Ухвала

від 26.05.2015 по справі 820/16782/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 У Х В А Л А

26.05.2015 р. № 820/16782/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі - Самігулліній К.В.

за участю:

прокурора - Івер Ю.С.

представника позивача - Кравченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської митниці Міндоходів до Приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" про стягнення витрат на зберігання транспортних засобів на складі митного органу,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року, задоволено адміністративний позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської митниці Міндоходів до приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" про зобов'язання вчинити певні дії. Стягнуто з приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 36036157, адреса: вул. Римарська, буд.25. к.77-А, м.Харків, 61057) на користь Чернігівської митниці Міндоходів витрати за зберігання на складі митного органу транспортних засобів в сумі 456891,43 грн.

За наслідками касаційного розгляду справи, Вищим адміністративним судом України скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року по справі №820/16782/14, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У згаданому вище судовому акті ВАСУ вказано, що судами першої та апеляційної інстанцій не надана оцінка нормативно - правовому акту, який визначає право позивача на звернення до суду з таким позовом.

У судовому засіданні 26.05.2015 року судом поставлено на обговорення питання щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на розгляд даної справи та наявності правових підстав для закриття провадження у справі.

Прокурор у судовому засіданні проти закриття провадження заперечував, вказав, що на його думку, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник Чернігівської митниці у судовому засіданні зазначив, що юрисдикція адміністративного суду поширюється на спір про стягнення витрат на зберігання транспортних засобів на складі митного органу, даний спір є публічно - правовим.

Представник відповідача - Приватного підприємства "ОС-Гарант", у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст.33-35 КАС України, клопотань про перенос розгляду справи суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що спір у справі виник з приводу стягнення коштів на підставі Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Мінфіну від 15.06.2012 року №731.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зазначене кореспондується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 18.06.2013р. по справі № 21-204а13.

Частиною 2 ст. 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного суду України.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно із ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частина 1 та 2 статті 17 КАС України визначають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

В свою чергу, у справах за позовом прокурора в інтересах держави в особі митниці до юридичної особи (підприємства) про стягнення шкоди, заподіяної державі, позивач не є суб'єктом владних повноважень і такі позовні вимоги не поєднані із вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, спір щодо стягнення з юридичної особи суми у відшкодування витрат митних органів на зберігання на складі митного органу транспортних засобів законодавцем не віднесено до вичерпного переліку підстав, визначених КАС України, що надають право суб'єкту владних повноважень на звернення з адміністративним позовом.

Отже, спірні правовідносини не є публічно-правовими і, як наслідок, вирішення такої категорії спорів не регулюється приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін у справі та предмету спору, суд зазначає, що дана справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 157, 158, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської митниці Міндоходів до Приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" про стягнення витрат на зберігання транспортних засобів на складі митного органу.

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно з ст. 186 КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги з поданням її копії до апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили згідно з ст. 254 КАС України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко