Постанова

від 27.05.2015 по справі 924/1761/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 924/1761/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. , суддя Мельник О.В.

при секретарі Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

прокурора: Прищепа О.М.;

позивача 1: представник Скоропад Д.О.;

позивача 2: представник Скоропад Д.О.; в. о. начальника Корсун А.П.;

третьої особи на стороні позивача 1: представник Скоропад О.Д.;

відповідача: представник не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4: представники ОСОБА_5

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6: представники ОСОБА_5

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7: ОСОБА_7, представник ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_7 на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.15р. у справі № 924/1761/14 (головуючий суддя Кочергіна В.О., Танасюк О.Є., Муха М.Є.)

за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі

1. Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

2. Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1, Головне управління ветеринарної медицини у Хмельницької області

до відповідача Славутської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ,

ОСОБА_4

ОСОБА_6

ОСОБА_9

про визнання незаконним та скасування розпоряджень Славутської РДА №33-р від 28.01.2005р., №220-р від 15.06.2005р., №316-р від 07.09.2005р., №151-р від 16.03.2010р.

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням в. о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 924/1761/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Мельник О.В.

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1761/14 від 02.04.15р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконними та скасувати розпорядження Славутської районної державної адміністрації м. Славута:

№33-р від 28.01.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради";

№220-р від 15.06.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини";

№316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини",

№ 151-р від 16.03.2010р. "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту".

Стягнуто з Славутської районної державної адміністрації в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4872грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що прийняттям оспорюваних розпоряджень порушено права Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, як органу, уповноваженого управляти державним майном у сфері ветеринарної медицини та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, як користувача на постійне користування земельними ділянками. Трирічний строк звернення до суду за захистом порушеного права шляхом визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи закінчується 15.01.2015р. Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом - 20.11.2014р., тобто в межах трирічного строку.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02.04.15р. у справі 924/1761/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представником органу прокуратури, позивача 1, 2, третьої особи позивача 1 подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.15р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача в судове засідання 27.05.2015р. не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 91).

Норма статті 22 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що брати участь в господарських засіданнях - це право, а не обов'язок сторін.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників органу прокуратури, сторін та третіх осіб у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.15р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 37472261) є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 464/2011 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини (с. Улашанівка, Славутського району, вул. Ганнопільське шосе,4, код 00711847) є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України „Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1).

Пунктом 8 Положення визначено, що лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини район (за погодженням управління ветеринарної медицини області).

Відповідно до п.14 Положення активи лікарні передані у державну власність.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини, відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003р. та додатку №2 до даного наказу, утворена внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства „Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) та є його правонаступником.

В матеріалах справи наявний наказ начальника районного управління ветеринарної медицини ОСОБА_7 №45 про реформування підприємства „Ветеринарна медицина" в районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Згідно статуту Державного районного підприємства „Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997р., підприємство створене на основі Законів України „Про підприємства в Україні", „Про власність" „Про ветеринарну медицину" (п.1.1); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4); управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до архівного витягу №П-36/04-06/2015 від 25.02.2015р. архівного відділу Славутської районної державної адміністрації, рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №20 від 19.03.1998р. вирішено затвердити технічну документацію та видати державний акт на землю підприємству ветеринарної медицини, яка знаходиться на території сільської ради для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва.

В матеріалах справи наявний державний акт від 09.04.1998р. виданий підприємству ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,1) на право постійного користування земельною ділянкою площею7,0568га для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва, виданий відповідно до рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів від 19.03.1998р. №20. У акті міститься відмітка, що останній зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

25.01.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано в.о. голови райдержадміністрації Нікітчуку О.М. заяву №7 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 1га та переведення її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

За результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 29.01.2005р. №33р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на земельну ділянку площею 1га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

10.06.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №79 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 0,4368га, розташованою на території Улашанівської сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту.

15.06.2005р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №220р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,4368га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

17.08.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №102 про припинення права постійного користування райветлікарні земельною ділянкою на якій розміщена будівля розміром 309кв.м., у зв'язку з відчуженням даної господарської будівлі та переведення цієї площі до земель запасу Улашанівської сільської ради.

07.09.2005р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №316р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,309га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

09.02.2010р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №12 за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

16.03.2010р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №151-рр, яким на підставі ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись п. "а" ст.141, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

12.06.2014р. Славутським міжрайонним прокурором, за зверненням начальника Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини щодо незаконного вибуття земель з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, винесено постанову №88 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів і діяльності Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин.

Згідно листа №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014р. Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Чорноброву О.Ю., протягом 2005р. та 2010року в журналах реєстрації вхідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області відсутні записи щодо звернення посадових осіб Славутської районної державної лікарні та управління ветеринарної медицини в Славутському районі про надання їм погодження на відчуження земельних ділянок площею: 1га, 04368га, 0,0309га в 2005р. та 2га в 2010році. Також відсутні записи в журналі реєстрації вихідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області протягом 2005р. та 2010року щодо надання погодження головним управлінням вищевказаним установам ветеринарної медицини Славутського району про відчуження земельних ділянок площею 04368га, 0,0309га в 2005р. та 2га в 2010році.

У листі №15-7-6/21877 від 27.10.2014р. Державної фітосанітарної служби України, наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області, зазначено, що вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування державним установам ветеринарної медицини, може здійснюватись виключно за відповідною заявою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, як уповноваженого органу управління. Керівник державної установи, зокрема, районної лікарні ветеринарної медицини, не має повноважень стосовно прийняття рішень та направлення звернень до місцевих органів самоврядування щодо вилучення земельних ділянок без відповідного дозволу уповноваженого органу управління. За наявною у Держфітослужбі інформацією, жодних звернень з боку посадових осіб Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до уповноважених органів стосовно надання дозволу на вилучення земельних ділянок не надходило, а відтак і дозволи на зазначені дії не надавались.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради №313 від 23.06.2009р. Управлінню ветеринарної медицини присвоєно поштову адресу - м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,4.

Рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №51 від 30.05.2011р. Управлінню ветеринарної медицини та Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини присвоєно юридичну адресу по місцю їх фактичного знаходження - с. Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе,4.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування розпоряджень районної державної адміністрації, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації " та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Статтею 50 зазначеного закону встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності (п.1.2.1, п.1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. (із змінами і доповненнями)).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що даний спір підвідомчий господарському суду, з огляду на що, подане відповідачем клопотання (вх.№05-22/12150/14 від 02.02.2014р.) про припинення провадження у справі через непідвідомчість даного спору господарському суду задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видано підприємству Ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1).

Згідно статуту Державного районного підприємства "Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997р., підприємство створене на основі Законів України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про ветеринарну медицину" (п.1.1); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4); управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до Положення "Про Державний департамент ветеринарної медицини", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1277, (чинного на час видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою) Державний департамент ветеринарної медицини (далі - Держдепартамент ветмедицини) є органом виконавчої влади, безпосередньо підпорядкованим Міністру агропромислового комплексу, що здійснює державну політику в галузі ветеринарної медицини, охорону території України від занесення карантинних хвороб тварин, здійснення належного контролю за експортом та імпортом тварин, продуктів та сировини тваринного і рослинного походження, виробництвом харчових продуктів, захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, охорони довкілля.

До сфери управління Державного департаменту ветеринарної медицини входить Управління державної ветеринарної медицини Хмельницької обласної держадміністрації.

Стаття 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, що діяла станом на 09.04.1998р. - дату видачі державного акту) до видів підприємств відносить державне підприємство, та визначає дане підприємство як підприємство засноване на загальнодержавній (республіканській) власності.

Згідно ст. 10 зазначеного закону майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла станом на 09.04.1998р. - дату видачі державного акту) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003р. та додатку №2 до даного наказу, внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) утворено Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, яка є його правонаступником.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області , остання відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1)

За змістом статті 39 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла станом на дату утворення Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини) майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління. Державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті і можуть у випадках, передбачених законодавчими актами України, здійснювати господарську діяльність, мають право самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих доходів.

Враховуючи перехід прав та обов'язків Славутського державного районного підприємства „Ветеринарна медицина" м. Славута до Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини в порядку правонаступництва, суд приходить до висновку, що до правонаступника перейшло і право постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту від 09.04.1998р.

Судом встановлено, що 29.01.2005р., 10.06.2005р. та 17.08.2005р. начальником Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини Яремчуком В.Г. подано до Славутської райдержадміністрації заяви про припинення права користування районної ветлікарні земельними ділянками площею 1га, 0,4368га, 309кв.м.

Відповідно до норм ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться у державній або комунальній власності без встановлення строку.

Статтею 190 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки

Згідно ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( в редакції, що діяла на момент подачі заяв) майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування)

Відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України (в редакції, що діяла на час подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Згідно п.11 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, тобто Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Головного управління державного казначейства України №114 від 10.12.99 (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року, обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи" з розподілом на субрахунки: 121 "Авторські та суміжні з ними права" та 122 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи" обліковуються зокрема, права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою є активом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини установи, який відповідно до п.14 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини перебуває у державній власності.

На момент подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини перебувала у підпорядкуванні управління ветеринарної медицини в районі.

Статтею 4 Закону України "Про ветеринарну медицину" (в редакції, що діяла на момент подачі заяв про припинення права користування земельними ділянками) встановлено, що державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Відповідно до Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 р. N 641, Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується (п.1). Держветмедицини є правонаступником Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики (п.2)

Згідно п.11 Положення, Держветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, містах обласного значення і районах, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, інші державні установи ветеринарної медицини.

Положенням про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21.11.2002 №66 визначено, що Управління ветеринарної медицини в містах обласного значення (далі - управління) є територіальними органами державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", які підпорядковані управлінню ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях.

Згідно Положення "Про управління ветеринарної медицини у районах", затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21.11.2002 №66, управління ветеринарної медицини в районах є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядкованими управлінням ветеринарної медицини в областях. Управлінню підпорядковуються: міські державні лікарні ветеринарної медицини (у містах необласного значення); районні державні лікарні ветеринарної медицини; районні державні лабораторії ветеринарної медицини; відділення госпрозрахункового ветеринарно-санітарного загону (функціонально); інші державні установи ветеринарної медицини на території району.

З наведеного слідує, що Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини по вертикалі підпорядкована управлінню ветеринарної медицини у районі, яке в свою чергу підпорядковано управлінню ветеринарної медицини у Хмельницькій області, яке підпорядковане Державному департаменту ветеринарної медицини України.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України (п.1).

Підпунктом 37 п.4 Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, до завдань Держветмедицини віднесено здійснення відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Мінагрополітики, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління

З наведеного слідує, що у 2005році, станом на час подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р., органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності був Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини).

У ст.33 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла на час подачі заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками) встановлено, що державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Подані у 2005р. заяви начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не погоджувались із управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області, Державним департаментом ветеринарної медицини України, що підтверджується листом Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014р. адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Чорноброву О.Ю. та листом Державної фітосанітарної служби України №15-7-6/21877 від 27.10.2014р., наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області.

Щодо оспорюваного розпорядження Славутської районної державної адміністрації від 16.03.2010 № 151-р "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту", суд зважає на таке.

Зазначене розпорядження прийнято на підставі заяви начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №12 від 09.02.2010р. за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.3 ст. 326 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяви) управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Правові основи управління об'єктами державної власності на час подачі заяви від 09.02.2010р. врегульовано Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Так, відповідно до ст.6 закону (в редакції, що діяла на момент подачі заяви) встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

У цей період органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності у сфері ветеринарної медицини був Державний комітет ветеринарної медицини (Держкомветмедицини).

Відповідно до Положення про Державний комітет ветеринарної медицини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007р. N 1075, Державний комітет ветеринарної медицини України (Держкомветмедицини) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Комітет є правонаступником Держветмедицини.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що подана 09.02.2010р. заява начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №12 щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не погоджувались із управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області та Державним комітетом ветеринарної медицини України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що начальник Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, без попереднього погодження з органом, уповноваженим на управління державним майном не мав права розпоряджатись належним Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини правом постійного користування земельними ділянками, з урахуванням чого, подані останнім заяви №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р., №12 від 09.02.2010р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками подані з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки згода органу, уповноваженого на управління державним майном щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 1га, 0,4368га, 309кв.м., 2га не надавалась, а також відсутні звернення органу, уповноваженого на управління державним майном у сфері ветеринарної медицини з клопотанням про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками, яке станом на дату прийняття оскаржуваних розпоряджень рахувалось як актив Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини та перебувало у державній власності, вилучення спірних земельних ділянок було здійснено всупереч встановленому законодавством порядку, внаслідок чого оспорювані розпорядження Славутської районної державної адміністрації №33-р від 28.01.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради"; №220-р від 15.06.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини"; №316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини", № 151-р від 16.03.2010р. "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту" суперечать нормам чинного законодавства.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст.141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час подачі заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У заявах начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р., №12 від 09.02.2010р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не зазначається про добровільну відмову від права постійного користування. При цьому посилання у оспорюваних розпорядженнях на норми ст.142 Земельного кодексу свідчить про те, що припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутською районною державною адміністрацією відбулось на підставі добровільної відмови користувача. Викладене свідчить про те, що Славутською райдержадміністрацією самостійно визначено підставу припинення права користування земельною ділянкою, як добровільну відмову від права користування без відповідної заяви землекористувача, що також є порушенням вимог Земельного кодексу України.

Доводи відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.

На підставі наведеного суд вважає, що прийняттям оспорюваних розпоряджень порушено права Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, як органу, уповноваженого управляти державним майном у сфері ветеринарної медицини та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, як користувача на постійне користування земельними ділянками.

Щодо застосування строків позовної давності.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом - 20.11.2014р., тобто в межах трирічного строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011р. для захисту порушеного права, з огляду на що, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовну давність не пропущено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Висновки, які зроблені судом першої інстанції відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги апелянта полягають у відсутності права звернення прокурора із даним позовом щодо захисту порушених інтересів держави у даній справі та пропуску строку позовної давності для звернення із позовом.

У даній постанові досліджені як обставини так і письмові докази на обґрунтування цих обставин.

Будь-яких інших доводів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права апелянтом у апеляційній скарзі не наводиться.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 від 15.04.15р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року у справі №924/1761/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1761/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Мельник О.В.