Постанова

від 13.10.2015 по справі 910/1421/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа№ 910/1421/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Коновалов С.В. - представник за дов. б/н від 12.08.2014 року;

відповідача: Шмаров О.В. - представник за дов. б/н від 24.03.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року

у справі № 910/1421/15-г (суддя -Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (далі - відповідач) про стягнення вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЕВРО по відношенню до суми договору, пеню, три проценти річних та індекс інфляції за порушення грошового зобов'язання по договору поставки № 22.10.13 від 31.10.2013 року в сумі 214258,47 грн, з яких 99120,31 грн заборгованість, 77675,39 грн суму перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО до гривні, 13365,37 грн пені, 37462,77 грн індекс інфляції, 3023,90 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як постачальником, обладнання для кондиціювання повітря, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Позивач користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 23.03.2015 року через канцелярію суду першої інстанції подав до суду заяву вих. № 12а від 12.03.2015 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги на 122 399,60 грн, з яких: 188775,30 грн суму перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО до гривні та 11299,69 грн індекс інфляції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у справі № 910/1421/15-г позов, з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, задоволено частково. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів" 210 220,22 грн вартості обладнання, провадження у справі № 910/1421/15-г - припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" 48 762,46 грн пені, 3% річних, інфляційних втрат та 6733,16 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна", 10.06.2015 року надіслало апеляційну скаргу № 12/7 від 05.06.2015 року у справі № 910/1421/15-г, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/1421/15-г від 08.04.2015 року в частині відмови у стягненні 27895,31 грн заборгованості та прийняти нове рішення. В частині задоволення позовних вимог рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спірного рішення здійснив невірний розрахунок заборгованості у зв'язку зі зміною курсу ЄВРО по відношенню до суми договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року прийнято до провадження у складі колегії суддів- головуючого судді Жук Г.А. суддів: Сухового В.Г., Мальченко А.О.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Жук Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/1421/15-г колегію суддів у складі: головуючого судді: Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року прийнято до провадження справу № 910/1421/15-г у визначеному складі суддів.

08.10.2015 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року в частині пені та інфляційних нарахувань підлягає скасуванню в іншій частині зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

31.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (покупець) було укладено договір поставки № 22.10.13 (далі - договір), передметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання продавця придбати та поставити обладнання для кондиціювання повітря (обладнання) на умовах та в строки, передбачені даним договором, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах та в строки, передбачені даним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, перелік обладнання (найменування, кількість, асортимент), який підлягає поставці, наведений в специфікації (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору.

Обладнання поставляється покупцю на умовах DDP-Київ (Incoterms 2000) за цінами, вказаними в специфікації Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1. Договору поставки).

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість обладнання, поставленого за цим договором, складає 249120,31 грн, в тому числі ПДВ 20%: 41520,05 грн.

Згідно п. 5.1. Договору поставки обладнання підлягає поставці на умовах даного договору протягом 56 календарних днів з моменту надходження передоплати, передбачених п. 6.2. цього договору, на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу обладнання на загальну суму 249120,31 грн, що підтверджується накладною № 213 від 27 грудня 2013 року (наявна в матеріалах справи).

У якості передоплати відповідачем було перераховано на користь позивача 150 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 4190 від 31.10.2013 року на суму 100 000,00 грн, № 4297 від 13.12.2013 року на суму 20000,00 грн, № 20 від 29.01.2014 року на суму 30000,00 грн (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розрахунки за цим договором між продавцем та покупцем здійснюються в порядку проведення безготівкових розрахунків відповідно до діючого законодавства України (п. 6.1. Договору).

Згідно п. 6.2. Договору поставки, покупець здійснює оплату в такому порядку:

6.2.1. Передоплату в розмірі 100 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20%: 16666,67 грн, від суми цього договору, вказаної в п. 4.1., шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору.

6.2.2. Остаточну оплату в розмірі 149120,31 грн, в тому числі ПДВ 20%: 24853,38 грн, від суми даного договору, шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення покупця про надходження обладнання на склад продавця за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 24.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.п. 1.1., п.п. 4.1., п.п. 4.2. Договору та ст.ст. 524, 533. Цивільного кодексу України ТОВ «КОНСТРУКТІВ» повинно здійснити оплату вартості обладнання у розмірі 249120,31 грн. Дана сума підлягає зміні за умови зміни курсу ЕВРО, встановленого Національним банком України. У відповідності до п.п. 4.2. договору у випадку зміни курсу ЕВРО по відношенню до частини суми Договору (несплаченої суми) більше ніж на 2%, перерахунку підлягає та сума, по відношенню до якої здійснилася дана зміна курсу.

Таким чином, у зв'язку зі зміною курсу ЕВРО по відношенню до суми Договору (частини суми договору) загальна сума заборгованості, на дату подання позовної заяви, за Договором поставки № 22.10.13 від 31.10.2013 року складала суму заборгованості - 99120,31 грн та суму перерахунку у зв'язку зі зміною курсу ЕВРО до гривні, становила 77 675,39 грн.

24.02.2015 року, після подачі позову до суду першої інстанції, відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 260 000,00 грн.

Таким чином, провадження у справі щодо стягнення 176795,70 грн (77675,39 грн сума перерахунку у зв'язку із зміною курсу ЄВРО + 99120,31 грн основного боргу), підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у вказаній частині.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо зміни рішення суду першої інстанції в частині припинення стягнення 210220,22 грн вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЄВРО по відношенню до суми договору.

Сплата 26000,00 грн. є частковим погашенням заборгованості ТОВ «КОНСТРУКТІВ», тому перерахунок у зв'язку зі зміною курсу ЕВРО до гривні повинен бути зроблений станом на 24.02.2015 року.

08.04.2015 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням перерахунку заборгованості у зв'язку зі зміною курсу ЄВРО.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості коригування вартості поставленого обладнання залежно від курсу гривні по відношенню до ЄВРО. Також в рішенні зазначено, що суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача курсової різниці є обґрунтованою, оскільки передбачена, укладеним між сторонами договором.

Київський апеляційний господарський суд здійснивши перерахунок погоджується з розрахунком позивача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, що у зв'язку зі зміною курсу ЄВРО по відношенню до суми Договору (частини суми договору) сума перерахунку становить 188775,30 грн.

З огляду на вищевикладене, сума боргу за спірним договором поставки складає:

188 775,30 грн + 99 120,31 грн (сума основного боргу) - 260 000,00 грн (сума сплачена відповідачем після подачі позову) = 27 895,31 грн.

Тобто, рішення Господарського суду міста Києва по даній справі в частині відмови стягнення 27 895,31 грн заборгованості пов'язаної зі зміною курсу ЕВРО по відношенню до суми Договору (несплаченої суми) у зв'язку з припиненням провадження по справі щодо стягнення основної суми боргу і суми перерахунку пов'язаної із зміною курсу ЄВРО підлягає зміні.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції, що сума в розмірі 49779.78 грн (260 000,00 грн -210 220,22 грн) є передоплатою за спірним договором поставки, оскільки сума боргу, яка сплачена після подачі позову не може бути попередньою оплатою.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати (часткової недоплати) суми даного договору покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України. Пеня нараховується на суму недоплати (часткової недоплати) за кожний день затримки виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, відповідно до Договору, зобов'язання з оплати поставленого обладнання виникло у відповідача з 31.12.2013 року (момент отримання покупцем товару з складу продавця), а отже строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені спливає через 1 рік (ч. 2 п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України) після 30.06.2014 року (день закінчення 6-ти місячного строку нарахування штрафних санкцій), тобто - 01.07.2015 року.

Отже, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності підлягає залишенню без задоволення.

Однак, як вбачається з доданих розрахунків позивач здійснює нарахування пені з 29.08.2014 року по 28.02.2015 рік в порушення вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13365,37 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році).

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши суму 3 % річних погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо їх задоволення в сумі 3023,90 грн.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.2 Постанови Пленуму № 14 встановлено, що у разі, якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов'язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Колегія суддів також зазначає, що загальними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи відшкодування втрат позивача від знецінення коштів відбулось шляхом коригування вартості товару та додаткового стягнення курсової різниці в розмірі 77675,39 грн, тобто нарахування індексу інфляції є неправомірним та не може застосовуватись оскільки розрахунки між сторонами прив'язані до курсу ЄВРО.

Так, неврахування зазначеної обставини при вирішенні даної справи може призвести до порушення балансу матеріальних інтересів учасників спірних правовідносин, зокрема, до подвійного стягнення, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (аналогічна позиція міститься в постанові ВСУ від 01.07.2014 року №3-32гс14).

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В частині розподілу господарських витрат у справі № 910/1421/15-г, суд вказує наступне.

Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" від 26.06.1995 року № 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року у справі №910/1421/15-г в частині стягнення пені та інфляційних нарахувань скасувати, в решті рішення змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :

Позов задовольнити частково.

В частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (ідентифікаційний код 32962263, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, р/р 26008304471 в АБ "Діамантбанк", МФО 320854, ІПН 329622626591, № св-ва 39064899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 30861271, адреса: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29, р/р 26007052604814 в філії "Розрахунковий центр" "ПриватБанку" м. Києва, МФО 320649) 176795,70 грн. (сто сімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 70 копійок) вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЄВРО по відношенню до суми Договору, провадження у справі № 910/1421/15-г - припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (ідентифікаційний код 32962263, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, р/р 26008304471 в АБ "Діамантбанк", МФО 320854, ІПН 329622626591, № св-ва 39064899), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 30861271, адреса: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29, р/р 26007052604814 в філії "Розрахунковий центр" "ПриватБанку" м. Києва, МФО 320649), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 27895,31 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривен 31 копійок) вартості обладнання з урахуванням зміни курсу ЄВРО по відношенню до суми Договору, 3023.90 грн (три тисячі двадцять три гривні 90 копійок) 3% річних та 6733,16 грн. (шість тисяч сімсот тридцять три гривні 16 копійок) судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктів" (ідентифікаційний код 32962263, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, р/р 26008304471 в АБ "Діамантбанк", МФО 320854, ІПН 329622626591, № св-ва 39064899), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕА-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 30861271, адреса: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29, р/р 26007052604814 в філії "Розрахунковий центр" "ПриватБанку" м. Києва, МФО 320649), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, 23584,05 грн. (дванадцять три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири гривні 05 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/1421/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк