КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6162/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
27 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення від 27.11.2014 року № 0001901701, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.
Перевіркою встановлення порушення п. 2.5, зокрема, не донараховано та не доплачено до бюджету ЄСВ за 2012 рік в сумі 3817,58 грн., за 2013 р. - 7340,09 грн., чим порушено пп. 1 п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України «Про судовий збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого позивачу донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 11 157,67 грн.
За результатами перевірки складено акт від 10.11.2014 р. № 5571/26-58-17-01-17-2806900810 та винесено рішення від 27.11.2014 р. № 0001901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким за порушення пп. 1 п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу донараховано 11 157,67 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону до позивача застосовано штрафні санкцій у розмірі 748,76 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати вказані вище податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вийшов за межі делегованих повноважень, та прийняв дане рішення з порушенням норм податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
П. 4 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів регламентовано Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 455, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за N 1622/24154 (надалі - Інструкція N 455).
Відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ вказаної Інструкції платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено його завищення на суму 11 684,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкових накладних по взаєморозрахункам з ТОВ «Голден Пікс» код ЄДРПОУ 38448753 за квітень 2013 р. на суму 11 684,00 грн.
Висновки відповідача зроблені з огляду на те, що перевіркою ТОВ «Голден Пікс» встановлено, що правочини, укладені з його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а також з огляду на відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.
Зважаючи на викладене вище, податковим органом господарські операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Голден Пікс» за квітень 2013 р. на суму 11 684,00 грн. визнані такими, що укладені без наміру створення реальних наслідків, та, як наслідок, встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту.
Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, на підставі акту перевірки від 10.11.2014 р. № 5571/26-58-17-01-17-2806900810 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 р. № 0001891701, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість на загальну суму 14 165,00 грн. (основний платіж - 11 684,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 2921,00 грн.), від 27.11.2014 р. № 0001881701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 14 867,36 грн. (за основним платежем - 11 893,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 973,47 грн.) та рішення № 0001901701, яким позивачу донараховано до сплати 11 157,67 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції 748,76 грн.
За результатами судового оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 р. № 0001891701, від 27.11.2014 р. № 0001881701, Окружним адміністративним судом м. Києва 03.03.2015 р. по справі № 826/20740/14, було прийнято рішення, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р., яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2014 № 0001891701 про донарахування ПДВ в розмірі 14165,00 та № 0001881701 про донарахування податку з фізичних осіб в розмірі 14867,36 грн.
Рішення набрало законної сили.
Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки, позивачем не було занижено сплачену суму податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, то, відповідно, позивачем не було занижено сплачену до бюджету суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2015 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2015 |
Оприлюднено | 11.09.2015 |
Номер документу | 49889579 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Шурко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні