Рішення

від 08.04.2015 по справі 910/1421/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/1421/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Коновалов С.В. - за довіреністю від 12.08.2014р.

від відповідача: Шмаров О.В. - за довіреністю від 24.03.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

26 січня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" (позивач) надійшла позовна заява №12 від 05 січня 2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (відповідач) про стягнення вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЕВРО по відношенню до суми Договору, пеню, три проценти річних та індекс інфляції за порушення грошового зобов'язання по Договору поставки № 22.10.13 від 31 жовтня 2013 року в сумі 214 258 грн. 47 коп., з яких 99 120,31 грн. заборгованість, 77 675,39 грн. суму перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО до гривні, 13 365,37 грн. пені, 37 462,77 грн. індекс інфляції, 3 023,90 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, обладнання для кондиціювання повітря, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 23.03.2015р. через канцелярію подав до суду заяву вих. № 12а від 12.03.2015р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги на 122 399,60 грн., з яких: 188 775,30 грн. суму перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО до гривні та 11 299,69 грн. індекс інфляції.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої і підлягає вирішенню спір.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/1421/15-г. Розгляд справи призначено на 16.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року розгляд справи відкладено на 25.03.2015 року.

В судовому засіданні 25.03.2015 року по справі було оголошено перерву до 08.04.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (покупець) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 22.10.13 (надалі - Договір або Договір поставки, належним чином завірена копія договору в матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується придбати та поставити обладнання для кондиціювання повітря (обладнання) на умовах та в строки, передбачені даним договором, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах та в строки, передбачені даним договором.

Позивач стверджує, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, обладнання для кондиціювання повітря, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 336 658,07 грн. вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЕВРО по відношенню до суми Договору, пеню, три проценти річних та індекс інфляції за порушення грошового зобов'язання по Договору поставки № 22.10.13 від 31 жовтня 2013 року.

Відповідач із позовом не погодився і звернувся до суду із відзивом, у якому вказує, що позивачем не враховано оплату обладнання на суму 260 000,00 грн., крім того, зазначає, що нарахування пені повинно розпочинатися з 31.12.2013 року (з моменту отримання покупцем товару зі складу продавця) та припинитися через шість місяців, у зв'язку з чим просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені. Разом з цим, посилається на те, що стягнення втрат від інфляції закладені в доплаті яку вимагає позивач в розмірі 77 675,39 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі щодо стягнення основного боргу підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 31.10.2013р. між сторонами було укладено договір поставки № 22.10.13, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується придбати та поставити обладнання для кондиціювання повітря (обладнання) на умовах та в строки, передбачені даним договором, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах та в строки, передбачені даним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, перелік обладнання (найменування, кількість, асортимент), який підлягає поставці, наведений в специфікації (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору.

Обладнання поставляється покупцю на умовах DDP-Київ (Incoterms 2000) за цінами, вказаними в специфікації Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1. Договору поставки).

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість обладнання, поставленого за цим договором, складає 249 120,31 грн., в тому числі ПДВ 20%: 41 520,05 грн.

Обладнання підлягає поставці на умовах даного договору протягом 56 календарних днів з моменту надходження передоплати, передбачених п. 6.2. цього договору, на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.1. Договору поставки).

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу обладнання на загальну суму 249 120,31 грн., що підтверджується накладною № 213 від 27 грудня 2013 року (належним чином завірена копія документу в справі).

У якості передоплати відповідачем було перераховано на користь позивача 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4190 від 31 жовтня 2013 року на суму 100 000,00 грн., № 4297 від 13 грудня 2013 року на суму 20 000,00 грн., № 20 від 29 січня 2014 року на суму 30 000,00 грн. (копії платіжних доручень в справі).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що розрахунки за цим договором між продавцем та покупцем здійснюються в порядку проведення безготівкових розрахунків відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 6.2. Договору поставки, покупець здійснює оплату в такому порядку:

6.2.1. Передоплату в розмірі 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 16 666,67 грн., від суми цього договору, вказаної в п. 4.1., шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору.

6.2.2. Остаточну оплату в розмірі 149 120,31 грн., в тому числі ПДВ 20%: 24 853,38 грн., від суми даного договору, шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення покупця про надходження обладнання на склад продавця за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 24.

З матеріалів справи слідує, що покупець перерахував на користь продавця 260 000,00 грн. за обладнання по Договору № 22.10.13, що підтверджується платіжним дорученням № 4913 від 24 лютого 2015 року (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, провадження у справі щодо стягнення 210 220,22 грн. (111 099,91 грн. сума перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО + 99 120,31 грн. основного боргу), підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у вказаній частині.

Крім цього, суд відмічає, що сума в розмірі 49 779,78 грн. є передоплатою за Договором поставки № 22.10.13 від 31.10.2013 року (260 000,00 грн. за платіжним дорученням № 4913 від 24 лютого 2015 року - 210 220,22 грн.).

Стосовно позовної вимоги про стягнення із відповідача курсової різниці суд відзначає наступне.

Статтею 627 Цивільного кодексу визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.2. Договору поставки, у зв'язку з тим, що частина імпортної складової є майже всією сумою даного договору, загальна сума цього договору підлягає зміні при зміні курсу ЄВРО, встановленого Національним Банком України. Такий перерахунок здійснюється, якщо курс ЄВРО змінився більше ніж на 2% за період від дати підписання цього договору до дати надходження оплати, відповідно до п. 6.2. на розрахунковий рахунок продавця. У випадку, якщо зміна курсу ЄВРО відбулася щодо частини суми даного договору, перерахунку підлягає тільки та сума договору, щодо якої відбулася така зміна курсу ЄВРО.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості коригування вартості поставленого обладнання залежно від курсу гривні по відношенню до Євро.

Разом з цим, можливість зміни ціни на товар передбачена ч. 3 ст. 691 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну на товар (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу.

З огляду викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача курсової різниці є обґрунтованою, оскільки передбачена, укладеним між сторонами в Договорі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 8.2. Договору випливає, що у випадку несвоєчасної оплати (часткової недоплати) суми даного договору покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України. Пеня нараховується на суму недоплати (часткової недоплати) за кожний день затримки виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням факту прострочення відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого йому позивачем обладнання за Договором поставки, з урахуванням часткової оплати поставленого обладнання, розрахунок позивача про стягнення з відповідача 13 365,37 грн. пені є обґрунтованим і вказані вимоги підлягають задоволенню.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені, суд повідомляє наступне.

Так, відповідно до Договору, зобов'язання з оплати поставленого обладнання виникло у відповідача з 31.12.2013 року, а отже строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені спливає через 1 рік (ч. 2 п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України) після 30.06.2014 року (день закінчення 6-ти місячного строку нарахування штрафних санкцій), тобто - 01.07.2015 року.

Отже, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності про стягнення 13 365,37 грн. пені підлягає залишенню без задоволення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору поставки обладнання, з урахуванням часткової оплати відповідачем поставленого обладнання, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 3 462,77 грн. 3% річних та 32 373,19 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги, підлягають задоволенню про стягнення з відповідача на користь позивача 13 365,37 грн. пені, 3 023,90 грн. 3% річних, 32 373,19 грн. інфляційних втрат. Провадження по справі в частині стягнення 210 220,22 грн. (111 099,91 грн. сума перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО + 99 120,31 грн. основного боргу) підлягає припиненню.

В частині розподілу господарських витрат у справі № 910/1421/15-г, суд вказує наступне.

Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" від 26.06.95р. № 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, судові витрати позивача по сплаті судового в розмірі 6 733,16 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині позову № 12 від 05.01.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТІВ" (ідентифікаційний код 32962263, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, р/р 26008304471 в АБ «Діамантбанк», МФО 320854, ІПН 329622626591, № св-ва 39064899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 30861271, адреса: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29, р/р 26007052604814 в філії «Розрахунковий центр» «ПриватБанку» м. Києва, МФО 320649) 210 220,22 грн. (двісті десять тисяч двісті двадцять гривень 22 копійки) вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЄВРО по відношенню до суми Договору, провадження у справі № 910/1421/15-г - припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТІВ" (ідентифікаційний код 32962263, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, р/р 26008304471 в АБ «Діамантбанк», МФО 320854, ІПН 329622626591, № св-ва 39064899), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 30861271, адреса: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29, р/р 26007052604814 в філії «Розрахунковий центр» «ПриватБанку» м. Києва, МФО 320649), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 48 762,46 грн. (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 46 копійок) пені, 3% річних, інфляційних втрат та 6 733,16 грн. (шість тисяч сімсот тридцять три гривні 16 копійок) судових витрат. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.05.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало