Ухвала

від 26.05.2015 по справі 824/574/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/51075/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.07.2014

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014

у справі № 824/574/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофуд"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні господарських відносин із ТОВ "ТД "Промторгсоюз" за жовтень-грудень 2011 року, ТОВ "Супреммум" за квітень, травень, червень, серпень 2011 року та ТОВ "АРС-Альянс" за лютий, березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.02.2013 №203/22-2/37416830, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 50763,00 грн. по ТОВ "ТД "Промторгсоюз"; п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6. ст. 198 ПК України, а саме: встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 38883,00 грн. по ТОВ "Супреммум".

Згідно акта перевірки, підставою для донарахування ПДВ стало те, що позивач відповідно до даних податкової звітності включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, постачальниками в яких зазначено ТОВ "ТД "Промторгсоюз" та ТОВ "Супреммум", які на думку ДПІ не здійснювали поставку товару.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000202220 від 21.02.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 105175,25 грн.; №0003882201 від 17.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 15529,25 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначених повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ТД "Промторгсоюз" та ТОВ "Супреммум", на виконання умов договорів поставки, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

В подальшому, придбане позивачем у ТОВ "ТД "Промторгсоюз" та ТОВ "Супреммум" обладнання реалізоване іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується первинними документами. Господарські операції по придбанню позивачем у контрагентів обладнання та подальшої його реалізації іншим суб'єктам господарювання спричинила реальні зміни майнового стану (у даному разі має місце зміна структури активів) позивача та спрямовані були на отримання ним прибутку, що є невід'ємною складовою при здійсненні підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "ТД "Промторгсоюз" та ТОВ "Супреммум", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області - відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.07.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль