Постанова

від 29.05.2015 по справі 826/6162/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2015 року № 826/6162/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування рішення від 27.11.2014 р. № 0001901701, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить скасувати незаконне податкове повідомлення-рішення № 0001901701 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сума сплати 11 157,67 грн. та штрафні санкції 748,76 грн., прийняте відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцію у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 10.11.2014 р. № 5571/26-58-17-01-17-2806900810 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено рішення № 0001901701 від 27.11.2014 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що оскаржуване рішення винесене всупереч положенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем утримано та не сплачено до держаного бюджету ПДФО у відповідному розмірі, чим порушено пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2015 р. сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення:

1. Перевіркою пункту 2.1 встановлено завищення валових витрат за 2011-2013 роки, що призвело до недоврахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Порушено п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11 893,89 грн.

2. Перевіркою встановлені порушення п. 2.3, а саме: не нарахування та несплата до бюджету податку на доходів фізичних осіб (при виплаті доходу фізичній особі) та порушення повноти подання приватним підприємцем податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012-2013 років, чим порушено пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб - 17 437,50 грн.

3. Перевіркою встановлення порушення п. 2.5: не донараховано та не доплачено до бюджету ЄСВ за 2012 рік в сумі 3817,58 грн., за 2013 р. - 7340,09 грн., чим порушено пп. 1 п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України «Про судовий збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого позивачу донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 11 157,67 грн.

4. Перевіркою п. 2.6 встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 11 684,00 грн., чим порушено пп. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 11 684,00 грн.

5. Інші встановленні перевіркою порушення податкового законодавства: порушення утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та подання відомостей про виплачені доходи, чим порушено пп. 168.1.1, п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 10.11.2014 р. № 5571/26-58-17-01-17-2806900810 та винесено рішення від 27.11.2014 р. № 0001901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким за порушення пп. 1 п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу донараховано 11 157,67 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону до позивача застосовано штрафні санкцій у розмірі 748,76 грн.

За результатами розгляду заперечень до акту перевірки, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 24.11.2014 р. № 11662/Д/26-58-17-01-11, яким по суті акт перевірки залишено без змін, крім ненарахування та несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб (при виплаті доходу фізичній особі) та порушення повноти подання приватним підприємцем податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012-2013 років, що призвело до нарахування ПДФО при виплаті доходу фізичній особі в сумі 17 437,50 грн. та штрафні санкції - 4729,75 грн.

На підставі акту перевірки від 10.11.2014 р. № 5571/26-58-17-01-17-2806900810 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 р. № 0001891701, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість на загальну суму 14 165,00 грн. (основний платіж - 11 684,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 2921,00 грн.), від 27.11.2014 р. № 0001881701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 14 867,36 грн. (за основним платежем - 11 893,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 973,47 грн.) та рішення від 27.11.2014 р. № 0001901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано до сплати 11 157,67 грн. та штрафні санкції 748,76 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом на захист своїх порушених прав та законних інтересів.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI (надалі - Закон N 2464-VI).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону N 2464-VI визначений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно ч. 7 ст. 9 Закону N 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники які не мають банківського рахунку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.

Згідно з приписами частини першої статті 13 вказаного вище Закону, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Органи доходів і зборів в силу закону здійснюють функції з контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а також стягнення заборгованості за єдиним внеском.

Пунктами 3-1, 7 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464-VI визначено, що орган доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи. Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону N 2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону N 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів регламентовано Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 455, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за N 1622/24154 (надалі - Інструкція N 455).

Відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ вказаної Інструкції платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Розділом IV Інструкції N 455 визначено порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

1) єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до Закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача;

2) єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати;

3) єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Аналіз вищенаведеної правової норми свідчить про те, що базою для нарахування єдиного внеску є суми відрахувань податків та інших обов'язкових платежів, що сплачуються відповідно до отриманого прибутку від господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено його завищення на суму 11 684,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкових накладних по взаєморозрахункам з ТОВ «Голден Пікс» код ЄДРПОУ 38448753 за квітень 2013 р. на суму 11 684,00 грн.

Висновки відповідача зроблені з огляду на те, що перевіркою ТОВ «Голден Пікс» встановлено, що правочини, укладені з його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а також з огляду на відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Зважаючи на викладене вище, податковим органом господарські операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Голден Пікс» за квітень 2013 р. на суму 11 684,00 грн. визнані такими, що укладені без наміру створення реальних наслідків, та, як наслідок, встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту.

Як встановлено судом, на підставі акту перевірки від 10.11.2014 р. № 5571/26-58-17-01-17-2806900810 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 р. № 0001891701, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість на загальну суму 14 165,00 грн. (основний платіж - 11 684,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 2921,00 грн.), від 27.11.2014 р. № 0001881701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 14 867,36 грн. (за основним платежем - 11 893,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 973,47 грн.) та рішення № 0001901701, яким позивачу донараховано до сплати 11 157,67 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції 748,76 грн.

За результатами судового оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 р. № 0001891701, від 27.11.2014 р. № 0001881701, Окружним адміністративним судом м. Києва 03.03.2015 р. по справі № 826/20740/14, було прийнято рішення, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р., яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2014 № 0001891701 про донарахування ПДВ в розмірі 14165,00 та № 0001881701 про донарахування податку з фізичних осіб в розмірі 14867,36 грн.

Рішення набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на положення вказаної вище норми, а також той факт, що оскаржуване рішення від 27.11.2014 р. № 0001901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є прийнятим на підставі прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 № 0001891701 та № 0001881701, які визнані у судовому порядку протиправними та скасовані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-72, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0001901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 11 157,67 грн. та штрафні санкції 748,76 грн., прийняте ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві 27.11.2014 р.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук