Ухвала

від 28.05.2015 по справі 826/2894/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2894/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко В.Е., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Добровольської Олени Юріївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» про зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» про зупинення видаткових операцій. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у зв'язку із наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом на загальну суму 1295086,46 грн. контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та направлено лист з вимогою надати документи для опису майна, проте, відповідач вимог податкового керуючого не виконав, що відповідно до ст.89 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду про зупинення видаткових операцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Добровольська Олена Юріївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову задоволення подання.

Також представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» (код ЄДРПОУ 37195786) на момент розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Відповідачем в банківських установах відкрито наступні рахунки: №2600900186632 (українська гривня), ПАТ КБ «Фінансова Ініціатива» (МФО 380054); №26005014050242 (українська гривня), філія АТ «УКРЕКСІМБАНК», Київ (МФО 380333); №37514000149868 (українська гривня), Казначейство України (ел. адм. подат.) (МФО 899998).

Дані щодо відкритих платником податків підтверджуються наданою заявником довідкою.

Станом на день звернення контролюючого органу до суду із даним поданням у ТОВ «СФГ ім. Гречко» існує борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 1295086,46 грн., що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях від 07.03.2014 року за № 0003312201 та від 29.10.2014 року за № 0016881501, а також визначених платником самостійно у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі підтверджується даними облікової картки платника і не спростована відповідачем з наданням відповідних доказів.

В зв'язку з наявністю податкового боргу контролюючим органом на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України складена податкова вимога № 11850-25 від 29.10.2014 року на суму 106649,51 грн. (отримана відповідачем 05.11.2014року).

Оскільки відповідачем вказаний борг сплачено не було, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом пеоршої інстанції було встановлено, що 31 жовтня 2015 року заступником начальника ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником якої є ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) прийнято рішення про опис майна ТОВ «СФГ ім. Гречко» у податкову заставу за № 23873/10/26-54-25-24, що отримано платником 06.11.2014 року.

Одночасно уповноваженому представнику платника було вручено лист від 31.10.2014 року № 23874/10/26-54-25-24 з вимогою у десятиденний термін з моменту отримання даного листа (до 16.11.2014 року.) надати перелік майна (згідно наданої форми), яке перебуває власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави із зазначенням місця розташування визначеного майна.

На обґрунтування заявлених у даному поданні вимог контролюючий орган посилається на положення, закріплені в пункті 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, в якому закріплено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

На підтвердження існування обставин, визначених наведеною вище нормою, заявник надав складений податковим керуючим Поповим В.В. акт за № 3 від 23.02.2015 року відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, яким податковий керуючий підтвердив, що платник податків ТОВ «СФГ ім. Гречко» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.

Оскільки доводів в обґрунтування відмови платника податків у здійсненні опису майна у податкову заставу заявником не наведено, доказів в підтвердження таких фактів суду не надав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що підставою для складення акта за № 3 від 23.02.2015 року стало саме ненадання Товариством документів, необхідних для опису майна у податкову заставу.

Водночас, судом першої інстанції було встановлено, що за змістом листа, який був складений керівником ТОВ «СФГ ім. Гречко» за вих. № 21 від 06.11.2014 року у відповідь на лист ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 331.10.2014 року № 23874/10/26-54-25-24, платником податків згідно визначеної контролюючим органом форми надано перелік майна, яке перебуває власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), на яке поширюється право податкової застави. Даний лист містить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції податкової інспекції, датований 14.11.2014 року.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що пояснень щодо причин неприйняття до уваги відповіді платника податків щодо запитуваної інформації про його майно, яке може бути внесене до податкової застави, заявником ні в поданні, ні під час розгляду справи не надано.

В підпункті 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, на який посилається заявник в обґрунтування підстав для звернення до суду із даним поданням, закріплено право контролюючого органу на звернення до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зібрані у справі докази свідчать про недоведеність контролюючим органом наявності правових підстав для складення податковим керуючим акта № 3 від 23.02.2015 року відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, з яким заявник пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - ТОВ «СФГ ім. Гречко».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного подання.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Добровольської Олени Юріївни - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.