових приміщень у період з грудня 2013р. по липень 2014р.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, приймаючи до уваги строки розгляду справи, передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» (орендар) було укладено договір б/н оренди нежитлових приміщень, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар отримує у строкове платне користування нежилі приміщення, які належать орендодавцю на праві власності за договором купівлі-продажу від 07.02.2007р.

Згідно з п.2.1 договору б/н від 17.06.2010р. об'єкт оренди розташований за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), підвал - приміщення з №1 по №3 та з №6 по №9 групи приміщень №170 загальною площею 44,7 кв.м.

Об'єкт оренди буде використовуватись орендарем виключно для кафе «Чайкоф» (п.1.2 договору б/н від 17.06.2010р.).

Строк оренди встановлюється з дня підписання сторонами акту №1 приймання та передачі об'єкта оренди, прикладеного до договору як додаток №1, який становить невід'ємну частину договору, і до 30.04.2015р. (п.3.1 договору б/н від 17.06.2010р.).

У п.4.1 спірного правочину зазначено, що за користування об'єктом оренди протягом 1 місяця орендар сплачує на користь орендодавця суму, що складає еквівалент 1157,62 доларам США.

Контрагенти погодили, що розмір щомісячної орендної плати, починаючи з 01.05.2014р. по 30.04.2015р., буде становити еквівалент 1215,51 доларам США (п.4.3.1 договору б/н від 17.06.2010р.).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм статей 759 - 786 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір б/н від 17.06.2010р. як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з оренди нерухомого майна.

За приписами ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

За умовами п.5.1 договору б/н від 17.06.2010р. орендодавець передає в тимчасове платне користування об'єкт оренди орендарю в момент підписання акту №1 передачі та приймання об'єкту оренди. В акті фіксується стан, в якому передається об'єкт оренди.

Акт приймання передачі нежитлових приміщень підписується сторонами не пізніше 15.06.2013р. (п.5.2 договору б/н від 17.06.2010р.).

Як свідчать матеріали справи, 15.06.2013р. орендодавцем було передано, а орендарем прийнято у користування об'єкт оренди, а саме нежитлові приміщення загальною площею 44,7 м.кв, що розташовані за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А). У наведеному акті контрагенти зазначили, що об'єкт оренди передається у задовільному технічному та санітарному стані, який забезпечує його нормальну експлуатацію, зовнішній вигляд об'єкта задовільний.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» було належним чином виконано свій обов'язок з передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» на підставі договору б/н від 17.06.2010р. нежилого приміщення в оренду.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.762 вказаного нормативно-правового акту за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказувалось вище, у п.4.1 спірного правочину зазначено, що за користування об'єктом оренди протягом 1 місяця орендар сплачує на користь орендодавця суму, що складає еквівалент 1157,62 доларам США.

У додатковій угоді б/н від 12.06.2013р. сторонами визначено розмір орендної плати за період з 15.07.2013р. по 14.07.2013р. на рівні 500 грн.

Плата за користування об'єктом оренди за період з 15.07.2013р. по 14.08.2013р. становить 500 грн. (п.1 додаткової угоди б/н від 12.07.2013р. до договору б/н від 17.06.2010р.).

12.08.2013р. контрагентами було укладено додаткову угоду до договору б/н від 17.06.2010р., в якій погоджено, що плата за користування об'єктом оренди у період з 15.08.2013р. по 14.09.2013р. становить 500 грн.

Додатковою угодою б/н від 12.09.2013р. до спірного правочину сторони встановили орендну плату за період з 15.09.2013р. по 14.10.2013р. у розмірі 500 грн.

Контрагенти погодили, що розмір щомісячної орендної плати, починаючи з 01.05.2014р. по 30.04.2015р., буде становити еквівалент 1215,51 доларам США (п.4.3.1 договору б/н від 17.06.2010р.).

До моменту передачі орендодавцем орендарю об'єкта оренди (не пізніше 15.06.2013р.) орендар сплачує на користь орендодавця авансовий платіж в розмірі двохмісячної орендної плати, передбаченої правочином за перший і останній місяць дії договору.

У подальшому орендна плата нараховується орендодавцем та сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності останнього (п.4.1.2 договору б/н від 17.06.2010р.).

За умовами п.4.2 укладеного між сторонами правочину орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі, в гривнях по курсу Національного банку України на день здійснення платежу шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця передоплатою не пізніше 15 числа кожного календарного місяця, за який здійснюється платіж. При цьому, якщо на дату внесення орендарем орендної плати за цим договором курс гривні по відношенню до долара США буде перевищувати 9 грн. за один долар США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, тимчасово строком до трьох місяців (включно) орендна плата буде сплачуватись орендарем із розрахунку 9 грн. за один долар США. Після закінчення такого тимчасового строку та зниження Національним банком України офіційного курсу гривні по відношенню до долара нижче рівня 9 грн. за один долар - оренда плата буде вноситись виходячи з встановленого Національним банком України офіційного курсу, при цьому, орендар має одночасно разом зі сплатою орендної плати за наступний період (місяць оренди) компенсувати орендодавцю різницю зі сплати орендної плати, яка виникла між сумою орендної плати за встановленим Національним банком України курсом гривні по відношенню до долара США у відповідному періоді та сплаченою орендарем платою протягом періоду, коли гривневий еквівалент одного долара США перевищував 9 грн. та орендар сплачував оренду плату з розрахунку 9 грн. за долар США.

На строк, який буде перевищувати три місяці (безперервно), орендна плата буде сплачуватись орендарем з розрахунку 9 грн. за один долар протягом цього строку. Проте, сторони домовились, що:

- орендар при сплаті орендної плати за четвертий місяць оренди, коли гривневий еквівалент перевищував 9 грн. за один долар США протягом тримісячного безпреривного строку, компенсує орендодавцю у будь-якому випадку різницю зі сплати орендної плати, яка виникла між сумою орендної плати за встановленим Національним банком України курсом гривні по відношенню до долару США протягом перших трьох місяців (включно), та сплаченою орендарем орендною платою протягом цього періоду;

- дана обставина є підставою для проведення між сторонами негайних переговорів щодо врегулювання умов договору, пов'язаних з подальшим користуванням орендарем об'єктом оренди.

Якщо у подальшому Національним банком України буде встановлено офіційний курс гривні по відношенню до долара США нижче рівня 9 грн., то орендна плата вноситься виходячи із встановленого Національним банком України офіційного курсу (п.4.2.1.2 договору б/н від 17.06.2010р.).

За умовами п.4.4 спірного правочину орендар, крім орендної плати, повинен компенсувати в повному обсязі та в обумовлений договором строк плату за землю (земельний податок), експлуатаційні витрати та витрати на комунальні послуги, якими орендар користується на об'єкті оренди (електроенергія, водопостачання, опалення, використання каналізаційних стоків, вивіз сміття, експлуатація інших систем забезпечення та інші послуги). Вказані витрати контрагентами розуміються як компенсаційні платежі.

Орендар здійснює оплату вартості електроенергії за розрахунковий період на умовах попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється орендарем до 12 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі повної вартості договірної величини споживання. Орендар протягом одного дня поточного розрахункового періоду здійснює орендодавцю повну оплату вартості електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді. Орендар протягом 20 календарних днів з дня отримання орендодавцем рахунку від постачальника електроенергії, здійснює повну оплату спожитої електричної енергії (п.4.4.1 договору б/н від 17.06.2010р.).

Як свідчать матеріали справи, з урахуванням умов розділу 4 укладеного між сторонами правочину позивачем було здійснено розрахунок орендної плати за період з грудня 2013р. по липень 2014р. Зокрема, орендна плата за грудень 2013р. становила 9252,86 грн., за січень 2014р. - 9252,86 грн., за лютий 9991,30 грн., за березень 2014р. - 10418,58 грн., за квітень 2014р. - 10 418,58 грн., за травень 2014р. - 10 939,59 грн., за червень - 10939,59 грн.

Господарським судом прийнято до уваги, що при передачі позивачем відповідачу об'єкту оренди, останнім було внесено гарантій платіж, який фактично при розрахунку заявленої до стягнення заборгованості було зараховано заявником в якості орендної плати за липень 2014р.

Одночасно, на підставі виставлених рахунків, позивачем було нараховано за спірний період комунальні платежі на загальну суму 811,76 грн., з розрахунку 101,47 грн. за один місяць.

Отже, враховуючи умови спірного правочину, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи рахунки на оплату комунальних платежів та те, що факт отримання наведених рахунків від орендодавця орендарем не заперечувався, господарський суд дійшов висновку, що строк внесення орендної плати та компенсації за комунальні послуги за період з грудня 2013р. по липень 2014р. настав.

Наразі, за твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» свій обов'язок з внесення орендної плати та комунальних платежів належним чином не виконано, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість з оплати оренди в сумі 66 104,17 грн. (з урахуванням часткової оплати за грудень 2013р.) та по комунальним платежам сумі 811,76 грн.

Проте, за висновками суду, заявлення позивачем до стягнення комунального платежу за грудень 2013р. є безпідставним, оскільки, як свідчать матеріали справи, компенсація за комунальні послуги за грудень 2013р. була перерахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» 16.12.2013р. в сумі 101,47 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача.

Твердження відповідача про відсутність у останнього обов'язку з внесення орендної плати у визначений позивачем період через неможливість здійснення користування приміщенням, оскільки у наведений період на Майдані незалежності у м.Києві відбувались загальновідомі події (обставини непереборної сили), суд вважає безпідставними та такими, що ніяким чином не нівелюють грошових зобов'язань останнього за договором б/н від 17.06.2010р. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

За приписами ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, відповідачем повинно бути доведено наявність обставин, які унеможливлювали користування орендарем об'єктом оренди у спірний період.

Частиною 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд зазначає, загальновідомість обставин полягає у тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію у певній місцевості. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 23.05.2012р. Вищого господарського суду України по справі №9пн/5014/124/2012(5/79пн/2011).

Дійсно, обставини, що мали місце на Майдані незалежності у м.Києві у період листопада 2013р. по лютий 2014р. є такими, що відомі широкому загалу та, в тому числі, суду.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» не представлено до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів того, що вказані події перешкоджали доступу відповідача до нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), підвал - приміщення з №1 по №3 та з №6 по №9 групи приміщень №170 загальною площею 44,7 кв.м.

Одночасно, слід зазначити, що у відповідності до ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, в тому числі, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Під форс-мажорними обставинами у наведеному нормативно-правовому акті розуміються надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 ст.14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, за висновками суду, у разі наявності відповідних обставин, зокрема, подій на Майдані незалежності у місті Києві, що дійсно перешкоджали б Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» здійснювати безпосереднє користування нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), підвал - приміщення з №1 по №3 та з №6 по №9 групи приміщень №170 загальною площею 44,7 кв.м, відповідач не був позбавлений права та можливості звернутись до відповідного органу з заявою про видачу сертифікату про такі обставини.

Проте, наразі, в матеріалах справи, належні та допустимі у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України докази звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» до Торгово-промислової палати України з відповідною заявою відсутні.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, на виконання обов'язкових при новому розгляді справи у відповідності до приписів ст.111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівок Вищого господарського суду України, ухвалою від 10.03.2015р. судом було зобов'язано Київську Торгово-промислову палату надати відомості щодо звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» з заявою про визнання форс-мажорними обставин, які мали місце у м.Києві на майдані Незалежності у період з 30.11.2013р. по 28.02.2014р.

На виконання вимог господарського суду м.Києва Київська Торгово-промислова палата України надала пояснення №1703-5/172 від 19.03.2015р., в якіх зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» з означеною вище заявою не зверталось, а отже, відповідний сертифікат про форс-мажорні обставини наведеному суб'єкту господарювання не видавався.

Таким чином, враховуючи наведене вище, у господарського суду відсутні підстави вважати, що події, які мали місце у наведений вище період у м.Києві на Майдані Незалежності спричинили неможливість доступу та користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» об'єктом оренди за договором б/н від 17.06.2010р., а саме нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), підвал - приміщення з №1 по №3 та з №6 по №9 групи приміщень №170, що свідчить про те, що заперечення відповідача у цій частині є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.

Стосовно тверджень відповідача про те, що користування у спірний період нежитловими приміщеннями, отриманими на підставі договору б/н від 17.06.2010р., не вбачалось можливим, оскільки приписом б/н від 25.12.2013р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було заборонено експлуатацію приміщення, саме через яке здійснювався доступ до об'єкту, переданого в оренду за спірним правочином, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, об'єктом оренди за договором б/н від 17.06.2010р. є нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), підвал - приміщення з №1 по №3 та з №6 по №9 групи приміщень №170.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» (суборендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір б/н суборенди нежитлових приміщень, згідно з п.1.1 якого орендар надає у користування суборендаря, а суборендар отримує у строкове платне користування нежилі приміщення.

За умовами п.2.1 договору б/н від 17.06.2010р. об'єкт суборенди, розташований за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А): перший поверх - приміщення з №1 по №3, з №5 по №9 (групи приміщень №192) площею 173,6 кв.м. (крім приміщення ГРЩ магазину - частина коридору №2 згідно експлікації плану БТІ загальною площею 2,5 кв.м); підвал - приміщення №4 та №5 (групи приміщень №170) площею144,3 кв.м (крім приміщення, де знаходиться водо точка - частина приміщення №5 згідно експлікації плану БТІ загальною площею 6,7 кв.м).

Об'єкт суборенди має загальну площу 317,9 кв.м (п.2.2 договору б/н від 17.06.2010р. суборенди нежитлових приміщень.

Вказане приміщення було передане відповідачу, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт б/н від 15.06.2013р. приймання та передачі об'єкта суборенди (додаток №1 до договору б/н від 15.06.2013р. суборенди нежитлових приміщень).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 25.12.2013р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Зоряне». Об'єктом будівництва, за яким здійснювалась перевірка, є приміщення кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у Печерському районі м.Києва, за результатами проведення якої складено відповідний акт.

За наслідками проведення означеної перевірки, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко І.О. та головним державним інспектором Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Панібратовим І.О. було видано припис б/н від 25.12.2013р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард», яким заборонено експлуатацію самовільно реконструйованого приміщення залу (приміщення №192-1 згідно технічного паспорту від 02.03.2007р. Бюро технічної інвентаризації) з 25.12.2013р. Наведений припис було обґрунтовано тим, що означене приміщення не відповідає технічному паспорту, виконаному 02.03.2007р. Київським міським бюро технічної інвентаризації, а саме в приміщенні зали (приміщення №192-1) самовільно влаштований без документів, які дають право на виконання будівельних робіт, другий рівень та сходи на нього за рахунок висоти приміщення та означені приміщення використовуються без прийняття їх в експлуатацію.

Наразі, за твердженнями відповідача, фактично те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було винесено означений припис та заборонено експлуатувати приміщення №192-1, розташоване по АДРЕСА_1 у Печерському районі м.Києва, призвело до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» не мало доступу до об'єкту оренди за договором б/н від 17.06.2010р. оренди нежитлових приміщень, оскільки фактично останній це підвал, а вхід до нього здійснювався через приміщення, розташоване на першому поверсі будівлі, орендоване у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на підставі договору б/н від 17.06.2010р. суборенди нежитлових приміщень.

У судовому засіданні 13.05.2015р. представником відповідача зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» реконструкцію наведеного приміщення не проводило, а отримало його у наведеному вище вигляді на підставі договору суборенди.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та на виконання вказівок Вищого господарського суду України, що наведені у постанові від 19.02.2015р. по справі №910/11080/14, судом ухвалою від 25.03.2015р. було викликано у судове засідання уповноваженого представника Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна» для надання пояснень щодо наявності технічної можливості входу у підвал - приміщення з №1-№3 та з №6 по №9 (групи приміщень №170), що знаходиться за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), без використання приміщення №192-1 у вказаному будинку; щодо того, чи є в будівлі по АДРЕСА_1 приміщення №192-1 (інвентаризаційна справа 9098).

У судовому засіданні 08.04.2015р. представник Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна» надав пояснення стосовно того, що технічної можливості входу у підвал - приміщення з №1-№3 та з №6 по №9 (групи приміщень №170), що знаходиться за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 (літ.А), без використання приміщень першого поверху будинку не має.

У поясненнях Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна» зазначено, що приміщення №192-1 є приміщенням площею 131,1 кв.м.

При цьому, з представлених Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна» планів будівлі літ.А по АДРЕСА_1 у Печерському районі м.Києва вбачається, що у приміщенні №192-1 відсутній вхід до приміщення, що орендується відповідачем на підставі спірного правочину. До того ж, у експлікації приміщення №192-1 відсутні відомості щодо наявності сходів, які б вели до підвалу, що є об'єктом оренди за договором, укладеним між сторонами.

Так за даними експлікації внутрішніх площ будівлі літ.А по АДРЕСА_1 приміщення №192-1 складається з: коридору, кабінету, вбиралень та санвузлів.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що заборона Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві експлуатації приміщення №192-1, розташованого по АДРЕСА_1 у Печерському районі м.Києва, не свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» доступу до орендованого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» майна, оскільки сходи до підвалу не є складовою частиною приміщення №192-1, а отже, ніяким чином не нівелює обов'язку орендаря вносити орендну плату у період з грудня 2013р. по липень 2014р.

Крім того, господарський суд зазначає, що укладаючи з позивачем договір оренди, відповідач був фактично обізнаний щодо технічних характеристик об'єкту нерухомого майна та про те, що останнє не має самостійного входу, а отже, свідомо прийняв у користування таке приміщення та зобов'язався вносити орендні платежі. До того ж, у матеріалах справи відсутні докази того, що умовою укладання спірного правочину було попереднє отримання права користування приміщеннями першого поверху.

Одночасно, судом враховано, що укладаючи спірний договір оренди, відповідач не був позбавлений можливості співставити технічні характеристики об'єкту оренди в натурі та за технічним паспортом з метою встановлення їх відповідності.

Одночасно, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» в обґрунтування своєї правової позиції по суті спору на те, що саме у приміщеннях, які орендовані на підставі спірного правочину, було замінено замки, позбавлені належного доказового обґрунтування, а отже судом до уваги не прийняті.

За таких обставин, приймаючи до уваги все вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача на підставі ст.762 Цивільного кодексу України від внесення орендної плати та комунальних платежів за договором б/н від 17.06.2010р. за період з грудня 2013р. по липень 2014р.

Таким чином, враховуючи всі фактичні обставини справи, з огляду на те, що позивачем було необґрунтовано заявлено до стягнення заборгованість по комунальним платежам за грудень 2013р., приймаючи до уваги, що наведений заявником розрахунок заборгованості по орендній платі є обґрунтованим та таким, що не спростований відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» про стягнення основного боргу в сумі 66 104,17 грн. та заборгованості зі сплати комунальних платежів в розмірі 811,76 грн., підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача обґрунтованим є стягнення заборгованості з орендних платежів в сумі 66 104,17 грн. та боргу по комунальним платежам в розмірі 710,29 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення штрафу в сумі 40 638,91 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За умовами п.9.2.1 договору б/н від 17.06.2010р. за порушення строків сплати орендних, компенсаційних та/або будь-яких інших платежів в повному обсязі на строк більш ніж на 3 календарні дні, орендар за кожен випадок сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 50 відсотків загальної суми розміру місячної орендної плати, компенсаційних та/ або інших платежів.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання своїх зобов'язань з внесення орендної плати та комунальних платежів за кожен з місяців за період з грудня 2013р. по липень 2014р., позивачем було нараховано та заявлено до стягнення штраф на загальну суму 40 638,91 грн.

За висновками суду, наведений заявником розрахунок є необґрунтованим, оскільки при нарахуванні штрафу за порушення строків внесення орендної плати та комунальних платежів за грудень 2013р., позивачем було безпідставно враховано комунальні витрати, тоді як було встановлено судом вище, останні було своєчасно оплачено відповідачем. До того ж, враховуючи те, що орендна плата за липень 2014р. була самостійно покрита за рахунок компенсаційного платежу, внесеного при укладанні спірного правочину, суд зазначає, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» відсутні підстави для нарахування штрафу за порушення строків внесення орендного платежу за липень 2014р.

Після проведення власного розрахунку, господарським судом встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача штрафу на загальну суму 35 961,75 грн.

Клопотання б/н від 04.06.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» залишено судом без задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, позивачем не було наведено жодних належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачем дій, які б могли призвести до ускладнення при задоволенні позову виконання судового рішення по справі.

З огляду на викладене вище, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», приймаючи до уваги, що клопотання позивача позбавлене будь-якого доказового обґрунтування, останнє було залишене судом без задоволення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.10 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову, відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Клопотання №15/03-14 від 15.07.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» про залучення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до участі у розгляді справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору було залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

За змістом п.1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Наразі, заявником не наведено належного обґрунтування впливу рішення по даній справі на права та обов'язки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, за висновками суду, внаслідок прийняття судового рішення по розглядуваній справі на вказаних суб'єктів господарювання не буде покладено нових обов'язків та не виникне нових прав.

За таких обставин, враховуючи все наведене вище, з огляду на позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку, що клопотання №15/03-14 від 15.07.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» про залучення до участі у розгляді справи перелічених вище третіх осіб є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Одночасно, за змістом п.4.4 Постанови №7 від 21.02. 2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Приймаючи до уваги, що постанова від 09.12.2014р. Київського апеляційного господарського суду скасована постановою від 19.02.2015р. Вищого господарського суду України, судові витрати на подання апеляційної та касаційної скарги залишаються за особами, які їх понесли.

На підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку зі зменшенням позовних вимог до 107 554,84 грн., судовий збір у розмірі 7,62 грн., сплачений на підставі квитанції №ПН39007 від 22.07.2014р., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Судовий збір за подання позову згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви б/н від 04.06.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» про забезпечення позову.

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 66 104,17 грн., заборгованості зі сплати комунальних платежів в розмірі 811,76 грн. та штрафу в сумі 40 638,91 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Асгард» (01135, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дмитрівська, буд.66А, офіс 54, ЄДРПОУ 36050246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» (01001, м.Київ, Печерський район, вул.Хрещатик, буд.15/4 літ.«А», ЄДРПОУ 31111150) основний борг в сумі 66 104,17 грн., заборгованість зі сплати комунальних платежів в розмірі 710,29 грн., штраф в сумі 35 961,75 грн. та судовий збір в розмірі 2055,52 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кохан Трейд» (01001, м.Київ, Печерський район, вул.Хрещатик, буд.15/4 літ.«А», ЄДРПОУ 31111150) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 7,62 грн., сплачений на підставі квитанції №ПН39007 від 22.07.2014р.

У судовому засіданні 14.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.05.2015р.

Суддя Любченко М.О.