Постанова

від 28.05.2015 по справі 826/716/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/716/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПІХВС» - Дружинського Андрія Станіславовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХВС» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УСПІХВС» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування фінансових санкцій. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає висновки акту перевірки такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПІХВС» - Дружинський Андрій Станіславович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХВС» (код ЄДРПОУ 38402991) з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі, про виробництво та обіг підакцизних товарів, у магазині за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 49/1.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки від 20.10.2014 року № 26/177/21/38402991, за змістом якої перевіркою було встановлено, що реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється товариством на підставі ліцензій від 18.03.2014 року АБ № 437123, від 18.03.2014 року АЕ №437124. Також перевіркою встановлено наступні порушення:

факт реалізації 100 гр. горілки "Чарка" міцністю 40% виробництва ПрАТ "ЧЛГЗ Чернігівська горілка", дата виробництва 09.04.2014 року за ціною 6 грн. за 100 гр., без видачі фіскального чека та без надання документів щодо узгодження підприємством статусу громадського харчування, чим порушено ст. 3 ч. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";

факт реалізації 100 гр. горілки "Чарка" міцністю 40% виробництва ПрАТ "ЧЛГЗ Чернігівська горілка", дата виробництва 09.04.2014 року за ціною 6 грн. за 100 гр., розлитої з пляшки об'ємом 0, 5 л, в той час як станом на дату реалізації мінімальна роздрібна ціна на горілку місткістю 0, 5 л. міцністю 40% становить 39,9 грн., чим порушено ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";

факт зберігання алкогольних напоїв, описаних у додатку № 1 до акта перевірки, з метою подальшої реалізації, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначено суму акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. У додатку № 1 зазначено наступну алкогольну продукцію: "Горобина" напій плодово-ягідний зброджений місткістю 0, 5 л, міцністю 14% виробництва ТОВ "Котовський винзавод", дата виробництва 22.12.2011 р. в кількості 3 пляшки з зазначенням суми акцизного податку за одиницю продукції в розмірі 0,210 грн. (марка від 12/11), чим порушено ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Представник позивача відмовився від підпису у направленні на перевірку та від підписання матеріалів фактичної перевірки, про що складено відповідні акти від 09.10.2014 року та 20.10.2014 року.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено:

1) податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 року № 0000862101, згідно якого за порушення ст. 3 ч. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на товариство накладено штраф в розмірі 1,00 грн. на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

2) рішення про застосування фінансових санкцій від 05.11.2014 року № 000032/26-52-21/3840299, згідно якого на товариство накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";

3) рішення про застосування фінансових санкцій від 05.11.2014 року № 000033/26-52-21/3840299, згідно якого на товариство накладено штраф у розмірі 10000,00 грн. за порушення ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";

4) рішення про застосування фінансових санкцій від 05.11.2014 року № 000034/26-52-21/3840299, згідно якого на товариство накладено штраф у розмірі 6800,00 грн. за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача та рішеннями про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги є неправомірними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);

Відповідно до п. 80.1-80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

За змістом п. 80.4. ст. 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Кодексу).

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість посилання позивача на порушення п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки вказане положення передбачає можливість перед початком фактичної перевірки проведення контрольної розрахункової операції, а не обов'язок її проведення, як і пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Щодо відповідності законодавству оскаржуваних рішень колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 3 ч. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 року № 0000862101 винесене у зв'язку з виявленням факту реалізації 100 гр. горілки "Чарка" міцністю 40% виробництва ПрАТ "ЧЛГЗ Чернігівська горілка", дата виробництва 09.04.2014 р. за ціною 6 грн. за 100 гр. без видачі фіскального чека та без надання документів щодо узгодження підприємством статусу громадського харчування.

Обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, передбачено ст. 3 Закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач виявлений під час перевірки факт не спростував, жодних пояснень щодо допущення вказаного порушення не надав.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у суду відсутні підстави для визнання вказаного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, у зв'язку з чим позов у вказаній частині задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 05.11.2014 року № 000032/26-52-21/3840299 став факт зберігання алкогольних напоїв, описаних у додатку № 1 до акта перевірки ("Горобина" напій плодово-ягідний зброджений місткістю 0, 5 л, міцністю 14% виробництва ТОВ "Котовський винзавод", дата виробництва 22.12.2011 року. в кількості 3 пляшки з зазначенням суми акцизного податку за одиницю продукції в розмірі 0,210 грн. (марка від 12/11), з метою подальшої реалізації, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначено суму акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (в редакції станом на грудень 2011 року) податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво: 2206 00 51 00; сидр і перрі (без додання спирту) - 0, 42, тоді як на акцизній марці реалізованої продукції зазначено 0, 210 грн., що свідчить про здійснення зберігання та реалізації алкогольної продукції з підробленими марками акцизного податку.

Отже, колегія суддів вважає, що для пляшок ємністю 0,5 л відповідає акцизна марка номіналом 0,210 грн., а тому в цій частині порушень з боку позивача не вбачається, а тому застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 17000,00 грн. є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 05.11.2014 року № 000032/26-52-21/3840299, а тому постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню..

Згідно ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Згідно Розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 pоку № 957) мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 серпня 2014 pоку, - горілка за кодом 2208 60 - 2208 90 код виробів згідно з УКТЗЕД - становить 199,50 грн., тобто, реалізація 100 гр. горілки "Чарка" міцністю 40% виробництва ПрАТ "ЧЛГЗ Чернігівська горілка", за ціною 6,00 грн., є порушенням вказаних вимог законодавства, що зафіксовано в акті перевірки та стало підставою для винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 05.11.2014 року № 000033/26-52-21/3840299.

Згідно ст. 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не надано пояснень щодо вказаних обставин та не спростовано виявлений відповідачем факт.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Під час перевірки було встановлено, що у магазині за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 49/1 Товариством здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за відсутності статусу суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів.

Згідно ст. 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800,00 гривень.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не надано пояснень щодо наявності вказаного статусу, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню частково.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи у вказаній частині, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПІХВС» - Дружинського Андрія Станіславовича - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення від 05.11.2014 року № 000032/26-52-21/3840299 та ухвалити в цій частині нову постанову , якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХВС» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування фінансових санкцій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.11.2014 року № 000032/26-52-21/3840299.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.